Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 14:10

Війна за воду для Криму. Росія готується до наступу?


Росія може почати військове вторгнення в Україну через брак води в Криму. До такого висновку дійшов аналітик американського центру The Jamestown Foundation Пол Гобл. Чи є реальна загроза такого наступу? Чи зможе Україна протистояти російській армії на півдні України? Ці питання телепроєкт Крим.Реалії поставив українським та російським військовим експертам.

На думку американського аналітика Пола Гобла, нестача води в Криму створила серйозну кризу в сфері охорони здоров'я на півострові. Якщо не розв’язати питання водопостачання Криму, Захід може висунути Росії нові вимоги щодо повернення півострова Україні. Пол Гобл звертає увагу на те, що подібні заяви раніше звучали від російських і українських офіційних осіб. Щоб отримати доступ до водопостачання, Москва може почати нову військову акцію проти України.​

Москва могла б розрахувати, що вона зможе представити будь-який такий крок як «гуманітарний» жест, а не як явну військову агресію
Пол Гобл

«Не можна виключати можливість того, що Москва завдасть саме такий військовий удар, тим більше, що російська влада в даний час може розраховувати на те, що решта світу буде зайнята пандемією коронавірусу. Більш того, Москва могла б розрахувати, що вона зможе представити будь-який такий крок як «гуманітарний» жест, а не як явну військову агресію», – вважає автор статті, опублікованої на The Jamestown Foundation.

Пол Гобл, аналітик американського центру The Jamestown Foundation
Пол Гобл, аналітик американського центру The Jamestown Foundation

Військова загроза для України в Криму

У 2019 році Росія тричі організовувала масштабні навчання для десантників – два з них проводилися на території Криму. Наймасштабніші пройшли влітку минулого року на мисі Чауда в районі Феодосії. У Міноборони Росії заявили, що підготовка до навчань тривала три роки.

Російські військові навчання в Криму. Фото Міністерства оборони Росії
Російські військові навчання в Криму. Фото Міністерства оборони Росії

Через шість років анексії Криму Росія збільшила свій військовий контингент на півострові мінімум втричі. Українські експерти налічують в Криму від 30 до 50 тисяч російських солдатів.

Російські військові навчання в Криму. Фото Міністерства оборони Росії
Російські військові навчання в Криму. Фото Міністерства оборони Росії

Наприклад, в 2019 році Міноборони Росії в Феодосії реформувало батальйон повітряно-десантних військ в полк. Це збільшення чисельності з 500 до 1,5 тисяч солдатів. Тепер в Криму присутній військовий контингент всіх родів військ. Найпотужніше озброєння – ракетні комплекси «Іскандер», «ЗРК С-400», і крилаті ракети «Калібр» на кораблях.

У березні цього року підрозділи повітряно-десантних військ Росії висадилися на узбережжі біля кримського полігону Опук, щоб провести нові військові навчання.

Навчання на полігоні Опук. Фото Міністерства оборони Росії
Навчання на полігоні Опук. Фото Міністерства оборони Росії

У Міноборони Росії заявили, що в цих навчаннях було задіяно понад 1,5 тисячі десантників із Новоросійського гвардійського десантно-штурмового гірського з'єднання, понад 300 одиниць військової техніки, серед якої 15 літаків Іл-76МД та десантні кораблі Чорноморського флоту Росії. Повідомлялося, що військові відпрацьовували висадку десанту і зміцнення берегової лінії.

Навчання на полігоні Опук. Фото Міністерства оборони Росії
Навчання на полігоні Опук. Фото Міністерства оборони Росії

Засновник мілітарного ресурсу The Defence Blog Ділан Малясов, коментуючи військові навчання на Опуку, заявив на своїй сторінці у фейсбуці, що за легендою військових навчань російські десантники захопили аеродром на материковій частині України, в Кульбакіно Миколаївської області. А головний сценарій для відпрацювань – напад ворога на Крим.

20 березня 2020. Ділан Малясов засновник мілітарного ресурсу «The Defence Blog»
20 березня 2020. Ділан Малясов засновник мілітарного ресурсу «The Defence Blog»

Зміцнення армії і масштабні навчання можуть свідчити про високу боєздатність і готовність російської армії до війни, вважає російський незалежний військовий аналітик Юрій Федоров.

