КИЇВ – Цього разу дрон, що дзижчав над натовпом у Києві, віщував веселощі, а не загрозу.
Він завис над близько 130 людьми – дорослими і дітьми; цивільними, ветеранами та солдатами – вони зібралися на арені, що нагадує печеру, для турніру з «дрон-понгу» у п’ятницю вдень у середині грудня. М’ячики для настільного тенісу стукали туди-сюди, а глядачі спостерігали за ними, балакали та іноді реготали.
Вони прийшли, щоб відволіктися від стресу життя серед щоденних повітряних тривог і похмурих новин з передової, а також долучитися до нового національного «виду спорту» у воєнній Україні: донатити на армію.
На початку вже другої зими від повномасштабного вторгнення РФ, кінець війни здається далеким, а доля мільйонів українців, життя яких було зруйноване або перевернуто з ніг на голову, невідома. Занепокоєння щодо зменшення підтримки Заходу через політичну турбулентність у Вашингтоні та Брюсселі посилює відчуття неспокою.
«Кожен може бути втомленим після всіх цих місяців війни, але, як і у спорті, втома не означає, що ти збираєшся здаватися», – сказав Радіо Свобода 41-річний Михайло Глуховський, готуючись до матчу, – «Завжди краще щось робити, ніж нічого».
37-річна Олена Некрашевич програла першу гру, але виграла другу. За її словами, вона не велика гравчиня у пінг-понг, але вона досвідчена донорка коштів на армію. Як і мільйони українців, вона має родичів та друзів, які служать у збройних силах, і вона гаряче їх підтримує.
«Це так приємно забутися на пару годин і водночас бути корисною», – сказала вона Радіо Свобода.
Турнір з «дрон-понгу» став останнім у серії спортивних заходів благодійного фонду «Гуркіт» для збору коштів на військові потреби, розповів Радіо Свобода його керівник Владислав Самойленко. Раніше проводилися змагання з бігу, велоспорту та плавання.
«Після завершення пандемії COVID почалося повномасштабне вторгнення, тому люди прагнуть спілкуватися і шукають нових зв’язків», – каже Самойленко.
Гроші, зібрані під час турніру з настільного тенісу, під час якого також провели й благодійний ярмарок, і аукціон військових пам’яток, були спрямовані на придбання двох безпілотників Mavic 3T для батальйону, який воює з російськими військами на півдні України.
Надійний тил
Для мільйонів українців, які не воюють, донати – це спосіб продемонструвати єдність і підтримати солдатів, оскільки велика війна триває вже майже два роки після повномасштабного вторгнення Росії.
Діти, які співають патріотичні пісні на ярмарках маленьких міст, чи інфлюенсерки, які продають відвертий контент на OnlyFans, або модні кафе, які проводять гаражні розпродажі – всі вони є частиною нової культури збору коштів, яка поєднує рішучість перемогти у війні з пошуком сенсу, відчуттям єднання – а в деяких випадках це просто спосіб гарно провести час.
Понад дві третини українців жертвували гроші на армію впродовж минулого року, і більш ніж половина – долучилися до волонтерського руху, допомагаючи не лише донатами. Про це йдеться в опитуванні, яке провела програма розвитку громадянського розвитку Engage за підтримки USAID, його результати опублікували 23 жовтня.
Ця тенденція стосується дорослих осіб, які проживають в Україні і не змінювали місця проживання через війну (70% жертвують армії, а 63% – волонтерять), дорослих внутрішньо переміщених осіб (67% та 53% відповідно) та дорослих, які покинули країну внаслідок війни (71% та 55%), йдеться в дослідженні.
З гаманців на орбіту
Деякі кампанії зі збору коштів перевершили очікування самих українців. Так було, наприклад, коли Сергій Притула, колишній комік і телезірка, якого деякі вважають майбутнім політичним конкурентом президента Володимира Зеленського, зумів зібрати гроші на супутник, який передає з орбіти радіолокаційні зображення високої роздільної здатності для української армії.
«У кількох наших проєктах взяли участь більше ніж мільйон людей», – сказав Притула Радіо Свобода в офісі своєї організації в Києві. Фонд має 50 співробітників, та понад 150 людей допомагають на волонтерських засадах. Від початку повномасштабного вторгнення їм вдалося зібрати 165 мільйонів доларів.
Команда Притули проводить акції по збору коштів, розігруючи конкретні лоти, та розгортає медійні кампанії навколо них. Після першої масованої російської атаки на українську енергетичну інфраструктуру восени минулого року фонд оголосив «збір на помсту», який приніс 9 мільйонів доларів за один день. Цього літа Притула переконав главу військової розвідки України Кирила Буданова, популярність якого на той час стрімко зростала, виставити на аукціон свою знамениту карту, на якій показано розпад Росії на кілька частин.
Фонду не бракує ідей, але економічна скрута ускладнила збір грошей, каже Притула. У внутрішньому плануванні його фонд припускає, що війна триватиме і в 2024-му, і в 2025 роках. «Деякі люди втомилися, деякі розчаровані, але у нас просто немає вибору», – сказав він.
Згідно з аналізом Української служби Радіо Свобода, сьогодні неурядові організації продовжують збирати значні кошти на армію, але спостерігається помірне зниження порівняно з 2022 роком.
Один з найпопулярніших благодійних фондів підтримки української армії «Повернись живим» повідомив, що з березня по грудень 2022 року організація отримала близько 125 млн доларів США, а за той же період цього року пожертви впали приблизно до $81 млн.
«Свого роду бізнес»
«Зараз збір грошей на армію – це свого роду бізнес, – сказав Радіо Свобода Олег Гороховський, співзасновник Monobank, одного з найбільших українських онлайн-банків. Фандрейзери змагаються між собою за увагу та гроші тих, хто донатить, пропонуючи їм різні бонуси та використовуючи маркетингові інструменти, каже він.
12 грудня Monobank став мішенню російських хакерів, які також атакували найбільший мобільний оператор України «Київстар». Застосунок успішно відбив масову атаку, спрямовану на «відмову в обслуговуванні» (DDoS-атаку), спрямовану на їхній сервіс «банку» – функцію збору коштів, розроблену Гороховським та його командою, яку він з гордістю називає «справді національним інструментом» підтримки армії.
За словами Гороховського, «банка» – це інструмент, заснований на функції віртуальної скарбнички, запровадженій кількома інноваційними банками в минулому, який Monobank адаптував для публічного краудфандингу. Як збирачі коштів, так і донатори, які використовують його, можуть спостерігати за надходженням грошей у режимі реального часу, використовувати нові функції на основі гейміфікації (застосуванні елементів гри – ред.), такі як аукціони та лотереї, і ділитися зборами в соціальних мережах під час живих трансляцій подій.
«Ми зробили процес пожертвування невимушеним, швидким і захоплюючим, навіть трохи схожим на азартну гру», – зауважив Гороховський, додавши, що через «банки» на армію було зібрано близько 1 млрд доларів США. Monobank не отримав фінансової вигоди від нового продукту, але витратив понад 2,5 мільйона доларів для забезпечення її функціонування, каже Гороховський.
Фінансова невизначеність
І хоча нова культура донатів в Україні відновлює почуття контролю та полегшує почуття провини, яке поділяють багато цивільних осіб у той час, як солдати проходять через жахливі бої, поранення та смерть, її економічний вплив залишається обмеженим.
У вересні тодішній міністр оборони Олексій Резніков заявив, що волонтерські організації поставили лише 3% усієї техніки, яка потрапила на передову з початку повномасштабної війни. Загалом, за даними Міністерства оборони України, на військові дії щодня витрачається близько 100 мільйонів доларів державних коштів.
«Це тотальна війна, де все – танки, броньована техніка, безпілотники, машини тощо, є витратним матеріалом, – каже Притула. Ми робимо все можливе, щоб люди не стали ще одним із цих [витратних матеріалів]».
Під час підсумкової річної пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що він упевнений, що Сполучені Штати не «зрадять» його країну, і не стануть критично затримувати важливе фінансування під час війни. Але поки Конгрес США не схвалив запит Білого дому на 61 мільярд доларів, а Європейський союз не зміг узгодити власний пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро через блокування Угорщини.
Державний бюджет України на 2024 рік передбачає дефіцит у 43 млрд доларів, який країна сподівається закрити завдяки міжнародній фінансової допомозі. Оскільки гроші, необхідні, щоб пережити 2024 рік, висять на волосині, багато українців закликали владу скоротити витрати, не пов’язані з війною, і зосередитися на підтримці боротьби з російською агресією.
«Дрони, а не парки»
14 грудня кілька сотень людей зібралися під київською мерією, щоб висловити протест проти планів витрат, погоджених місцевим самоврядуванням, і вимагали направити більше грошей з міського бюджету на військові потреби.
У ніч напередодні протесту Росія обстріляла столицю 10 балістичними ракетами. Всі вони були збиті засобами ППО, повідомили у Повітряних силах, але внаслідок падіння уламків постраждали щонайменше 53 людини, були пошкоджені квартири та дитяча лікарня.
Мітингувальників, більшості з яких по 20-30 років, не задовольнила обіцянка мера Києва Віталія Кличка виділити додаткові 600 мільйонів гривень (16 мільйонів доларів) на армію. Через два дні багато хто повернувся на черговий протест із такими гаслами, як «600 мільйонів – це ганьба», Дрони, а не парки» та «Невігластво вбиває краще, ніж росіяни».
23-річна студентка Анастасія Пасковська, присутня на акції протесту 16 грудня, сказала Радіо Свобода, що, на її думку, місцева влада продовжує фінансувати проєкти будівництва та реконструкції, попри війну, що триває, тому що «так вони та їхні друзі заробляють гроші». Її подруга, 25-річна Владислава Музика, заявила, що продовжуватиме протестувати, «поки всі в Києві не згадають, що війна не припинилася».
За словами однієї з організаторів акції, 37-річної Ірини Ігнатович, акції протесту в Києві, а також подібні протести в Одесі та Львові вже виявилися частково ефективними, і вони триватимуть. «Люди по всій країні хочуть скоротити несуттєві витрати, щоб підтримати тих, хто вмирає, щоб зберегти нашу безпеку та свободу», – сказала вона.
У розмові з Радіо Свобода Притула зазначив, що симпатизує протестам, які, за його словами, «свідчать про появу нового покоління громадянського суспільства в Україні». Так само Гороховський назвав вимоги протестувальників «виправданими».
«Ми боремося з могутнім ворогом, – наголосив він. – Нам потрібно більше грошей, ніж може виробити наша економіка. Ось чому нам потрібна допомога наших партнерів і друзів».
Форум