Доступність посилання

«На руку Путіну». Скандал між Україною і Польщею через УПА не вщухає. Як Львівська облрада вийде з ситуації?

Пам’ятник головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу поблизу Львова
Пам’ятник головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу поблизу Львова
Слухати
17 хв.

Це аудіо згенеровано штучним інтелектом

Більше про це

ЛЬВІВ – На сьогодні виконувач обов’язків Львівської облради Юрій Холод не підписав ще рішення Львівської обласної ради від 20 жовтня про проголошення 2027-го роком головнокомандувача УПА Романа Шухевича, УПА, поета, оунівця Олега Ольжича.

Однак, згідно з законом «Про місцеве самоврядування», керівник цієї представницької влади не може ветувати депутатське рішення.

  • Чи розділять із ним відповідальність колеги-депутати?
  • Чому зволікають із позачерговою сесію і яким бачать сьогодні вихід із критичної ситуації?

Тим часом через рішення обласної ради Рада міста Перемишль проголосувала про призупинення співпраці зі Львовом.

Сайт Львівської обласної ради працює. Новини тут оновлюють. Але на ньому тиждень не публікують результати голосування від 20 жовтня, зокрема, щодо ухвалення питання про проголошення 2027-го роком головнокомандувача УПА Романа Шухевича, оунівця, поета Олега Ольжина, роком УПА.

Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.

Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.

УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.

Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.

Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.

Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.

УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.

Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.

У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.

У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.

Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті

На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.

На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.

Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.

Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.

Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.

«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації дослідження Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.

У Львівській обласній раді нічого не пояснюють.

«Рішення не підписане. Хоча це суперечить закону»

Виконувач обов’язків голови Львівської облради, депутат від партії «Слуга народу» Юрій Холод відмовляється від коментарів, не відповідає на запитання, як депутатський корпус діятиме далі. Під час винесення питання на сесію облради Юрій Холод закликав колег саме підтримати питання про проголошення року. 5-денний термін, в який він мав підписати депутатське рішення, минув.

Кілька депутатів Львівської обласної ради повідомили Радіо Свобода, що Львівська обласна військова адміністрація просить обранців підписатись під зверненням на ім’я в.о. голови Львівської облради з проханням, аби той не підписував рішення. Тобто, депутати-підписанти готові розділити з ним відповідальність за порушення законодавства?

Депутат Львівської облради від «Європейської солідарності» Андрій Дума, який керує ТзОВ «Львівське АТП-14631», сказав Радіо Свобода, що нічого не знає про збір підписів, бо перебуває в Туреччині. А чи підпише звернення? Уникнув чіткої відповіді, бо, мовляв, нічого не знає про це.

У Львівській обласній раді фракцію пропрезидентської партії «Слуга народу» очолює голова Львівської обласної військової адміністрації, депутат облради Максим Козицький, який 20 жовтня не брав участі в роботі сесії.

Максим Козицький, голова Львівської обласної військової адміністрації
Максим Козицький, голова Львівської обласної військової адміністрації

Радіо Свобода надіслало запит в ОВА, щоб там відповіли, де саме у цей час перебував очільник області і депутат: у відпустці чи у відрядженні.

До фракції «Слуга народу» загалом входять 9 депутатів, у тому числі і Юрій Холод.

Втім, депутатське звернення з проханням не підписувати рішення нічого фактично не змінює. Адже, згідно з законодавством, голова облради не ветує депутатські рішення. На відміну, від міського голови, який є обраний виборцями.

Змінити рішення обласні депутати можуть лише на сесії. Але її наразі не скликають.

Кілька депутатів публічно заявили, що можна вийти з цієї складної ситуації, змінивши рішення. Адже співпраця з Польщею у час, коли в Україні повномасштабна війна, є стратегічно важлива. До думки цих обранців, вочевидь, не прислухалось обласне керівництво.

Депутат Львівської обласної ради Степан Буняк не був присутній на сесії, тому що він – військовослужбовець ЗСУ і не перший рік захищає українську державу.

У коментарі Радіо Свобода він зауважив, що до питання про проголошення року Романа Шухевича, УПА варто повернутись.

Рішення не підписане, тобто його немає
Степан Буняк

«Рішення не підписане, тобто його немає. Хоча це суперечить закону «Про місцеве самоврядування. Та все ж, треба було б зібрати позачергове засідання сесії і ухвалити нове рішення. Треба радитись», – пояснив Степан Буняк.

На своїй фейсбук-сторінці одразу, коли рішення обласної ради спричинило гостру реакцію у Польщі, Степан Буняк запитав у колег-депутатів, для чого отримувати політичний, економічний тиск через історичні суперечки?

Бо «можна бути дієвим послідовником Шухевича, Бандери, УПА та водночас не брати участі у жодних історичних суперечках».

Критика у Польщі

Вочевидь, влада Львівщини обрала тактику вичекати момент, коли стихне напруга через депутатське рішення у сусідній державі. Однак у Польщі не стихає велика дискусія і хвиля критики щодо депутатського рішення.

Об’єднання українців у Польщі розкритикувало його, бо такі рішення можуть загострити польсько-українські відносини та послабити підтримку України з боку Польщі. Українці Польщі скерували звернення Юрієві Холоду, наголосивши, що в умовах російської агресії проти України особливо важливо зберігати польсько-українську солідарність, враховувати чутливість сусіда.

Об’єднання українців у Польщі заявило, що «такі рішення можуть використовувати сили, які виступають за припинення підтримки українського опору», і закликало депутатів Львівської облради не ухвалювати рішень, які можуть загострювати відносини між Україною та Польщею.

Рада міста Перемишля через рішення Львівської облради проголосувала про призупинення співпраці з Львовом. Угода між містами була підписала ще в 1995 році.

Волонтери, які допомагали українським біженцям від великої війни зорієнтуватися на місці, розмовляли декількома мовами, зокрема, українською. Перемишль, 8 березня 2022 року
Волонтери, які допомагали українським біженцям від великої війни зорієнтуватися на місці, розмовляли декількома мовами, зокрема, українською. Перемишль, 8 березня 2022 року

Раніше про можливе припинення партнерської співпраці зі Львовом через проголошення року Романа Шухевича заявив міський голова Кракова. Хоча Львівська міськрада не має жодної дотичності до рішень облради. Однак у Львівській обласній раді є фракція партії міського голови Львова «Самопоміч», до якої входять 9 депутатів, серед них і заступник мера. Вочевидь, це може бути однгією з реакцій у польському місцевому самоврядуванні.

26 жовтня депутати сеймику ухвалили рішення про розірвання угоди про економічне, торговельне, науково-технічне та культурне співробітництво між Люблінським воєводством та Львівською областю.

«Мають знайти правове врегулювання, щоб вийти з ситуації»

Експерт з українсько-польських питань Євген Магда зазначив Радіо Свобода, що рішення облради є свідченням того, що система державного управління в Україні переживає глибоку кризу.

Євген Магда
Євген Магда
Роблять вигляд, що рішення Львівської облради не було
Євген Магда

«У Львові є представництво МЗС, як так вийшло, що проєкт рішення пройшов повз це представництво. Адже в країні воєнний стан і маємо стежити за подібними рішеннями. У цій ситуації має бути політична позиція. Бо роблять вигляд, що рішення Львівської облради не було. Депутати мають зібратися і публічно обговорити, чому так сталося, до яких наслідків це призвело», – говорить Євген Магда.

Рішення обласної ради не підтримує президент України Володимир Зеленський. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у ці вихідні приїжджала у Львів і, ймовірно, зустрічалась із керівниками обласної влади. Хоча про це ніде публічно не повідомила, лише написала про відвідини історичного музею та меморіального музею провідника ОУН Євгена Коновальця.

Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський

За словами Оксани Юринець, народної депутатки України VIII скликання, депутатки Львівської облради 2010-2014 років, депутати мають зібратися на позачергову сесію і обговорити питання, яке є настільки чутливим для Польщі, що спричинило радикальні заяви у відповідь. Тому, каже Оксана Юринець, обласна влада, яка представляє в області партію президента, має знайти механізм публічного обговорення питання.

Мають знайти правове врегулювання, щоб вийти з ситуації з огляду на пріоритети держави
Оксана Юринець

«Так не може бути, що захотіли і не підписали рішення. Мають знайти правове врегулювання, щоб вийти з ситуації з огляду на пріоритети держави. Польща – економічний, безпековий партнер України. А потенціал об’єднаних України і Польщі – це основна вісь безпеки для європейського контингенту. І ворог хоче зруйнувати цю єдність. Водночас за рішення облради мають понести політичну відповідальність», – каже Оксана Юринець.

У травні 2026 року президент України підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесної назви імені Героїв УПА. Це спричинило скандал у Польщі і тоді польське МЗС назвало це кроком, який «ображає пам'ять жертв Волинської трагедії» та шкодить двосторонньому діалогу.

Одна з найтрагічніших сторінок в спільній історії українців та поляків. Історичний та політичний погляди на причини масових взаємних убивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться.

У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини та радянські партизанські загони.

Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам'яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків.

19 червня польський президент Кароль Навроцький вирішив позбавити Володимира Зеленського ордена Білого орла. Бо, як заявив Кароль Навроцький, УПА залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».

Президент Польщі Кароль Навроцький
Президент Польщі Кароль Навроцький

Президент Зеленський надіслав свій орден поштою Каролю Навроцькому. На знак підтримки Зеленського від польських нагородо відмовились усі українські президенти, а також українські посадовці. А посол України у Польщі Василь Боднар заявив про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща».

«У час війни ні одна країна не має права дратувати іншу такими речами»

Історик Ярослав Грицак зауважив, що поки «пожежі» в українсько-польських відносинах вдається гасити після спалаху і медійної бурі. Але наголосив, що головне, щоб більше такі рішення, як, для прикладу Львівської обласної ради, не повторювалися.

Історик Ярослав Грицак
Історик Ярослав Грицак
Ми вже вийшли з періоду «медового місяця», який тривав дуже довго і мусимо шукати, як не розлучитися
Ярослав Грицак

«Зараз час для передумування українсько-польських відносин. Ми вже вийшли з періоду «медового місяця», який тривав дуже довго, і мусимо шукати, як не розлучитися. Не знаю, хто б це мав зробити, чи два прем’єри, чи два президента, чи два міністри, але необхідна спільна заява, що ні одна країна не має права втручатися в історичну пам'ять іншої; жодну країну не має дражнити історична пам'ять іншої країни. Поки йде війна, таке тимчасове припинення. У час війни ні одна країна не має права дратувати іншу такими речами», – говорить історик Ярослав Грицак.

Також було б важливо не дати можливості політикам використовувати історію у своїх передвиборчих цілях, але це неможливо.

«Бо це легко і дешево, нічого не коштує, а емоційний ефект величезний. І політики це знають і розуміють, особливо коли нічого не діється, їм це добре йде на руку, що щось діється», – зауважив Ярослав Грицак.

Доброю ініціативою, зауважує, було б, якби група українських і польських експертів написала рекомендацію з переліком тих питань історичного минулого, які є дратівливими для українського і польського суспільств.

«Нехай кожен політик, який це вживає, розуміє, що робить це на руку Путіну і не прикриває це патріотичними міркуваннями», – наголосив професор Ярослав Грицак.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Форум

​
XS
SM
MD
LG