Наприкінці жовтня 2020 року минає 100 років від дня народження кримськотатарського льотчика і двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. На честь цієї дати нові пам’ятні таблички з’явилися і в анексованому Криму, і в сусідній Росії, а на материковій частині України Нацбанк випустив монету, присвячену цій історичній особистості.
Окрім того, російська влада в Криму 25 жовтня відкрила пам’ятник Амет-Хану Султанові в повний зріст у центрі Сімферополя. За інформацією кореспондента Крим.Реалії, майданчик біля монумента оточили металевою огорожею, а навколо чергували співробітники місцевої й військової поліції. Тільки після того, як представники російської влади поклали квіти і сфотографувалися, до пам’ятника через рамки металодетекторів пустили представників кримськотатарської громадськості. Про сучасну політику пам’яті щодо Амет-Хана Султана йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський історик Гульнара Абдулаєва розповіла Крим.Реалії, чому кримські татари вшановують Амет-Хан Султана як національного героя.
Завдяки зусиллям та авторитету Амет-Хана Султана, проблеми кримських татар почали вирішуватися на вищому рівні, у МосквіГульнара Абдулаєва
«Це дійсно легендарна особистість, люди мого покоління з дитинства знають про нього. Амет-Хан Султан у 25 років став двічі Героєм Радянського Союзу, що вже багато чого варте, і через нього потім пройшов весь біль нашого народу. Він був у Криму в ті дні 1944 року, коли СРСР депортував кримських татар. У 40–60-і роки вони намагалися довести, що насправді не зрадники, апелюючи саме до особистості Амет-Хана Султана. Окрім нього, серед кримських татар були й інші Герої Радянського Союзу ‒ генерали, полковники, офіцери, – але він дійсно брав активну участь у національному русі. Завдяки зусиллям і авторитетові Амет-Хана Султана проблеми кримських татар почали вирішуватися на найвищому рівні, у Москві. При цьому він був скромною людиною й не хизувався своїми званнями ‒ мені здається, вони радше завдавали йому болю, ніж підживлювали гордість», – розповіла вона.
Гульнара Абдулаєва підкреслює, що незважаючи на те, що батько Амет-Хана Султана був родом із Дагестану, сам льотчик завжди вважав себе саме кримським татарином.
Його заслуги одночасно і визнають, і замовчують: не випускають більше книжок про нього, не проводять шкільні уроки на цю тему тощоГульнара Абдулаєва
«У 60-і роки він поїхав у відрядження до Узбекистану, де зустрічався зі своїми співвітчизниками, і сказав своєму другові дитинства Ескендерові Сулейманову, що кримським татарам треба робити все для повернення в Крим. Амет-Хан Султан тоді натякнув, що в будь-якому випадку підтримає це прагнення і зробить усе від нього залежне. На жаль, його життя трагічно обірвалося у 1971 році, під час випробувань, і національний рух зазнав важкої втрати. Щодо політики пам’яті, у Росії та в окупованому нею Криму вона неоднозначна: начебто він і двічі Герой Радянського Союзу, але все ж кримський татарин ‒ тому, наприклад, аеропортові Сімферополя його ім’я не надали. Його заслуги одночасно і визнають, і замовчують: не випускають більше книжок про нього, не проводять шкільні уроки на цю тему тощо», ‒ каже історик.
Без тамги й у бронзі. У Криму відкрили пам'ятник кримськотатарському льотчику Амет-Хану Султану (фотогалерея)
Водночас Гульнара Абдулаєва вказує на те, що сучасна Україна вважає Амет-Хана Султана своїм національним героєм ‒ щоправда, вшановує його пам’ять лише в останні роки. 2015 року Верховна Рада надала Міжнародному аеропортові «Сімферополь», який згідно з міжнародним правом належить Україні, ім’я Амет-Хана Султана. Але у 2018 році російська влада в Криму провела свій конкурс на перейменування, не допустивши до нього офіційну українську назву. У підсумку аеропорт за указом президента Росії Володимира Путіна отримав ім’я художника Івана Айвазовського ‒ втім, це слідом за Україною не визнає більшість країн світу. Водночас на честь Амет-Хана Султана названий аеропорт Махачкали ‒ столиці Дагестану.
