Частина народних депутатів отримує заробітну плату та додатково сотні тисяч гривень на виконання повноважень, фактично не з'являючись у сесійній залі Верховної Ради України або не голосуючи. Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) отримали доступ до табелів обліку робочого часу парламентарів і дослідили їх – зокрема за травень 2026 року, які Рада не оприлюднює. Саме за ними їм і нараховують зарплату. Аналіз документів показав, що під час воєнного стану реальну присутність нардепів належним чином не перевіряють. Відсутність та неголосування на пленарних засіданнях не впливає і на виплати у розмірі майже 200 000 гривень, які вони отримують щомісяця за «виконання депутатських повноважень». Фінансову відповідальність за пропущені голосування депутати для себе призупинили ще у 2022 році, причому «заднім числом».
Як порахували журналісти, лише один місяць – лютий 2026 року – порожні крісла коштували бюджету щонайменше 50 мільйонів гривень. Більше того – мільйонні виплати з кишень платників податків нараховують навіть тим депутатам, які роками перебувають у буцегарні за підозрою в держзраді.
Табелі воєнного стану: як фіксують роботу нардепів?
П'ятниця, 15 травня 2026 року. Зала Верховної Ради.
Цей день у табелях обліку робочого часу 327 депутатів – як повний робочий день. На підставі табелів нардепам платять зарплату, «Схеми» отримали їх у відповідь на запит.
Того дня телеканал «Рада» зрідка показував загальний план зали. І на цих кадрах – не більше від трьох десятків народних депутатів. Навіть якщо переглядати всю трансляцію за той день, їх не набереться й шістдесяти.
Хто перевіряє, чи народні депутати справді на роботі?
Ці питання з'являються під час воєнного стану, коли вибори заборонені законом.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю Радіо Свобода у вересні 2023 року скаржився: «В нас деякі депутати можуть приходити і не реєструватися. Тобто я не слідкую за їхнім білінгом, чи вони перебувають у цей час у стінах Верховної Ради, чи ні».
Перевірити це самостійно журналістам стало важче. Раніше кореспонденти роками спостерігали за роботою нардепів з балкону над сесійною залою парламенту. Тепер – працюють у пресцентрі Ради, де транслюють засідання, а знімати поза ним заборонено. Це за чинним розпорядженням спікера.
Але паралельно відбувається й інша трансляція. Її веде зі свого телефону позафракційний народний депутат Олексій Гончаренко. Вона показує одні й ті самі крісла.
За офіційною схемою розсадки місце Гончаренка – у передостанньому ряду, але трансляцію він веде з іншого місця.
Таким чином в об'єктив потрапляли не його тодішні колеги з фракції, а депутати зі «Слуги народу». На трансляціях в інші дні, які вів Гончаренко, можна побачити, наприклад, Вікторію Кінзбурську, Ганну Лічман, Владлена Неклюдова і Дмитра Припутня.
«Схеми» звірили ці кадри з табелями обліку робочого часу нардепів за 15 травня 2026 року, щоб перевірити, чи були на своїх місцях депутати, яким записали повний робочий день. Причини відсутності, зазначені в табелях, журналісти не оцінювали, бо частину з них апарат Верховної Ради приховав як службову інформацію. Того дня, у п'ятницю, тривала година запитань до уряду. На трансляції Гончаренка – не видно жодного із чотирьох згаданих депутатів на своєму місці у залі.
Хоча в табелі обліку в них – по сім-вісім робочих годин.
– Може, ту п'ятницю я і пропустив. Не факт, – відповів на це Дмитро Припутень.
На уточнення, що в табелі обліку робочого часу в нього цей день зарахований як робочий, зазначив:
– Подає табель помічник. Може, він і вніс помилку. Я не буду, скажімо так, виправдовуватись.
– Ви готові перевірити інформацію, виправити цю помилку, якщо вона була? – запитав журналіст.
– Звісно, так.
Згодом депутат відповів письмово. Він не повідомив, чи був на пленарному засіданні, але зазначив, що є членом комітету з нацбезпеки і інформацію про перебування нардепа не може розкрити через закон про держтаємницю.
Народна депутатка Ганна Лічман каже, що могла і не бути в сесійній залі того дня, але перебувати в стінах парламенту.
– Я буваю і в кулуарах, максимально багато часу я на своєму місці, але інколи буваю не на своєму місці.
– Але того дня ми не помітили вас на відео з зали на своєму робочому місці.
