2025 рік для України був одним із найскладніших за весь час повномасштабної війни. Наступ Росії, інтенсивні бої, нищівні удари по критичній інфраструктурі, гойдалки переговорів. Але і ЗСУ, і суспільство продемонстрували стійкість.
Фотографії не можуть передати звук російського FPV-дрона, який пролітає поруч, запах репатрійованих тіл з білих пакетів, смак землі, що потрапила до рота внаслідок роботи міномета під Покровськом. Коли ми дивимося на світлини, то не чуємо біля зруйнованого російською ракетою будинку плачу і криків людей, які втратили домівку, втратили своїх рідних. Ми не чуємо, що шепоче батько, тримаючи в руках труну своєї дитини. У наших вухах не дзвенить щасливий сміх дітей, які зустрічають свого батька після трьохрічного полону.
Але, дивлячись на ці фото, ми все це можемо собі уявити. І ми знаємо: це хроніка, це фотосвідчення.
У цій добірці фотодокументів лише невелика частина того, що пережила Україна на четвертому році повномасштабної війни.
2025-й був важким, 2026-й точно не буде легшим. Україні потрібно вистояти на один день довше, ніж це може зробити російський агресор.
Форум