У ЄС думають, чи виключати українських чоловіків призовного віку зі схеми тимчасового захисту. Радіо Свобода отримало внутрішній документ Ради ЄС: ексклюзив із Європи.
Про плани ЄС повідомило також видання Euractiv.
Дебати про те, чи залишати в Європі чоловіків, які виїхали з України, ведуться вже певний час. Водночас досі не було механізму, як саме втілити план повернення військовозобов’язаних.
- Що запланували в Євросоюзі?
- На що розраховує президент України Володимир Зеленський?
- До чого тут мобілізація?
- Кого стосуватимуться зміни і чи реально вони можуть бути ухвалені?
- Що кажуть в Європі?
- Коли ухвалять рішення?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Країни Європейського Союзу наразі відкинули ідею поділу України на «безпечні регіони» при можливому продовженні тимчасового захисту для українців і зосередилися на варіанті обмеження механізму для чоловіків призовного віку. Це випливає із внутрішнього документа Ради ЄС, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.
Документ, який підготувала Рада Євросоюзу для обговорення з міністрами на 4 червня щодо майбутнього Директиви про тимчасовий захист, зокрема, звужує пропозицію вибору для країн до двох опцій: продовжити тимчасовий захист у такому ж вигляді, як і раніше, або обмежити його для чоловіків.
Зокрема, в тексті зазначається, що під час обговорень у березні 2026 року більшість держав-членів підтримала подальше продовження тимчасового захисту, оскільки причини для його запровадження «залишаються чинними», а сам механізм забезпечує правову визначеність і допомагає уникнути різкого зростання кількості заяв на притулок.
Водночас деякі країни запропонували звузити сферу дії механізму. Серед ідей, які обговорювалися раніше, були виключення заявників із «безпечних» регіонів України або чоловіків призовного віку. Однак у фінальному переліку варіантів політики, запропонованих міністрам, опція з «безпечними регіонами» вже не згадується.
Натомість документ містить два можливих сценарії для подальших рішень ЄС.
Перший – продовження тимчасового захисту у нинішньому форматі без змін. У документі зазначається, що цей варіант дозволяє зберегти безперервність для українців та національних адміністрацій, а також уникнути навантаження на системи надання притулку.
Другий варіант – продовження тимчасового захисту з обмеженням персонального охоплення. Зокрема, йдеться про можливе виключення чоловіків призовного віку або людей, які залишили територію України незаконно.
У документі вказано, що кілька держав-членів висловлюють занепокоєння через «дедалі більшу частку новоприбулих чоловіків призовного віку». Деякі країни вважають, що зміни до механізму могли б допомогти підтримати оборонні можливості України та її майбутню відбудову.
Водночас автори документа попереджають, що будь-які обмеження можуть створити юридичні проблеми, пов’язані з принципом недискримінації, а також посилити тиск на національні системи притулку і спричинити різні підходи в країнах ЄС.
Згідно з документом Ради ЄС, станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі та 9% – у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі – Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3).
«ЄС продемонстрував безпрецедентну єдність і солідарність з Україною з моменту активації тимчасового захисту. Водночас низка держав-членів, які прийняли великі групи бенефіціарів, дедалі частіше повідомляють про труднощі, спричинені затягуванням конфлікту, значним фінансовим та суспільним навантаженням на національному рівні, а також зміною профілю новоприбулих», – йдеться в документі.
Очікується, що це питання обговорюватимуть міністри внутрішніх справ країн ЄС на засіданні Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ 4 червня, але за результатами остаточного рішення щодо майбутнього механізму цього разу не ухвалять, швидше за все це станеться уже наприкінці червня чи у липні.
Форум