– На якому робочому місці? Ви маєте на увазі на своєму стільці? Так. Це можливо. Але ж це був робочий день, я була в залі, виходила, заходила, спілкувалася з людьми.
Є питання по законопроєктах, які дуже зручно обговорювати в кулуарах з колегами.
Депутатка Вікторія Кінзбурська у телефонній розмові теж не змогла відповісти, чи була вона у ВР 15 травня.
– Я вам зараз точно не скажу, але якщо б ви мені надіслали це питання, я подивилася б в розкладі своєму. Так, скоріш за все, я була присутня.
Журналісти додатково надіслали листи згаданим двом народним депутаткам. Відповіла поки тільки Вікторія Кінзбурська. Вона так і не уточнила, чи була 15 травня у Раді, але зазначила, що «депутати працюють на постійній основі» і «реєструються в залі перед кожним пленарним засіданням».
На рідкісних кадрах трансляції телеканалу «Рада» за 15 травня – порожнє місце і очільника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії.
Відповідно до табеля обліку, у нього – робочий день.
Та чи був він у сесійній залі того дня? Арахамія на прохання про коментар не відповів.
То як же перевірити, чи були депутати у залі парламенту? 15 травня не було голосувань, у стенограмах цих парламентарів немає. А реєструються у залі засідань нардепи тепер раз на кілька місяців – перед початком нової сесії. Остання реєстрація відбулася 1 вересня цього року.
Журналісти запитали у нардепів:
– Як ведеться облік робочого часу народного депутата, коли немає пленарних засідань?
– Комітет слідкує за цим. Секретаріат комітету, – відповіла депутатка від «Слуги народу» Валентина Короленко-Усова.
– Але ви подаєте документи, так?
– Колись так. Але вони перевіряють.
У табелі обліку робочого часу Ганни Лічман стоїть прізвище заступника голови комітету з питань економічного розвитку Олексія Мовчана.
Чи перевіряв він реальну присутність депутатів?
– Особисто я цього не перевіряв, але це видно з системи. Неголосування означає його відсутність.
– А в п'ятницю, коли година запитань до уряду, якщо депутати не голосують, то їм автоматично відсутність зазначають?
– Так, в п'ятницю, правда, ви праві, в п'ятницю ми не голосуємо. Мабуть, п'ятниця не зараховується в таких умовах.
– Але відповідно до табелю ви все ж зараховуєте, зазначаєте 7-8 робочих годин.
– Так, дивіться, це питання я маю перевірити.
Згодом Мовчан уточнив:
– Ніяк не перевіряється. Декларуєш сам, що ти був.
– Тобто, коли ви підписуєте, то ви просто формально це робите? Ви не перевіряєте нічого?
– Це я теж питав. Я не маю контролювати і перевіряти їх. Я так само подаю як депутат в ось цей табель, я маю перевіряти тільки себе.
Кожен комітет щомісяця подає свій табель обліку робочого часу нардепів.
У клітинках – відпрацьовані години або підстави відсутності.
Причину відсутності повідомляють самі депутати. Відповідно до розпорядження спікера. Далі голови і секретарі комітетів підписують табель і передають в апарат парламенту і бухгалтерію. Саме за цими документами депутатам і нараховують заробітну плату. Журналісти уточнили у першого заступника голови регламентного комітету Сергія Євтушка, як вони визначають присутність?
– Коли нема голосувань, напевно, не визначається, – сказав він.
– Не ставлять робочі години чи ставлять?
– Я не знаю, визначити тяжко, мені здається. Без голосувань. А коли немає голосувань, не знаю, як вони визначають.
Пленарна п’ятниця: форум, море і день народження
Інший сесійний день, 29 травня 2026 року. Засідання припадає на п'ятницю. Знову міністри в залі. І знову немає ані реєстрації, ані голосувань депутатів. Але цього дня немає і трансляції Олексія Гончаренка. На його ютуб-каналі – стрім з Одеси, там почався Чорноморський форум з безпеки.
«Чотириденний робочий тиждень якраз винайшли в Одесі, тому як можна працювати в таку п’ятницю, як сьогодні? Вона тепла, сонячна, краще проводити час біля моря», – виголошував зі сцени нардеп англійською мовою.
Офіційно Гончаренко – голова форуму. На цьому ж заході виступав і депутат Дмитро Разумков. Але в обох у табелі обліку робочого часу ця п'ятниця була записана як робоча – 7 годин.