Кримський історик Андрій Іванець вважає, що історія Амет-Хана Султана стала полем бою для російської пропагандистської машини.
Там намагаються довести, що Амет-Хан Султан і не кримський татарин зовсім ‒ це один із проявів татарофобії в російському суспільствіАндрій Іванець
«В останні шість років Росія як країна-окупант намагається прикрити своє порушення міжнародного права у вигляді спроби анексії Криму фіговим листочком історичних аргументів. Якщо в Україні говорять про Амет-Хана Султана і як про Героя Радянського Союзу, і як про героя кримськотатарського народу, то в Росії спостерігаємо істотний ухил на користь першого, а те, що він був кримським татарином, відходить на задній план. Там намагаються довести, що Амет-Хан Султан і не кримський татарин зовсім ‒ це один із проявів татарофобії в російському суспільстві. Походження по батькові не має тут такого значення: важливо, що він сам ідентифікував себе як кримський татарин і мав через це великі труднощі після депортації. Зокрема, в 1946 році не зміг отримати роботу в льотно-випробувальному інституті, хоча мав потребу в ній ‒ найімовірніше, саме через питання національності», ‒ розповідає він.
Андрій Іванець стверджує, що радянські чиновники настійно рекомендували Амет-Хану Султанові підписуватися дагестанцем, проте він щоразу відкидав такі пропозиції.
На початку 1950-х років він випробовував дуже небезпечну техніку, але не отримав за це третє звання Героя Радянського Союзу ‒ саме через питання національностіАндрій Іванець
«Як відомо, на початку 1950-х років він випробовував дуже небезпечну техніку, але не отримав за це третє звання Героя Радянського Союзу ‒ саме через питання національності. Цікаво, що ще до початку анексії Криму творці фільму «Хайтарма», які трепетно поставилися до пам’яті Амет-Хана Султана, запросили на прем’єру друзів і учнів льотчика, але російський консул у Сімферополі Володимир Андреєв фактично заборонив ветеранам іти на перегляд і почав знову переказувати радянську міфологему про кримських татар як про «народ-зрадник». Тоді це викликало величезне обурення кримськотатарської громадськості, а МЗС України надіслало Росії ноту протесту», ‒ розповідає історик.
Український актор і кінорежисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв зіграв Амет-Хана Султана у власному фільмі «Хайтарма», який вийшов ще 2013 року. За його словами, у картині було мінімум художніх вигадів.
Я чув про Амет-Хана з самого дитинства і мріяв стати льотчиком-героєм, як і багато кримськотатарських хлопчаківАхтем Сеітаблаєв
«Я чув про Амет-Хана з самого дитинства і мріяв стати льотчиком-героєм, як і багато кримськотатарських хлопчаків. Вже будучи дорослим, я близько 10 років жив мрією про фільм, який розкрив би одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу. Сценарій фільму «Хайтарма» на 90% складається з фактів, підтверджених документальними свідченнями, які ми здобували, зокрема, і в московських архівах ‒ у 2011‒2012 роках це ще було можливо. Безумовно, досі є багато людей, які живуть у радянській парадигмі: мовляв, у кримських татар були окремі герої, але сам народ «гнилий». Повірити в багато разів підтверджені факти для них ‒ фактично визнати, що все своє життя вони безпідставно і несправедливо звинувачували цілий народ у найжахливіших гріхах. Хто здатний на таке? Тим більше, що зараз ця радянська позиція ‒ частина російської політики в Криму», ‒ наголошує режисер.
Ахтем Сеітаблаєв згадує, що саме після висловлювань російського консула Володимира Андреєва про «Хайтарму» на перегляд фільму потягнулися глядачі, які раніше про нього не чули, і багато хто з них ‒ не з-поміж кримських татар. Таким чином актор і режисер робить висновок, що чим сильніше буде прагнення нинішньої російської влади приховати правду про Амет-Хана Султана, тим більше уваги вона приверне до цієї особистості.
