ОДЕСА – За останній місяць армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси», повідомила Радіо Свобода місцева прокуратура. Загинули іноземні моряки та український лоцман, а міжнародні перевізники попереджають про різке зростання ризиків для судноплавства. Однією з найсмертоносніших стала атака на суховантаж GOLDEN LEO, який перевозив українське зерно. Подробиці – у матеріалі Радіо Свобода.
Упродовж останнього місяця – з 20 червня до 20 липня – збройні сили РФ атакували 28 суден. Про це Радіо Свобода повідомила речниця Одеської обласної прокуратури Інна Верба.
«Все це – мирні цивільні судна, два українських та 26 іноземних. Переважно використовували ударні дрони. Утім, останніми днями почастішало використання ракет. Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення», – додала вона.
Після російського ракетного удару по цивільному торговельному судну GOLDEN LEO з вечора 19 липня до ранку 20 липня в акваторії Одеси тривала пошуково-рятувальна операція.
Море повернуло тіла дев’яти іноземних моряків та українського лоцмана – капітана далекого плавання Володимира Михайлова.
«Пішов у свій останній рейс так, як жив, – на містку, поруч із капітаном, роблячи свою справу до кінця. Він виводив із порту мирне судно, завантажене зерном. Судно, яке везло людям хліб. Російська ракета влучила в нього просто під час проводки», – написав про загибель свого давнього товариша капітан Одеського порту Олександр Антонов.
Лоцмани – представники мирної морської професії, які проводять судна через мілини та складні ділянки акваторії. Втім, війна забирає життя і серед них.
Ім’я лоцмана порту «Південний» Сергія Суріна нині носить лоцманський катер. 43-річний моряк загинув у листопаді 2023 року на капітанському містку під час російської ракетної атаки на порт.
Рятувальні операції під загрозою повторних ударів
Суховантаж GОLDEN LEO, що належить турецькому судновласнику і ходить під прапором Гвінеї-Бісау, перевозив українську кукурудзу. Судно потрапило під удар російських авіаційних ракет Х-59/Х-69 ввечері неділі, 19 липня, коли рухалось із вантажем збіжжя. За повідомлення ВМС України, влучання прийшлося біля правого борту надбудови, на борту виникла пожежа.
Її бачили сотні людей на одеських пляжах. Попри небезпеку, узбережжя залишається переповненим, особливо у вихідні. Пляжний ажіотаж збігся за часом із суттєвим погіршенням безпекової ситуації: від початку липня російські війська обстрілюють Одесу та область щодня, а повітряні тривоги протягом дня лунають по 13–15 разів.
Одразу після атаки екіпажі Військово-морських сил України та Морської пошуково-рятувальної служби врятували вісьмох членів іноземного екіпажу.
Рятувальники діяли з ризиком для власного життя. Російські війська застосовують тактику «подвійних ударів» не лише на землі, а й на морі.
Так, 9 жовтня 2024 року під час ракетної атаки на портову інфраструктуру Одещини інтервал між двома ударами по території Чорноморського рибного порту становив 55 хвилин, кажуть прокурори. Тоді загинули дев’ятеро людей. Було пошкоджено контейнеровоз SHUI SPIRIT під прапором Панами, 28 контейнерів та техніку ДСНС.
17 липня 2026 року, напередодні влучання російських ракет по GOLDEN LEO, екіпажі катерів Військово-Морських сил України провели ще одну рятувальну операцію. Після удару російського безпілотника у порту Чорноморськ балкер VENTURO (під прапором Антигуа і Барбуда) зазнав пошкоджень і втратив хід.
Врятувати вдалося 17 філіппінських моряків.
Один залишався у дрейфуючій рятувальній шлюпці у відкритому морі. Майже через добу після початку пошуково-рятувальної операції катер Морської охорони Державної прикордонної служби евакуював на берег електромеханіка судна – також громадянина Республіки Філіппіни.
Удари по цивільному флоту від початку великої війни
Росія атакує інфраструктуру українських портів і цивільні комерційні судна під іноземними прапорами з перших днів повномасштабного вторгнення, зауважують прокурори. Щонайменше два судна затонули ще у перші тижні великої війни.
Останніми тижнями удари по цивільному флоту в портах «Великої Одеси» (Одеса, Чорноморськ, Південне) почастішали, зауважує місцева влада, так, зокрема:
- 11 липня пошкоджень зазнало судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, на борту виникла пожежа;
- 13 липня під час розвантаження мінеральних добрив було атаковане судно під прапором Того – загинули троє людей;
- 14 липня російський удар уразив судно під прапором Танзанії, загинув капітан.
«Невиправдані атаки на цивільні торговельні судна ставлять під загрозу життя моряків, безпеку судноплавства, порушують глобальні ланцюги постачання та підривають принципи, на яких ґрунтується міжнародне судноплавство», – із такою заявою 13 липня виступив генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Арсеніо Домінгез.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували посилення російських ударів по українській портовій інфраструктурі в Одеській області та суднах, що заходять в українські порти, щонайменше з 10 липня.
В Інституті вивчення війни припускають, що ці російські удари, ймовірно, спрямовані на погіршення української економіки та зменшення експортних можливостей України. Також вони, ймовірно, є відповіддю на нещодавню ударну кампанію України по російських суднах в Азовському та Чорному морях, але така російська ударна тактика не є новою.
ISW нагадує, що російські війська вже давно завдають ударів по українській портовій інфраструктурі протягом усієї війни в рамках ширших зусиль, спрямованих на перешкоджання експорту українського зерна та підвищення вартості доставки через Чорне море, також Москва намагалася використати свої удари по українських портах, щоб отримати поступки від Заходу та України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи – угоди 2022-2023 років, яка створила безпечний коридор для судноплавства з українських портів для підтримки світових поставок зерна.
У ISW звертають увагу, що Міністерство оборони Росії останніми днями особливо наголошувало на своїх ударах по Одеській області, ймовірно, з метою досягнення інформаційного ефекту.
Посилення атак змінює ціну кожного рейсу
Через порти «Великої Одеси» проходить близько 90% українського експорту аграрної продукції, насамперед зернових та олійних культур. Тому будь-яка атака на портову інфраструктуру безпосередньо впливає не лише на морську логістику, а й на весь аграрний сектор країни.
«Кожен удар по портах означає зростання страхових витрат, подорожчання фрахту та додаткові ризики для судноплавства. У підсумку ці витрати перекладаються на українського аграрія через зниження закупівельних цін на продукцію. Якщо виробники не отримають справедливої ціни, вони втратять частину доходів, які могли б спрямувати на підготовку до осінньої посівної кампанії», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Чи відчули економічні наслідки атак останнього часу представники українського агроринку? Аркадій Дабагян, керівник групи компаній «Вітерра», що спеціалізується на вирощуванні, зберіганні, закупівлі та експорті зернових культур, відповів стверджувально:
«Період інтенсивних атак противника невипадково збігся за часом зі збором врожаю. За прогнозами – дуже хорошого. Сталою практикою останнього тижня стала відмова судновласників завантажувати судна через атаки. Тобто судно приходить під завантаження, але повертається порожнім. І тут виникає новий виклик: що робити із зерном? Наразі законтрактована продукція, приготована під судна, накопичується на терміналах. Настане момент і потрібно буде шукати способи перевезення збіжжя, його кінцеву точку прибуття. Не можу сказати, що Європа дуже радіє тому, що українське зерно йтиме через неї».
Lloyd's List – одне з найавторитетніших джерел у світовому судноплавстві – у матеріалі від 16 липня 2026 року вказує, що після останніх російських атак судновласники дедалі частіше відмовляються заходити до українських чорноморських портів, що умови роботи стали найгіршими з часу припинення «зернової угоди» у 2023 році, що зростають фрахтові ставки, страхові витрати та загальна вартість логістики – кількість доступних суден скорочується, хоча порти продовжують працювати.
Форум