Доступність посилання

Радіо Свобода Weekly: Опитування показали оптимізм в Україні (65%) і песимізм у Росії (66%)

Українські курсантки в новій військовій формі, розробленій спеціально для жінок. Околиця Києва, 12 липня 2023 року (ілюстративне фото)
Українські курсантки в новій військовій формі, розробленій спеціально для жінок. Околиця Києва, 12 липня 2023 року (ілюстративне фото)

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.

Суспільні настрої в Україні та Росії

Дві третини українців вірять у краще життя в майбутньому – Gradus

Люди проходять повз інсталяцію з написом «Я люблю Україну» на Майдані Незалежності в Києві, 6 жовтня 2022 року
Люди проходять повз інсталяцію з написом «Я люблю Україну» на Майдані Незалежності в Києві, 6 жовтня 2022 року

Дослідницька компанія Gradus оприлюднила дослідження настроїв українців напередодні 35-річниці Незалежності України, яке провели серед 1000 респондентів від 18 до 60 років.

За результатами опитування, 65% опитаних українців «вірять у краще життя в майбутньому, а головними емоціями щодо нього є суміш надії та тривоги». Цей показник мало змінюється впродовж останніх трьох років – він коливається від 68% у серпні 2023 року до 61% у серпні 2024 року.

«Попри складність сьогодення, дві третини опитаних українців вірять у краще життя в майбутньому. Показово, що ця віра не означає відсутності страху чи сумнівів. В роздумах про власне майбутнє респонденти відчувають одночасно надію (47%) та тривогу (43%). Також серед ключових емоцій – оптимізм, розгубленість та страх», – вказують соціологи. Про це тут

На тлі війни з Україною у Росії стрімко зріс рівень песимізму: «Далі буде гірше»

Дим від пожежі на складах Wildberries після атаки українського безпілотника. Коледіно, Московська область, Росія, 16 серпня 2026 року
Дим від пожежі на складах Wildberries після атаки українського безпілотника. Коледіно, Московська область, Росія, 16 серпня 2026 року

Песимізм росіян останніми тижнями різко зріс як щодо війни з Україною, так і загалом щодо їхнього життя.

Навіть опитування державного Всеросійського центру вивчення громадської думки, який зазвичай дає оптимістичні для влади цифри, показало, що частка росіян, які вважають, що найважчі часи для країни ще попереду, у липні 2026 року зросла до 66% – це максимум з квітня 2020 року, коли так відповідали 72% опитаних. Ще 12% опитаних прямо заявили, що Росія зараз «переживає кризу».

Соціолог і політолог Дмитро Дубровський пояснює песимістичні настрої росіян так: «Початок війни – це (для росіян) був шок. Потім була адаптація, люди з війною змирилися. А зараз у них іде руйнування горизонту майбутнього. Люди кажуть: далі буде гірше, і самі готуються до гіршого». Читайте за лінком

Таємничий Євгеній Хмара. Що відомо про нового міністра оборони

Євгеній Хмара під час виступу у Верховній Раді перед голосуванням за його призначення на посаду міністра оборони. Київ, 19 серпня 2026 року
Євгеній Хмара під час виступу у Верховній Раді перед голосуванням за його призначення на посаду міністра оборони. Київ, 19 серпня 2026 року

19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України – за його кандидатуру проголосували 312 народних депутатів. Він замінив на цій посаді Михайла Федорова і став п'ятим очільником цього відомства під час великої війни.

Хмара став одним із небагатьох керівників українського оборонного відомства з безпосереднім бойовим досвідом.

Більшу частину своєї кар'єри генерал-майор Євгеній Хмара провів у Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України. Брав участь у бойових діях після початку масштабного вторгнення Росії, а згодом очолив цей підрозділ. Більше інформації тут

«Уявіть, усі виборчі дільниці стануть цілями». Айвазовська про заяву Федорова

Голова правління ГО «Опора» Ольга Айвазовська, під час інтерв’ю Радіо Свобода. Київ, 20 серпня 2026 року
Голова правління ГО «Опора» Ольга Айвазовська, під час інтерв’ю Радіо Свобода. Київ, 20 серпня 2026 року

Ексміністр оборони Михайло Федоров днями оприлюднив звернення, в якому сказав про необхідність проведення виборів. Заяву сприйняли як виступ потенційного учасника президентських виборів.

