Доступність посилання

ТОП новини

Оренда квартири, роялті та стріми. Українські артисти розповідають, за що жили на карантині


Цього літа в Україні були скасовані низка масштабних фестивалів (фото з Atlas Weekend у Києві в 2018 році)

Люда Корнієвич

«Мистецтво створюється для людей, для одне одного, а не для комп'ютера», – переконана Руслана Хазіпова з сайт-проекту Dakh Daughters під назвою Ragapop. Та через довготривалий карантин багатьом таки довелося сприймати творчість через екрани ноутбуків або телефонів, концерти та фестивалі перейшли в онлайн, а спілкування з митцями обмежилося соцмережами.

Попри те, що пандемія не згасає, офлайн-концерти потроху повертаються в афіші, а на осінь 2020 заплановано щонайменше два масштабних фестивалі. Але онлайн-формат поки ще не вичерпав себе – в останні вихідні літа, 29 і 30 серпня, відбудеться уже четвертий міжнародний онлайн-фестиваль «Intercity live 4: eurotrip», який збере понад 50 артистів з України та Європи. Цілу добу на YouTube-каналі "Телебачення Торонто" наживо показуватимуть музику, перфоманси, мистецтво і кіно. Тут можна подивитися перший день фестивалю, а тут - другий.

«У період карантину вдалося не тільки продовжити свою концертну діяльність, а і вивести її на новий рівень. Сам факт колаборації крутих організаторів з різних міст України є дуже цінним для локальної культури загалом. Онлайн-формат відкриває нові можливості для популяризації локального мистецтва», – переконує один із організаторів Юрій Базака.

Та чи до вподоби такий формат артистам? Як їм жилося без концертів і гастролів, з одними лише онлайн-виступами? Чим займалися та які уроки для себе зробили? За підтримки «Intercity live 4: eurotrip», ми запитали про це чотирьох учасників фестивалю – Ragapop із Києва, Ksztalt з Дніпра, TVORCHI з Тернополя та Менделеев ошибался з Сєвєродонецька.

Руслана Хазіпова, Ragapop

«В період карантину настав час для нашої творчості»

Ragapop – сайд-проект двох учасниць колективу Dakh Daughters Руслани Хазіпової, Ганни Нікітіної та музиканта Антона Очеретяного. Гурт заявив про себе на початку карантину, а вже у липні випустив міні альбом «Сяся».

– Ми постійно перебуваємо у своєму макрокосмосі, займаємося своєю справою, тому карантин не настільки виключив нас із процесу, а, навпаки, це був час для переосмислення, для того, щоб побачити нові можливості. Є час, і ми витрачаємо його на роботу, а не на емоційні переживання цієї скрути.

Усе, що ми робимо з Ragapop, намагаємося робити в паузах між турами, репетиціями і концертами Dakh Daughters, тому в цей період [карантину] настав час для нашої творчості.

Звісно, що Dakh Daughters загубили великі гастролі, від держави теж не було ніякої фінансової підтримки. Ми здаємо квартиру в Берліні, й от за рахунок цих грошей живемо.

Іще ми отримали гонорар за виставу. Dakh Daughters – зробили її спеціально під онлайн-формат, і це викупив берлінський фестиваль Postwest. А Ragapop трішки заробили від запису онлайн-концерту для одного з майбутніх форумів.

Я знаю, що багатьом людям набрид інтернет-формат, мені навіть знайомі казали: «скільки можна, перестаньте грати концерти онлайн», – але ми не можемо без цього. Тому єдина можливість, яка є, – це інтернет. І ми будемо її використовувати, створюючи нові формати.

Євген Гордєєв, Ksztalt

«Найбільша дилема – намацати пропорцію між основною і творчою роботами»

Ksztalt – проєкт Євгена Гордєєва, заснований у 2013-му, коли автор іще жив на Донбасі. Гордєєв також є засновником Kurs Valüt і MC Брехунець. Kurs Valüt є резидентами дніпровського клубу Module.

– Через карантин постраждав проект Kurs Valüt, бо скасувалися закордонні гастролі в Берліні й Амстердамі. Там йшлося про банальний побутовий і дорожній райдер, не про гонорар. Закордонні гастролі – це втрата запланованої європейської розкрутки. Через скасовані внутрішні фестивалі проєкт не отримав приблизно 30 тисяч гривень.

Втім, я не бачу в цьому ніякої трагедії, бо ми, українці, живемо в умовах перманентної, набагато більшої людської трагедії

Так було станом на початок весни, потім усі інституції взяли паузу і разом вдалися до розробки онлайнового формату. Він трохи допомагає закривати шпарини клубного бюджету (мова йде про дніпровський Module). Це новий досвід медійного існування. В нашому випадку він приносить ті самі гроші, якщо йдеться про виїзд за межі Дніпра. Якщо трансляція відбувається в місті, левова частка доходу (донати, уривки грантів) іде на підтримку Module.