Наступного місяця можна внести зміни – у так званий «коригувальний табель». Але їх не було. Тож на підставі чого їм записали робочий день?
– Як це могло статися? – запитав журналіст у Гончаренка.
– Я не знаю. Треба вам питати тих, хто це проставляв.
– Народний депутат, наскільки я розумію, подає.
– Ні. Я нічого не подаю.
– Ви нічого не подавали?
– Я нічого не подаю. Що я маю подавати?
– Відомості щодо присутності.
– Робота народного депутата – це не тільки присутність на сесійних засіданнях. Обираючи між годиною запитань до уряду (яку, до речі, у нас періодично відміняють, а голосувань в цей день немає) і роботою на цьому форумі, я свій вибір зробив. Це мій вибір. Я, безумовно, за нього несу відповідальність.
Дмитро Разумков письмово відповів, що, згідно із законом, депутат «працює на постійній основі», і його обов'язки «не обмежуються засіданнями».
Він підтвердив, що пропустив засідання 29 травня, бо тоді в порядку денному не було жодних законопроєктів, постанов та голосувань, і він був на іншому заході.
Інший сесійний день – 27 травня 2026 року, середа. Триває пленарний тиждень, нардепи голосують. А народний депутат Іван Чайківський від партії «За майбутнє» демонструє у своїх соцмережах, як готується до фестивалю молока на Тернопільщині.
У його табелі весь цей пленарний тиждень з вівторка по четвер стоїть літера «Н», тобто відсутній без зазначення причин.
Але за п'ятницю, 29 травня – сім годин роботи.
Наступного дня Чайківський розповів у соцмережах, що тоді святкував день народження. Він – секретар аграрного комітету і серед інших засвідчує цю звітність, зокрема і собі.
Чайківський так і не відповів, чи був він на засіданні 29 травня. Лише вказав, що «табелі формує секретаріат комітету на підставі даних реєстрації та відомостей, які подаються для цього». Але ж реєстрація не відбувається.
200 тисяч просто за мандат
Крім зарплати, яку нараховують за табелем, парламентарі щомісяця мають отримувати ще майже 200 тисяч гривень – на виконання депутатських повноважень. Як саме витрачають – їм звітувати не треба. Тож журналісти запитали у нардепів, на що вони ці гроші витрачають.
Суто Мамоян з «Платформи за життя та мир» не захотів відповідати: «Будеш ходити за мною хоч пів години, можем пройтися. Я люблю ходити».
– У вас є депутатська приймальня? – уточнив журналіст у Миколи Скорика, соратника Мамояна.
– Зараз не працює.
– На що йдуть «депутатські», ті, що близько 200 тисяч гривень?
– На всі необхідні депутатські моменти.
На прохання уточнити детальніше – Скорик не відповів.
– А у вас є депутатська приймальня? – запитали журналісти у Максима Хлапука з «Голосу».
– Так, звичайно. Я зазвичай онлайн проводжу, ми розглядаємо всі звернення разом з помічником, – відповів він.
– Онлайн?
– Так.
– А фізичні приймальні?
– Ні, фізичної приймальні зараз немає. Тут просто ускладнений доступ.
– А як ви витрачаєте 200 тисяч гривень?
– Частину витрачаю, частину витрачаю на функціонування офісу, в межах законодавства.
Георгій Мазурашу зі «Слуги народу» відповів так: «Це, як правило, йде трішечки на помічників, вони певну роботу ведуть, ще десь треба щось компенсовувати, але переважно на волонтерство».
Як нардепи скасували фінансове покарання за пропущені засідання «заднім числом»
До повномасштабного вторгнення для народних депутатів був ризик втратити ці 200 тисяч. Бо раніше їхню виплату прив’язували до відсотка голосувань та роботі в комітетах. Якщо пропустив трохи більше 30% голосувань або понад 50% засідань свого комітету без поважних причин – виплат не було. Але після початку великої війни це призупинили.
Юрій Камельчук зі «Слуги народу» каже: «Я не пам'ятаю, там були якісь нюанси, не дуже правильно в деяких випадках рахували, стосовно, наприклад, відряджень, навіть ще до воєнного стану. Якісь там були нюанси, люди ображалися. Ну, хоча, насправді, це не ті цифри, за які народним депутатам варто ображатися».
За лютий 2022 року Апарат Верховної Ради підготував список із 74 нардепів, яким зупинили перерахунок коштів за невиконання депутатських повноважень. Цей перелік «Схеми» отримали на запит. Згодом дані уточнили – і список скоротився до 70 депутатів.
Але там залишилися лідери фракцій Давид Арахамія, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Арахамія – бо не брав участь у половині засідань комітетів, Тимошенко – у необхідній кількості голосувань за місяць, Порошенко потрапив в обидва списки.
Але уже через три місяці – у травні 2022 року – фінансове покарання за неучасть у голосуванні зупинили самі депутати.
Правку про відновлення фінансування додали в проєкт закону, який стосувався «місцевого самоврядування під час війни» (№7269). Про народних депутатів і виплати для них у ньому від початку не було ні слова. Закон був ухвалений у травні, але норму зупинили з 1 березня, тобто «заднім числом», за два місяці до голосування.
Один з авторів правки – Андрій Клочко зі «Слуги народу», член комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Знімальна група зустріла його у Вищому антикорупційному суді. Там розглядають справу, у якій його обвинувачують у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень, депутат це заперечує.
Ось як він пояснив внесення правки:
– Я був На той момент Андрій Клочко був головою комітету Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова комітету вносить правку, яку робили всі народні депутати, комітетські правки.
– Яка мотивація була?
– Це хотіли вирішити всі депутати. Ми тоді займалися збереженням життя, хтось займався закордонними відрядженнями, хтось займався зброєю. Ми зберігали робочий механізм парламенту.
– Чи погіршилася статистика голосувань у парламенті після вашої правки?
– Я думаю, що це ви перебираєте і такого точно не було.
«Я «проти», але я не натискаю «проти»
Що сталося після призупинення фінансового покарання?
Наприклад, у лютому 2026 року, відповідно до офіційних даних ВР, 258 народних депутатів пропустили більш як 30% голосувань за місяць. Що майже втричі більше, ніж перед зупинкою цього правила.
Раніше перед тим, як виплачувати, кожного б перевірили – чи була поважна причина відсутності. Журналісти перевірити не можуть. Табелі Апарат Верховної Ради надав лише за травень 2026-го, за інші місяці – ні.
Але масштаб виплат з бюджету можна порахувати. Майже двісті тисяч на кожного, хто не дотягнув до колишньої норми голосувань – це близько 50 мільйонів гривень лише за один місяць. Нині ці гроші виплачують без перевірки – голосував депутат, чи ні.
Тобто порожні депутатські крісла коштують країні двічі.
Спочатку – у вигляді виплат бюджету нардепам. Тобто близько 200 тисяч гривень на виконання повноважень депутати отримують, незалежно від того, голосують вони чи ні. По-друге, така статистика є показовою на тлі потреби ухвалення євроінтеграційних законів та реформ, від яких залежить отримання Україною міжнародної фінансової допомоги та наближення вступу в ЄС.
Олександр Заславський, заступник виконавчої директорки «Лабораторії законодавчих ініціатив», Інтерв’ю записане в жовтні 2026 року: «Верховна Рада сама оцінювала, якщо правильно пам'ятаю, в кінці 2025-го – на початку 2026 року, що від 300 до 600 законів треба ухвалити для того, щоб виконати всю законодавчу рамку. І під час минулої 14-ї осінньої сесії Верховна Рада ухвалила два євроінтеграційні закони. Не два десятки, не два відсотки, два закони. Під час весняної сесії – більше, 11. Все одно цього недостатньо для того, щоб виконати заявлений план».
Влітку 2026 року журналісти показали кільком депутатам їхню статистику голосувань за липень.
Наприклад, у депутатки зі «Слуги народу» Валентини Короленко-Усової, відповідно до офіційних даних з сайту ВР, – 36%.
Вона пояснила так: «Я просто не всі голосування голосую».
У Максима Хлапука з «Голосу» – 47% за липень.
– Якби діяло фінансове покарання, ви б, мабуть, не отримали «депутатські», – каже журналіст.
– Те, що не голосується, не означає, що мене немає у залі.
У Суто Мамояна з «Платформи за життя та мир» – у липні цього року 43% голосування. Але він не став це коментувати.
Максим Бужанський зі «Слуги народу» у липні голосував приблизно один раз із трьох.
Він пояснив так:
– А це тому, що я не згоден з позицією фракції в цьому питанні.
– Тобто ви взагалі не голосуєте, правильно?