Володимир Зеленський перебуває на посаді президента вже понад сім років. Під час дії воєнного стану, оголошеного 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене. Утім, дискусії на цю тему періодично з’являються.

Чи можливі вибори в Україні під час війни? Та що небезпечніше: провести вибори чи залишитися без електорального перезавантаження?

Про це Радіо Свобода поговорило із головою правління Громадянської мережі «Опора» Ольгою Айвазовською. Вона ділиться аргументами, аналізує ознаки політичної кризи в країні та пояснює, як змінюється рівень довіри до влади і рейтинги загалом. Читайте і дивіться тут

«Правила гри змінилися». Як українська ППО бореться із керованими реактивними дронами РФ

Зенітно-ракетний комплекс «Оса» ЗСУ
Зенітно-ракетний комплекс «Оса» ЗСУ

Упродовж останніх тижнів для української ППО з'явився новий виклик – російська армія у значних кількостях почала застосовувати реактивні ударні БпЛА, якими оператори керують онлайн, а не просто відправляють за координатами.

Цей дрон з російського боку отримав назву «Герань-4 Сікер» – їх фіксували, зокрема, і над Києвом, хоча найактивніше їх застосовують у прифронтовій та прикордонній частині України. А також в районі чорноморського узбережжя.

Як повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, у деяких атаках частина цих дронів сягає двох третин від загальної кількості БПЛА.

Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» поспілкувався із бійцями 1129-го зенітного ракетного Білоцерківського полку, які вже мають досвід збиття нових ударних дронів. Що вони кажуть про нову загрозу і які ризики бачать для себе? Про це тут

«Такого ще не було»: як у Бельгії перевіряють «Резерв+» у всіх та відмовляють у тимчасовому захисті

Центральна площа Брюсселя Гран-Плас. Бельгія, літо 2026 року
Центральна площа Брюсселя Гран-Плас. Бельгія, літо 2026 року

Із 5 серпня, коли в ЄС та Бельгії почали застосовувати нове рішення Ради щодо обмеження тимчасового захисту для військовозобовʼязаних, юристи й волонтерські організації, які працюють з українськими біженцями, фіксують сплеск відмов та затримок у тимчасовому захисті.

З проблемами зіткнулися не лише чоловіки призовного віку, а й жінки, і навіть неповнолітні, яким от-от виповниться 18.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав інформацію від організацій, що приймають ці дзвінки щодня, і коментарі Єврокомісії – про те, що насправді змінилося і чому навіть однакові справи міграційні офіцери вирішують по-різному. Більше інформації тут

Як Європа бачила Україну 400 років тому: козаки на стародавніх картах

Картуш Генеральної карти України 1648 року Гійома Левассера де Боплана Боплана і Вілема Гондіуса
Картуш Генеральної карти України 1648 року Гійома Левассера де Боплана Боплана і Вілема Гондіуса

Європейська картографія дуже чітко закріпила назву «Україна» на мапах 17-го та 18-го століть. А ще вона фактично позначила Україну як країну козаків. А самі козаки активно з’явились на стародавніх картах – на картушах – тобто оздоблених назвах.

  • Чи на картах зображали і рядових козаків, чи лише старшину?
  • Чи справді на картах зобразили двох гетьманів – Богдана Хмельницького та Івана Мазепу?
  • Як жінки-козачки з’явились на картах і про що це говорить?
  • Кольорувальники карт кілька століть тому розфарбували козаків дуже яскраво – але чи справді козаки одягалися зі смаком?

Дивіться і читайте за лінком

Публікації, які також можуть вас зацікавити:

Радіо Свобода Weekly – важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут

Форум

XS
SM
MD
LG