Сербська поліція 23 серпня затримала Братислава Живковича, лідера організації «Четницький рух», за підозрою в тому, що він «організував участь громадян Сербії у війнах в іншій країні». Більшість сербських ЗМІ подала лише коротку інформацію з цього приводу, оскільки єдиним новим фактом є затримання. Про нього тут повідомляли багато разів: коли навесні 2014 року очолював сербських добровольців на Криму, коли згодом розсварився із своїми співбійцями через розподіл грошей на Донбасі, коли був причетний до спроби перевороту в Чорногорії 2016 року, коли його видворили з Румунії з пʼятнадцятирічною забороною вʼїзду до країни...
Братислав Живкович колишній футболіст, російський орденоносець, лідер незареєстрованої організації «Четницький рух». Белградська газета «Курір» в березні 2014 року називала його «сербською зіркою в Криму». Він та його друзі Неманя Попович, Милутін Малишич і Славиша Дьокич поїхали на півострів на заклик російських «казаків» під проводом «Атамана Тимура» та путінових байкерів «Нічних вовків» й сформували там відділ «Цар Лазар». Вони, між іншим, пишалися тим, що гарантували проведення так званого «референдуму». Через кілька місяців сербські добровольці – поряд з Живковичем, їхніми лідерами називали колишнього журналіста Радомира Почучу та снайпера Деяна Берича – стали «зірками» боїв за нині вже забуту «Новоросію». Газети писали, що вони отримували дві-три тисячі доларів в місяць. Про сербських «добровольців», тобто найманців, часто писали бульварні газети «Курір», «Ало», «Інформер». Всі вони – проросійські.
Умовні вироки учасникам боїв на Донбасі
Сербський закон забороняє громадянам Сербія брати участь у війнах за кордоном. За порушення закону Карний кодекс передбачає покарання від шести місяців до пʼяти років, а для організаторів – від двох до десяти років. В лютому цього року Вищий суд в Белграді оголосив 28 вироків сербським громадянам, котрі зізналися в тому, що воювали в Україні на боці проросійських сепаратистів. Чотирьох засудили на увʼязнення, інші отримали умовні терміни.
Представники сербської Служби безпеки заявляли, що в бойових діях в Україні брали участь кілька десятків громадян Сербії, деякі воювали у складі українських сил. Однак, ні в пресі ні в офіційних заявах не було подано жодного доказу та жодного імені тих що, ніби, за гроші боролися під прапором України.
«Четники» - бійці за велику, етнічно чисту Сербію
А щодо «Четницького руху», йдеться про незареєстровану організацію або, точніше, групу осіб. На своїх сайтах вони називають себе патріотами, борцями за відновлення «Великої Сербії», за етнічно чисту Сербію тощо. Оскільки немає офіційної організації, немає ні адреси ні даних про членів та про те, хто може стати членом.
У роки Другої світової війни «четниками» називалися сербські ультранаціоналісти, котрі тісно співпрацювали з німецькими окупантами. Їхньою метою було відновлення королівства Сербія, котре буде «очищене» від мусульман, католиків та всіх національних меншин. Їхнім символом був череп з перехрещеними кістками на чорній підлозі й гасло «Свобода або смерть». Вони нібито присягали, шо не будуть голитися поки до Сербії не повернеться король. Через те нинішні спадкоємці їхніх ідей, в тому числі Живкович, також пишаються довгими, не завжди митими бородами.
В пресі немає інформації про те, чи Живкович особисто був причетний до вербування добровольців. Наскільки відомо, вербували їх на російському сайті «Косовський фронт». Невідомо коли Живкович повернувся з Донбасу та чим займався після повернення. Немає ані даних про його освіту й сімейний стан. Белградські журналісти, котрі не хочуть бути названими, кажуть, що це типовий авантюрист, котрого Служба безпеки використувувала доти, доки їй був потрібний.
