Прапор України площею 120 квадратних метрів запустили 23 серпня в небо над Авдіївкою. Ідея акції – аби його побачили на окупованій території. Прапор пошила волонтер із Бахмута Ангеліна Шостак. Радіо Донбас.Реалії побувало в майстрині напередодні акції і запитало, що її спонукало створити цей витвір, і як їй це вдалося.
На нього збирали гроші волонтери, жителі окупованих і підконтрольних територій
– До мене звернулись волонтери, які займаються запуском прапорів на лінії розмежування, щоб вони полетіли потім на ту територію, тимчасово непідконтрольну нам. Чим знаковий такий прапор – на нього збирали гроші волонтери, жителі окупованих і підконтрольних територій. Тому цей прапор, кульки, гелій, вудочки і сама тканина – це все було зібрано на кошти тих жителів.
– Це найбільший прапор у вашій колекції, так?
Сподіваємось, що він буде зареєстрований як найбільший прапор України, піднятий у повітря
– У моїй колекції так. Найбільший був 11 на 6 метрів. Я шила для Міністерства оборони, це був 2016 рік, а 20 на 6 цей більший, і, до речі, ми подали заявку до Книги рекордів України і сподіваємось, що він буде зареєстрований як найбільший прапор України, піднятий у повітря за допомогою повітряних кульок за кошт жителів окупованих територій.
– Як вдалося його пошити, наскільки це вам було важко, як впоралися з такою кількістю тканини?
Спочатку було найважче – це приступити до нього. Один шов прокласти – це пару годин, тому що він важить 7 кілограмів
– Спочатку було найважче – це приступити до нього. У мене лежала тканина день, тиждень, другий тиждень, я просто ходила повз нього, а потім просто сказала: ший, я сіла. Спочатку ці 24 по 20 метрів треба було відміряти, їх зшити, але найважче потім здалось – це петлі. Сорок сім петель, які будуть тримати вудочки. Один шов прокласти – це пару годин, тому що він важить 7 кілограмів. Його просто нереально в маленькій цій кімнаті на маленькому цьому столі пошити, тому це було якщо так сісти, ну дні, мабуть, три, тому що я педант, я просто кожен шовчик загладжую, розумію, що його ніхто не буде тримати, і ті, хто запускають, розуміють, що його, можливо, розстріляють, його розгребуть на шматки, але я ставлюсь з таким пієтетом до прапора, що я не можу зробити його якимсь не гарним.
– Про що ви думали, коли робили цей прапор, що б ви хотіли, щоб він символізував?
Хочеться, щоб жителі окупованих територій побачили цей прапор у небі, щоб знали, що вони і є Україна. Це посил свободи і незалежності
– Мені так хочеться, щоб жителі окупованих вже п’ятий рік територій побачили цей синьо-жовтий прапор, він буде маленький прапорець у небі, але щоб вони побачили і знали, що вони і є Україна, вони є незалежні, але тимчасово окуповані. Але це посил свободи і незалежності.
Хочу, щоб ті люди, які збирали ці гроші, побачили цей прапор, не ридали від радощів, але знали, що вони обов’язково будуть незабаром в незалежній країні.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