Артисти зазвичай живуть із основної праці. Це найбільша дилема для українського митця – намацати пропорцію між основною і творчою роботами. Ми існуємо в умовах відсутності музичного ринку, і це призводить до виснажливого поєднання основної роботи з творчістю. В цьому режимі живе переважна більшість артистів. Під творчістю я розумію пошук, експеримент, провокацію.

Український шоу-бізнес і просто бізнес звикли йти шляхом найменшого спротиву, просто задовольняючи фізичні потреби населення: еротизм, провінційний бурлеск, одноклітинний гумор, приторний позитивчик або спекуляції на патріотичній темі. Все зміниться зі зміною еліт. Без надії сподіваюся.

Андрій Гуцуляк, TVORCHI

«Хочеться вже якось розслабитися, але мусимо дотримуватися обмежень»

TVORCHI – українець Андрій Гуцуляк і нігерієць Джеффрі Кенні з Тернополя. Заявили про себе аудиторії, ставши фіналістами національного відбору «Євробачення». Зараз гурт записує уже третій альбом – дистанційно.

– Як і всі артисти, ми сумували за виступами і концертами. А так – ми креативили, готували їсти, дивилися у вікно, виходили в магазин, займалися тим, на що не вистачало часу до карантину. Наприклад, дивилися серіали. Якщо говорити про творчість, то був карантин чи його не було, ми все одно займалися музикою.

Досвід першого онлайн-концерту був дуже дивний. Ти ніби виступаєш, але перед тобою лише камери і знімальна група, відчуття енергетики людей немає. Зараз багато виконавців роблять виступи в Tik-Tok або в різних іграх на кшталт «Fortnite», можливо, це цікаво. Але це все одно віртуально. Живі концерти – набагато краще.

У нас злетіло багато концертів і турів, ми втратили через це певну суму грошей. Виживали за рахунок роялті (плата за використання об’єкта інтелектуальної власності – ред.), контрактів, деяких онлайн-концертів, заробітку зі стрімінгових сервісів, покупок треків і альбомів онлайн.

Коли в кінці травня послабили карантин, з’явилися замовлення на приватні закриті вечірки. З публічних виступів був лише один фестиваль у Черкасах.

Багато людей зараз реально втомилися від цієї ситуації, хочеться вже якось розслабитися. Але ми мусимо це робити, щоб не допустити ще масштабнішого поширення вірусу. Було б добре, якби цієї всієї коронавірусної ситуації не було, і всі артисти не страждали б фінансово.

Сергій Горєлов, «Менделеев ошибался»

«Донбас і так самоізольований простір, тож особливих змін під час карантину не відчувалося»

Менделеев ошибался – ансамбль пісні і танцю, створений у Сєвєродонецьку в 1995 році. Виконує психотропний панк. Гурт має вісім номерних альбомів.

– Учасники групи «Менделеев ошибался» працюють в основному віддалено, тому карантин практично не вплинув на розпорядок дня. До того ж Донбас, у багатьох сенсах, і так самоізольований простір, тому особливих змін під час карантину не відчувалося.

Єдина проблема – закрилася репетиційна база, через це довелося відкласти написання нових пісень. Добре, що у нас є вже достатньо готових композицій – цілих вісім альбомів. Нещодавно база відкрилася, і процес потихеньку відновлюється. У Сєвєродонецьку й околицях практично відсутні майданчики для проведення повноцінних концертів.

Карантин ускладнив репетиції, але для контркультури це не перешкода – бували часи і гірші, з фізичним насильством та іншими побічними ефектами. Це ж Донбас

Раніше тут били за найменше відхилення від загальноприйнятих норм: у виховних цілях, щоб не хизувалися. Бійки були і на концертах, у тому числі на сцені. Але зараз гопники стали меркантильними: б’ють не з альтруїстичних міркувань, а заради користі. Та з нас поживитися особливо нічим, тому приводів для відвідування травмпункту поки що немає.

Наша група не вписувалася у формат більшості офлайн-фестивалів, а «онлайн» припав до двору. Так ми можемо показати нашу абсурдистську творчість широкій аудиторії і трохи розворушити глядачів, а також отримати фідбек у вигляді коментарів, лайків, переглядів свого ютюб-каналу та іншого хайпу. Підтримка – потужна. Нам допомагають місцеві активісти й митці: багато хто безплатно, а деякі – за невелику винагороду.

Зазвичай на наших концертах небагато глядачів, а на минулому Intercity live їх виявилося більше, нехай і віртуальних.

(проєкт Intercity live ідтримує Європейський союз за програмою «House of Europe»)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG