Посадовці Європейського Союзу вирушили до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН, що розпочалася 18 вересня, зокрема з метою не допустити повторення глобальної продовольчої кризи 2022 року. Тоді після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ціни на продовольство різко зросли, особливо сильно вдаривши по країнах, що розвиваються.
На п'ятому році повномасштабної війни Росії проти України бойові дії зробили небезпечними Чорне та Азовські моря і порти на них. Як це вплинуло на світовий ринок зерна і продовольчі програми ООН?
У 2022 році Україна та Європейський Союз зіткнулися зі значною критикою в частині так званого Глобального Півдня, певною мірою підживленою меседжами Кремля.
Москва намагалася представити західні санкції як причину зростання цін на продовольство – цей наратив знайшов сприятливий ґрунт у деяких країнах, зокрема в Індії та Південній Африці, які мають давні політичні та історичні зв’язки з Росією.
Це змусило ЄС відмовитися від будь-яких планів запровадити санкції проти російських продовольчих та сільськогосподарських товарів – і цей підхід зберігається донині. Брюсселю також довелося розгорнути масштабну дипломатичну кампанію у світі, пояснюючи, що стрімке зростання цін на продовольство не було пов’язане із санкціями ЄС проти Росії.
У Брюсселі розуміють, що така дипломатична кампанія може знадобитися знову.
Причина в тому, що протягом літа Україна та Росія обмінювалися дедалі інтенсивнішими ударами в Чорному морі, неодноразово атакуючи судна одна одної.
Остання ескалація розпочалася з того, що Росія в останні місяці посилила атаки на українські судна. Однак тепер Київ здатен завдавати ударів у відповідь, зокрема за допомогою морських дронів і безпілотників, які можуть досягати цілей на значній частині російського узбережжя Чорного моря.
Один із найпоказовіших прикладів стався в серпні, коли Україна успішно атакувала найбільший російський глибоководний комерційний порт у Новоросійську, через який Росія донедавна експортувала близько 70% свого зерна.
Ці бойові дії викликали занепокоєння у країнах, що розвиваються, особливо з огляду на те, що третина світового експорту пшениці проходить через російські та українські порти в Чорному й прилеглому до нього Азовському морях.
Як бойові дії впливають на експорт зерна
Посилення бойових дій уже мало відчутні наслідки.
У серпні минулого року Росія та Україна разом експортували через Чорне море 6,3 мільйона тонн пшениці. Цього серпня цей показник скоротився до 2,5 мільйона тонн. У результаті ціни на зерно зараз приблизно на 25% вищі, ніж на початку року. Хоча вони все ще значно нижчі за рівні, яких сягнули у 2022 році, вони рухаються в цьому напрямку.
Очікується, що врожай пшениці у 2026 році також буде невдалим через масштабну літню посуху по всій Європі та зростання вартості добрив, спричинене перебоями із судноплавством у Ормузькій протоці. Це ще більше ускладнило ситуацію як для фермерів, так і для споживачів.
Досі стрімкому зростанню цін перешкоджало те, що минулий рік був надзвичайно врожайним для світового виробництва пшениці, тому на складах усе ще залишаються значні запаси. Фермери в Північній півкулі також щойно завершили збір власного врожаю і наразі не потребують негайного імпорту.
Однак у Брюсселі побоюються повторення ситуації 2022 року, коли ЄС та Україна знову можуть зіткнутися з глобальною негативною реакцією на тлі зростання цін на продовольство.
Європейські посадовці, які спілкувалися з Радіо Свобода, повідомили, що представництва ЄС у третіх країнах уже за кілька тижнів до Генеральної асамблеї ООН працювали не лише над пошуком вирішення проблеми бойових дій у Чорному морі, а й над «політичними меседжами» – фактично намагаючись продемонструвати, що головну відповідальність за зростання цін несе Росія.
«Операція «МоЛоЧКа». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі
![Балкер «Great Ocean» під прапором Ліберії із помітними пошкодженнями від імовірного удару безпілотника буксирують Босфором 20 серпня.<br><br>Алекса зазначив, що перелік імовірних цілей нещодавно розширився «від танкерів до суховантажів», а небезпека для моряків посилилася. Удари повітряних безпілотників по каютних блоках, за його словами, «були рідкістю до [української операції «Молочка»]».<br>6 серпня Росія завдали удару по суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, який перевозив українську пшеницю. Внаслідок обстрілу загинув український моряк, ще троє людей зазнали поранень. Також Росія регулярно з 2022 року обстрілює українські порти, спалюючи там, серед іншого і українське зерно.](https://gdb.rferl.org/fa6a0e47-f224-4d47-2060-08decad58b60_w1024_q10_s.jpg)
На дипломатичному рівні Брюссель підтримує зусилля Туреччини щодо створення механізму, подібного до Чорноморської зернової ініціативи 2022 року, коли Анкара спільно з Організацією Об’єднаних Націй виступила посередником в укладенні угоди, яка дозволила безпечно експортувати через Чорне море мільйони тонн українського зерна.
Через рік Росія вийшла з угоди, заявивши, що її власний експорт стикається з перешкодами. Однак Києву донедавна вдавалося й надалі використовувати різні чорноморські маршрути для експорту своєї продукції.
Одна з пропозицій, яку обговорювали, полягає в тому, щоб дозволити перевозити зерно Чорним морем лише суднам із певних третіх країн – наприклад, Туреччини або Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак з огляду на те, що турецькі судна вже ставали цілями атак, ця ідея може не отримати подальшого розвитку.
Існує, звісно, і можливість повного припинення вогню щодо комерційного судноплавства – саме цього домагаються дипломати ЄС. Україна запропонувала Кремлю таку домовленість у серпні, однак Москва відхилила пропозицію, заявивши, що прагне ширшої угоди, яка стосувалася б усього конфлікту. Тому сподівання на врегулювання залишаються незначними.
Що заважає Україні наростити експорт через ЄС
Окрім дипломатичних зусиль, посадовці ЄС визнають, що можливості блоку запропонувати Україні щось іще дуже обмежені. Ще у 2022 році Брюссель створив так звані «шляхи солідарності ЄС – Україна» – альтернативні транспортні коридори залізницею, річками та автомобільними шляхами, щоб доправляти українську продукцію до європейських портів у той час, коли Чорне море було зоною бойових дій.
Ці маршрути виявилися успішними, забезпечивши Києву важливий економічний канал.
За останні чотири роки близько 40% українського зерна експортували через «шляхи солідарності», хоча до початку останнього загострення цей показник уже знижувався, оскільки перевезення Чорним морем значно ефективніше – і дешевше. Наприклад, одне вантажне судно може перевозити до 70 тисяч тонн зерна, що еквівалентно майже 2 тисячам вантажівок.
Перевезення суходолом також означає довше очікування через митні формальності та санітарні перевірки. Крім того, ширша залізнична колія радянського стандарту, яку використовує Україна, відрізняється від стандартної колії в більшості країн ЄС, що створює вузькі місця на кордоні.
Кліматичні зміни та внутрішньополітичний тиск також ускладнюють зусилля ЄС із підтримки України. Рівень води в Дунаї – головній водній артерії найбільшого зі «шляхів солідарності» – через сильну літню спеку впав до рекордно низьких показників. Річкові баржі, якими останнім часом перевозили значні обсяги українського зерна, тепер змушені завантажуватися майже наполовину менше від своєї місткості, щоб не сісти на мілину.
У результаті в серпні Дунаєм перевезли лише пів мільйона тонн українського зерна порівняно з 1,7 мільйона тонн за аналогічний період 2025 року. І хоча ситуація вже не настільки гостра, на окремих ділянках водність Дунаю все ще становить лише 40% від звичайного рівня. Це означає, що Україна ще певний час експортуватиме менші обсяги.
Однак найбільша перешкода для розширення допомоги Києву походить від однієї з найвпливовіших політичних груп у ЄС – фермерів, особливо в країнах, що межують з Україною.
Упродовж кількох років вони скаржаться, що «шляхи солідарності» не просто забезпечують транзит української сільськогосподарської продукції через ЄС на інші ринки. Фермери стверджують, що частина цієї продукції залишається в Євросоюзі, збільшуючи пропозицію та створюючи цінову конкуренцію для місцевих виробників.
Після того як фермери влаштували блокади кордонів, особливо в Польщі, Брюссель минулого року у відповідь запровадив жорсткі квоти на низку українських сільськогосподарських товарів. А з огляду на те, що у 2027 році в кількох країнах ЄС мають відбутися національні вибори, бажання скасовувати будь-які обмеження на користь українських фермерів практично немає.
Форум