– Є питання, щодо яких голосувати проти чи натискати Народні депутати Верховної Ради голосують трьома кнопками: зелена означає «за», червона – «проти», жовта – «утримався» – це недоречно, тобто я не бачу підстав. Наприклад, законопроєкт гуманітарного комітету, не пам'ятаю номер, про культуру та музейну справу. Проти нього є дуже змістовні зауваження. Є лист низки музеїв, які вважають, що таким чином він зазіхає на приватні колекції. І я, почитавши «за» та «проти» з обох боків, вважаю, що мені краще не брати участь у цьому голосуванні.
– Ви були «проти» чи ви взагалі не мали позиції?
– Я не захотів бути «за».
– Тоді ви – «проти» або не маєте позиції – тоді натискаєте жовту кнопку.
– Безумовно, тоді я «проти», але я не натискаю «проти», щоб не подавати всім іншим сигнал.
– Кому ви подаєте сигнал? Ви ж за себе голосуєте.
– Ні, так всі ж дивляться, тобто я тут – не принципово «проти», я не хочу бути «за».
– Тоді можете проголосувати жовтою кнопкою.
– Я вважаю, що це не той випадок. Або, навпаки, президент вносить якийсь законопроєкт, наприклад, про множинне громадянство. Я – принциповий супротивник цього.
– Так, тоді ви голосуєте «проти».
– Не зовсім зручно, виходячи з певної етики ставлення до верховного головнокомандувача під час війни. І мова не тільки про множинне громадянство, до речі. Наприклад, голосування за перенос дня народження Ісуса Христа – це, з моєї точки зору, божевілля. Я не беру участі в божевільному голосуванні.
– Але ж у вас, як народного депутата, є вибір: або «за», або «проти», або «утриматись».
– Ви помиляєтесь, в мене є вибір або підтримати, або не підтримати. І яким саме шляхом не підтримати: або натиснути червону кнопку, або жовту, або нічого не натиснути. Це також вибір.
«Будь-які особи, які не виконують статус народного депутата України, не будуть отримувати зарплату»
Ще у вересні 2023 року в інтерв’ю Радіо Свобода спікер Верховної Ради дав обіцянку:
«Ми чітко на початку війни сказали, що будь-які особи, які не виконують статус народного депутата України, вони не будуть отримувати відповідної зарплати».
Під час інтерв’ю його попросили назвати прізвища депутатів, яким він регулярно надсилає листи з вимогою з'явитися на роботу. Це, зокрема, Анжеліка Лабунська (фракція «Батьківщина»), Ігор Палиця (депутатська група «За майбутнє»), Степан Івахів (депутатська група «За майбутнє»), Федір Христенко (заборонена партія «ОПЗЖ»), Сергій Шахов (депутатська група «Довіра»).
«Тобто це ті люди, які, за результатами голосування, я бачу їхню неприсутність у залі», – зауважив Стефанчук.
Але чи дійсно їм зупинили виплати? «Схеми» перевірили це за допомогою офіційного державного вебпорталу використання публічних коштів України (spending.gov.ua).
Анжеліка Лабунська після заяви Стефанчука отримувала зарплату, компенсацію за проїзд і гроші на виконання депутатських повноважень. Від 2023 року вона жодного разу не голосувала в парламенті. Лабунська повідомила журналістам, що її відсутність пов'язана з поважними причинами.
Депутат Ігор Палиця після публічної обіцянки спікера також продовжив отримувати «депутатські». Зарплату за його заявою роками перераховували на благодійність, ще до заяви Стефанчука. А з березня 2026 року, відповідно до згаданого держпорталу, вона уже надходить на його рахунок. Нардеп Ігор Палиця не відповів на лист із запитаннями. А в Апараті ВРУ повідомили: гроші досі перераховують на благодійність.
Із 2023 року Палиця не проголосував у парламенті жодного разу. А за протоколами фінансового комітету, цього року він не був на жодному його засіданні. Але в табелі обліку його робочого часу, наприклад, за травень неможливо побачити відмітки щодо його діяльності у дні пленарних засідань і засідань комітету. Дані закриті, бо є «службовою інформацією». Решта – робочі. Серед тих, хто мав засвідчувати цю звітність, – сам Палиця, як секретар фінансового комітету.
Якщо виплати не зупинили навіть депутатам, яких назвав голова парламенту, кому їх взагалі можуть зупинити?
