Справа кримчанина Володимира Балуха, засудженого до трьох років і семи місяців ув'язнення фактично лише за підтримку України, за те, що він вивісив український прапор на даху власного будинку, стала одним із символів беззаконня, яке чинить російська окупаційна влада в Криму. Зараз, коли Балух уже на волі, практично така ж історія відбувається неподалік українських кордонів, у фактично окупованому Росією Придністров'ї.
Жителя цього регіону, громадянина Молдови Віктора Плешкановатакож засуджено Тираспольським судом по суті на «термін Балуха» – три роки і два місяці ув'язнення. І теж фактично за те, що вивісив український прапор із вікна власної квартири – а перед цим купив матеріал для пошиття прапора в тираспольському магазині тканин і під час купівлі «небажано» відгукнувся про місцеве міністерство держбезпеки.
Зрозуміло, що, як і у кримському випадку, у «законодавстві» Придністров'я немає статті, яка дозволяє запроторити людину до в'язниці за вивішування українського прапора. Придністровське міністерство держбезпеки, схоже, знайшло для Плешканова інші статті – приблизно так само, як ми пам'ятаємо, розправлялися і з Балухом. Спочатку його посадили на п'ять діб за дрібне хуліганство – не можна так нешанобливо казати про МДБ. А потім звинуватили в екстремізмі, не висунувши жодних доказів – справа була засекречена.
Тирасполь, ілюстраційне фото
Можливо, Плешканова посадили навіть не за пости в інтернеті на підтримку України, а за те, що він дозволяв собі вітати співвітчизників словами «Слава Україні!» – один такий «співвітчизник», водій маршрутки, навіть відвіз його до місцевої прокуратури після такого привітання.
Плешканов – перша жертва розв'язаної Путіним війни проти України за межами самої України
Вже у в'язниці Плешканова почали, у найкращих традиціях авторитарної держави, цькувати – що призвело до спроби самогубства. Про те, в якому стані він перебуває після цього, нічого не відомо.
Схоже, Плешканов – перша жертва розв'язаної Путіним війни проти України за межами самої України. Але при цьому придністровські керівники та олігархи, які розправляються з ним за зразком і подобою російського «правосуддя» та ігнорують вимоги з Молдови звільнити Плешканова, засудженого за неіснуючі злочини, почуваються набагато комфортніше, ніж керівники та олігархи з самої Росії – я б сказав, ляльці пощастило більше, ніж ляльководу.
Тирасполь, ілюстраційне фото
Адже розправа над Плешкановим, гадаю, – це непоганий привід додати прізвища придністровських маріонеткових діячів до «списку Магницького» вже не лише за участь у фактичній анексії молдовської території, а й за розправу над супротивником війни.
Придністров'я перетворили на сучасний Крим ще тоді, коли кримчани й не підозрювали, що це таке – жити за диктатури
Я познайомився з Віктором Плешкановим восени 2017 року в одному з культових місць Чикаго. Ми дивилися на місто з висоти одного з найвідоміших його хмарочосів, і Віктор розповідав мені, як уболівав за Майдан і як упевнений у тому, що Україна поверне вкрадені в неї території. Я вже тоді був вражений тим, що людина з такою чіткою політичною позицією живе в Тирасполі: Придністров'я перетворили на сучасний Крим ще тоді, коли кримчани й не підозрювали, що це таке – жити за диктатури та боятися, що в тебе виявлять прапор України. Але, з іншого боку, не стоїть село без праведника. У будь-якій країні, у будь-якому місті, впевнений, завжди є той, хто залишається вільним за найжахливішої диктатури.
Перший ювілей без Криму: історія Володимира Балуха в фотографіях (фотогалерея)
1/14Володимир Балух – фермер із села Серебрянка Роздольненського району Криму. Він був активною людиною в селі: членом партії «Конгрес українських націоналістів», балотувався на пост голови сільради. Після анексії Криму Балух залишився жити на півострові, проте від російського громадянства відмовився
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/14Взимку 2013 року Балух вивісив прапор України на своєму будинку, пізніше прикріпив на будинок табличку «Вулиця героїв Небесної Сотні». Пізніше це, за словами захисників Балуха і правозахисників, стане причиною його затримання
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/145 лютого 2016 року суд Роздольненського району Криму засудив Балуха до 320 годин обов'язкових робіт, визнавши винним за ст. 319 КК Російської Федерації. Згідно з постановою суду, Балух під час проведення обшуку в будинку своєї цивільної дружини образив лейтенанта поліції. Причиною обшуку стала заява свідка, що Балух нібито тримає в будинку викрадений автомобіль. Балух всі звинувачення свою адресу категорично заперечував
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/14Вранці 8 грудня 2016 року співробітники ФСБ провели обшуки в будинку українського активіста Балуха і його матері в селі Серебрянка. Після чотирьох годин обшуку Балуха затримали. Співробітники ФСБ заявили, що на горищі будинку, де живе Володимир Балух, виявлені 90 патронів і кілька тротилових шашок. Балух свою провину заперечував
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/144 серпня 2017 року Роздольненський суд анексованого Криму ухвалив вирок – 3 роки і 7 місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Балух назвав цю справу «політичним замовленням».
У серпні 2017 року проти Володимира Балуха порушили другу кримінальну справу за звинуваченням колишнього керівника ізолятора тимчасового утримання Валерія Ткаченко, який стверджував, що Балух напав на нього під час ранкового обходу. Балух свідчив у суді, що це начальник ІТТ кілька разів вдарив його в присутності інших співробітників. Але українець був визнаний винним і за цим епізодом
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/14У грудні 2017 суд змінив запобіжний захід для Балуха в справі «про зберігання боєприпасів» і його відпустили під домашній арешт. Удома він пробув близько місяця. 16 січня 2018 року кримчанина знову повернули до слідчого ізолятору Сімферополя
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/14У березні 2018 року Володимир Балух почав голодування. Він відмовився від їжі після того, як підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок кримчанину. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів. У зв'язку з цим вирок змінили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі у колонії-поселенні
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/14На 58 день голодування, піддавшись на вмовляння Митрополита Кримської єпархії Православної церкви України Климента, Балух перейшов з повного голодування на часткове, погодившись їсти трохи сухарів і пити кисіль
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/145 липня 2018 року підконтрольний Росії Роздольненський районний суд засудив Балуха за сукупністю двох кримінальних справ до 4 років і 11 місяців колонії загального режиму і штрафу в 10 тисяч рублів. У вироку суддя озвучила, що Балух скоїв злочин у зв'язку з «неприязню до діючої системи управління, що підтверджується раніше скоєними злочинами».
Захист Балуха і правозахисники стверджували, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – за прапор України, який був на подвір'ї його будинку
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/1430 березня 2019 року з'ясувалося, що кримчанина Балуха етапували до виправної колонії №4 міста Торжок Тверської області (Росія). До цього родичам і адвокатам Балуха понад два тижні не повідомляли, де він
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/14«Я не можу сказати, що не було страху. Але я не знаю, яким чином визначити, що це було. Просто було постійне відчуття, що повинно бути гірше, і найгірше попереду. Ти до цього готуєшся і розумієш: що б з тобою не відбувалося, далі буде гірше. Таку настанову собі дав. А коли все закінчилося, начебто не так вже й важко було. Найважче навіть не згадаю зараз. Були різні моменти, але щоб відчуття, що насправді тобі так погано – немає», – так про своє ув'язнення Балух говорив у великому інтерв'ю для Крим.Реалії, яке він дав за місяць після обміну
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/14За рік після великого обміну 7 вересня 2020 року, Володимира Балуха побили у Гідропарку в Києві. 19 вересня 2020 го Дніпровський районний суд столиці заарештував на два місяці підозрюваного в заподіянні тяжких травм колишньому політв'язню Кремля.
«Підозрюваний – 32-річний житель Київщини, безробітний, повністю визнає свою провину, відмовився від адвоката. За його словами, конфлікт з потерпілим стався на побутовому підґрунті», – повідомляла прессекретар прокуратури Києва Надія Максимець на сторінці в Facebook
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
14/1422 жовтня 2020 року кримчанина виписали з лікарні швидкої допомоги у Києві. Балух почав підготовку до реабілітації після нападу.
В інтерв'ю для Крим.Реалії, яке він дав напередодні свого 50-го дня народження, Балух сказав, що оформлювати інвалідність він не хоче: «Лікарі пропонують оформити інвалідність, але я морально не готовий до цього, не можу вважати себе таким. Крім якихось фізичних вад, не відчуваю різниці між «до» і «після». Реабілітуватися ще потрібно, можливо, кудись відправлять на відновлення, але я вже думаю про те, як заробляти на життя і повертатися до реальності. Зараз намагаюся зрозуміти, куди рухатися далі»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Україні вдалося врятувати Володимира Балуха, її кримського прапороносця. А придністровський прапороносець – у придністровській в'язниці та про його долю мало хто знає. Думаю, важливо, щоб зусилля Молдови щодо звільнення свого громадянина були підтримані зусиллями міжнародної спільноти та української громадськості – громадськості країни, прапор якої родина Плешакова пошила у місті, вулицями якого розгулюють російські солдати.
Впевнений, важливо, щоб придністровські лідери знали, що вони не уникнуть відповідальності за переслідування невинної людини, яка виступила на підтримку справедливості та правди там, де справедливість і правда – заборонені слова.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригіналпублікації – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.