Юрій Федоров, російський незалежний військовий аналітик
Юрій Федоров, російський незалежний військовий аналітик

«ВДВ – це наступальні війська. Вони призначені саме для бліцкригу, для захоплення плацдармів. Це війська з використання яких швидше за все буде починатися військова операція або проти України, або проти країн Балтії», – коментує Крим.Реаліі Юрій Федоров.

Загроза війни через брак води в Криму

Схема Північно-Кримського каналу
Схема Північно-Кримського каналу

На думку старшого експерта Українського інституту майбутнього в Києві Андреаса Умланда, без прісної води Крим довго не протримається, особливо в умовах кліматичних змін, зокрема і посилення посухи. Андреас Умланд вважає, коли в Криму не буде вистачати води для елементарних потреб населення, тоді можуть бути найрізноманітніші сценарії військового вторгнення в Україну, і навіть відкрита війна за Північно-Кримський канал.

Андреас Умланд експерт Українського інституту майбутнього в Києві
Андреас Умланд експерт Українського інституту майбутнього в Києві

Питання, таким чином,стає все більш гострим. Я боюся, що в якийсь момент комусь в Кремлі може здатися, що ось потрібно вирішити це питання. Раз ми не можемо, або не хочемо це вирішити технологічним шляхом. То, очевидно, вихід – це завоювання Північно-Кримського каналу до Дніпра. Це означало б велику війну», – заявив Крим.Реалії Андреас Умланд.

Вихід – це завоювання Північно-Кримського каналу до Дніпра. Це означало б велику війну
Андреас Умланд

На думку військового аналітика Ukrainian Defense Review Антона Міхненка, сценарій вторгнення в Україну може бути реалізований на Азово-Чорноморської лінії. Південь може стати місцем ескалації конфлікту. Крім того, Антон Міхненко вважає, що в Кремлі не відмовилися від військового коридору аж до Придністров'я.

Антон Міхненко, військовий аналітик «Ukrainian Defense Review»
Антон Міхненко, військовий аналітик «Ukrainian Defense Review»

«На сьогоднішній момент найтонше, я б так сказав, це якраз саме Азово-Чорноморське узбережжя. Якщо керівництво Росії наважиться на проведення масштабних бойових дій, то звичайно ж це Південь України. Я не думаю, що Кремль відмовився від створення коридору аж до Придністров'я, і ці плани швидше за все існують», – сказав Крим.Реалії Антон Міхненко.

Чи зможе Україна відповісти Росії у разі агресії?

Микола Бєлєсков, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень
Микола Бєлєсков, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень

Цей сценарій, швидше за все, прораховують і в Генштабі Збройних сил України, вважає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

До 2014 року Азово-Чорноморський кордон охороняли тільки дві бригади: 28-а механізована і 79-а десантно-штурмова. Зараз свою присутність українська армія збільшила в більш ніж два рази.

«Були створені нові бригади – це, наприклад, не тільки бригади сухопутних військ як артилерійські бригади оперативного командування Південь, мотопіхотні бригади, але і бригади морської піхоти і теж артилерія. Це можна порівняти з угрупованням саме наземного компонента, який, наприклад, Росія може виставити проти України. Якщо орієнтуватися на те, що Росія має в Криму», – розповів телепроєкту Крим.Реалії Микола Бєлєсков.

Реактивна система залпового вогню «Град» на тактичних навчаннях ЗСУ. Архівне фото.
Реактивна система залпового вогню «Град» на тактичних навчаннях ЗСУ. Архівне фото.

Експерт вважає, що Україні для протидії необхідна зброя стримування. У конфлікті на Донбасі, найкраще себе проявили системи «Град». Їх максимальна дальність ураження – 18 кілометрів. Якщо міряти від перешийка – з материка снаряди можуть долетіти хіба що до Армянська, з півострова до Чаплинки. Але в Росії, окрім «Градів», на озброєнні вже стоять і системи «Торнадо-Г», в яких дальність польоту в два рази більша. Є в Україні і аналог російського «Торнадо» – це реактивні системи залпового вогню «Тайфун». Ці ракети успішно пройшли вже два етапи випробувань. Так само як і російський зразок, «Тайфун» летить дальністю в 40 кілометрів.