З проханням це прокоментувати «Схеми» звернулись до Руслана Стефанчука, він не відповів.
Три роки під вартою і три мільйони для Дубінського
У липні 2026 року регламентний комітет парламенту розглядав лист нардепа Олександра Дубінського з проханням нарахувати йому зарплати, виплати за депутатські повноваження і компенсації за невикористані відпустки. На той момент він під вартою – майже три роки, і стільки ж не отримував коштів.
Відповідно до вебпорталу використання публічних коштів, востаннє Дубінському нарахували понад 53 тисячі гривень «депутатських» – у вересні 2023-го і у жовтні того ж року – 40 з половиною тисяч гривень зарплати.
Дубінському вже двічі повідомили про підозру у державній зраді, він заперечує обвинувачення.
Коли на комітеті дійшли до цього питання, його голова Сергій Кальченко пояснив так щодо зарплати: «Вона нараховується за відпрацьований час. Перебування народного депутата під вартою не є тою обставиною, яка надає можливість виплачувати йому заробітну плату».
А щодо виплат «депутатських» у розмірі майже 200 тисяч гривень зазначив: «Вона здійснюється за весь час, за весь період після обрання особи народним депутатом України».
Тобто, виходить, зарплату депутатам платять за відпрацьований час. Щодо якого, як з'ясували «Схеми», є проблеми з перевіркою. А 200 тисяч – просто за володіння мандатом.
На засіданні регламентного комітету ніхто з присутніх членів не заперечував проти цих виплат.
Через три дні після цього Апарат Ради почав платити Дубінському. Перший платіж – на майже 200 тисяч гривень. Далі кожні кілька днів – знову сотні тисяч гривень. У жовтні загальна сума виплат перевищила 3 мільйони 400 тисяч гривень. Ймовірно, мова йде про компенсацію майже за весь час, який Дубінський провів під вартою.
Водночас депутату перерахували і одну зарплату – на суму 2,5 тисячі гривень. Зазначена підстава – згідно з роз'ясненням регламентного комітету.
«Схеми» надіслали Олександру Дубінському через його адвоката листа з проханням про коментар і чекають на відповідь.
Європейський досвід: штрафи у Німеччині та втрата мандату в Португалії
Дослідницька служба Верховної Ради зібрала і опублікувала ще у лютому 2024 року аналітичну записку з питань порівняльного законодавства щодо здійснення обліку робочого часу членів парламентів держав Європи. Наприклад, у Португалії депутат втрачає мандат, якщо пропускає чотири дні пленарних засідань за одну сесію без поважних причин.
У Німеччині з члена Бундестагу вираховують 200 євро за кожен день пленарного засідання, якщо він не розписався в реєстрі присутніх.
Дослідники Ради вказують, що ходити на пленарні засідання для депутатів – обов'язок, і воєнний стан їх від цього не звільняє. А організувати облік має очільник парламенту. Цю аналітичну записку підготували, щоб удосконалити фіксацію та контроль робочого часу українських депутатів. Але чи хтось цим скористався? Ані спікер парламенту Руслан Стефанчук, ані апарат Ради на це питання не відповіли.
Перший заступник голови регламентного комітету Сергій Євтушок про згадане дослідження не чув: «Не було з цього питання жодної дискусії, що є якісь довідки, поради чи якісь рекомендації від наших партнерів. Не було такого».
Журналісти запитали депутатів, чи варто повернути правило, яке пов'язувало гроші з їхнім голосуванням? Опитані нардепи були «за».
«Зараз, згоден, є необхідність все-таки вернути», – відповів Євгеній Брагар зі «Слуги народу».
«Я не думаю, що в нас там багато бідних. Тому працювати треба», – зазначив його однопартієць Юрій Камельчук.
Як і Максим Бужанський: «Звичайно, підтримую. Це задля дисциплінованості депутатів».
Сергій Євтушок з «Батьківщини» прокоментував так: «Я підтримую. Забезпечити явку, зокрема, не опозиції, а більшості, яка через години півтори-дві зникає. Напевно ж, повпливало би на їхні фінансові обмеження. Вони би сиділи на роботі, працювали. А так?»
«За» відновлення фінансового покарання і ексголова парламенту Дмитро Разумков.
Але чи буде по факту така ініціатива?
Позицію голови Верховної Ради на жодне питання, зокрема і його бачення врегулювання робочого часу народних депутатів, «Схеми» так і не отримали.
Форум