Випробування нових реактивних снарядів «Тайфун-1» в Одеській області. Травень 2020 року
Випробування нових реактивних снарядів «Тайфун-1» в Одеській області. Травень 2020 року

«Зараз ми можемо набагато глибше діставати Російську Федерацію від лінії зіткнення. Чим це загрожує для РФ, як на Донбасі, так і умовно кажучи в Криму – ми можемо дістатися їх боєкомплекту. Тобто ті запаси, які вони, коли починаються бойові дії підкидають ближче до лінії зіткнення – ми можемо їх здалеку дістати», – пояснює Крим.Реалії військовий аналітик Ukrainian Defense Review Антон Міхненко.

Однак реальна військова загроза для української армії – це російська авіація. На думку російського незалежного військового аналітика Юрія Федорова українська армія зможе стримати російський наступ, однак може бути безсилою проти авіаційного наступу.

Бойові літаки морської авіації Чорноморського флоту і Північного флоту ВМФ Росії на аеродромі Новофедорівка в Криму
Бойові літаки морської авіації Чорноморського флоту і Північного флоту ВМФ Росії на аеродромі Новофедорівка в Криму
Українська армія цілком зможе стримати російський наступ
Юрій Федоров

«Якщо мова йде про локальне зіткненні, яке може тривати кілька тижнів – то я думаю, що українська армія цілком зможе стримати російський наступ. Але якщо Росія кине повністю свою армію, зокрема авіацію, то тут ситуація може розвиватися іншим чином», – вважає Юрій Федоров.

Телепроєкт Крим.Реалії направив запит в Головне управління розвідки Міноборони України з питанням, як вони оцінюють, загрозу військової операції на Азово-Чорноморському рубежі. На момент публікації матеріалу Крим.Реалії відповідь не отримали.

Марія Снігова, російський політик і публіцист
Марія Снігова, російський політик і публіцист

У 2015 році російський аналітик і публіцист Марія Снігова виступила з версією про те, що економічна і соціальна ситуація в сусідній Росії може впливати на рішення в Кремлі. Наприклад, чим вища ціна на нафту – тим більше авантюризму. Як в риториці Путіна, так і в поглядах звичайних росіян. На думку аналітика Снігової, петрократичні держави стають агресивними, оскільки високі нафтові доходи знижують особисту політичну відповідальність влади за ухвалення політичних рішень і підвищують їхній військовий потенціал, що веде до зростання авантюризму на міжнародній арені.

У 2014 році, коли ціна на нафту досягла $ 110, Путін вторгся в Україну
Марія Снігова

«У 2002 році, коли ціна на Urals була близько $ 20, Путін у своєму посланні до Федеральних зборів в якості пріоритетних для Росії заходів згадував євроінтеграцію і створення єдиного з Європейським союзом економічного простору. У 2014 році, коли ціна на нафту досягла $ 110, Путін вторгся в Україну», – писала в аналітичній колонці «Ведомостей» Марія Снігова.

Зараз нафтова галузь переживає не найкращі часи, вартість сировини найнижча за останні 30 років. На додаток, ще й фінансова криза через коронавірус. На думку опитаних Крим.Реалії експертів, фінансові труднощі в Росії можуть бути стримуючим фактором, але ніяк не гарантією миру.

Повну версію випуску Крим.Реалії ТБ дивіться тут

  • Зображення 16x9

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту «Крим.Реалії», створеного Радіо Свобода, з 2018 року. Також на Радіо Свобода протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум». Роботу на національних телеканалах розпочинав як регіональний стрінгер. Співпрацював з такими телеканалами: ICTV, «5-й канал», «Еспресо», «112 Україна», «24». Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань «Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив факультет філології та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

  • Зображення 16x9

    Анжеліка Руденко

    Редактор телепроєкту «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) з 2017 року. Автор документального фільму «Балух», серії інтерв'ю. Автор ідей документальних фільмів для Радіо Свобода. Працювала креативним продюсером ток-шоу «Говорить Україна» (IVORYFilm, телеканал «Україна»). На телебаченні працювала випусковим редактором новин на телеканалах ТВі, «Перший національний», «Інтер», «К1», «5-й канал». У 2002 році працювала продюсером, редактором, журналістом на «Громадському радіо», яке очолював Олександр Кривенко. Була ведучою та кореспондентом на радіо «Континент» та радіо «Столиця». Працювала над соціальними ток-шоу в Internews Ukraina. Закінчила Інститут журналістики. Пройшла навчання в Internews Ukraina, закінчила курси Thomson Foundation (Велика Британія).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG