Візовий скандал і «тест на демократію»: у Норвегії готують конференцію щодо Криму

У Норвегії анонсували проведення конференції на тему анексованого Криму. Захід «у межах народної дипломатії» проведе організація, члени якої не раз відвідували анексований півострів та окуповані території Донбасу. Хто має намір говорити про Крим в Осло, як спалахував візовий скандал через кримських учасників, та які цілі переслідує Росія, підтримуючи такі публічні дискусії за кордоном, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

У столиці Норвегії Осло 27 березня місцева громадська організація «Народна дипломатія ‒ Норвегія» має намір провести конференцію «Крим у геополітичній перспективі», щоб обговорити «зміну геополітичної ситуації після возз'єднання Криму з Росією в 2014 році».

На сайті організаторів повідомляється, що в межах конференції заплановані чотири лекції з перервою на каву та спілкування з доповідачами. Участь у конференції платна ‒ 150 норвезьких крон (близько 390 гривень).

Що відомо про організаторів?

«Народна дипломатія ‒ Норвегія» не вперше проводить конференцію на тему анексованого Криму. Роком раніше цей захід відвідали, за словами організаторів, понад сто осіб. Голова організації «Народна дипломатія ‒ Норвегія» Хендрік Вебер в інтерв'ю російським ЗМІ повідомив, що в березні 2019 року на конференцію «прийшли прихильники українського уряду, показували український прапор з останніх рядів і говорили про порушення прав людини в Криму».

Діяльність організації «Народна дипломатія ‒ Норвегія» згадується в статті Atlantic Council «Троянські коні Кремля 3.0», де повідомляється, що члени цієї організації «дотримуються сильної проросійської лінії». У біографії багатьох доповідачів, які мають намір виступити на конференції, теж простежується зв'язок із Росією.

Голова організації норвежець Хендрік Вебер неодноразово відвідував анексований Крим та окуповані території Донбасу. Фотографії з поїздок він публікує на сайті організації та на своїй сторінці у фесбуці.

Хендрік Вебер є автором книги «Наш Крим: державний переворот чи демократичне рішення?», за повідомленнями ЗМІ, у 2018 році відкрив у Москві туристичну компанію, яка пропонує європейцям поїздки на анексований півострів.

Крим.Реалії звернулися за коментарем до Хендріка Вебера з приводу діяльності його громадської організації в контексті офіційної позиції Норвегії щодо російської анексії Криму.

«Це правда, що уряд Норвегії не визнає демократичного рішення народу Криму. Шкода, але так не триватиме вічно. Поступово уряди в Європі визнають це возз'єднання. У цьому немає ніяких сумнівів», ‒ сказав Хендрик Вебер у коментарі Крим.Реалії.

Візовий скандал і «тест на демократію»

Анонсована на кінець березня конференція вже опинилася в центрі скандалу: запрошеному з Криму начальнику управління міжнародної діяльності «Кримського федерального університету» Олександру Мащенку відмовили у видачі візи.

Посольство Норвегії в Росії пояснило відмову тим, що російський закордонний паспорт Мащенка не визнається країнами Шенгенської угоди, а також нагадало, що кримчанин може «подорожувати до Норвегії без візи з українським біометричним паспортом».

Олександр Мащенко, який також є кореспондентом російської «Парламентской газеты», опублікував статтю «Як я ставив досліди на європейських чиновників», в якій підтвердив, що отримав запрошення на конференцію «Крим у геополітичній перспективі», де збирався «розповісти про ситуацію в регіоні, запропонувати шляхи вирішення конфлікту та висловити свої прогнози щодо подальшого розвитку ситуації».

Мащенко стверджує, що не має українського біометричного закордонного паспорта і не збирається його отримувати, і розцінює подію як порушення прав, «зафіксованих у Загальній декларації прав людини». На його думку, «Європейський союз і Норвегія з тріском провалили тест на демократію».

Голова організації «Народна дипломатія ‒ Норвегія» Хендрік Вебер повідомив Крим.Реалії, що організатори конференції не виключали такого повороту подій.

«Ми були готові до того, що влада Норвегії відхилить його заяву на отримання візи, на жаль. Нам важливо дати народу Криму голос, якого немає в наших ЗМІ. Наші санкції проти Росії є порушенням свободи слова та пересування жителів Криму. Якщо хочете ‒ порушенням прав людини», ‒ наголосив Вебер.

Член комітету Ради Федерації Росії з оборони та безпеки Франц Клінцевич у коментарі російській «Парламентской газете» назвав подію «знущанням», а депутат Держдуми Росії від Криму Світлана Савченко ‒ «вищим ступенем лицемірства».

Крим.Реалії звернулися за коментарем до Олександра Мащенка, однак на момент підготовки матеріалу публікації редакція не отримала відповіді від кримського вченого.

Учасники конференції та їхній зв'язок з Росією

Серед заявлених організаторами учасників конференції ‒ професор Інституту досліджень миру (Норвегія), автор статей про геополітику та історію холодної війни Ола Тунандер, який має намір виголосити доповідь «Політичний реалізм та питання Криму», а також викладач Вищої школи економіки в Москві, автор статей і книг про Росію Глен Дісен з доповіддю «Росія від великої Європи до великої Євразії: наслідки Криму».

Кореспондентка російського Федерального агентства новин Євгенія Авраменко, яка у 2019 році отримала нагороду від міністра оборони Росії Сергія Шойгу на фестивалі преси «Медіа-АС-2019» у Москві, має намір виступити з доповіддю «Російський Крим у російських ЗМІ: від «Ласкаво просимо додому» до «Що це було?». Авраменко є автором низки публікацій про діяльність організації «Народна дипломатія ‒ Норвегія».

Ще один учасник конференції, згаданий організаторами, ‒ гендиректор компанії Olen Beton Атле Берге. За повідомленнями ЗМІ, він вісім років жив у російському Мурманську, де розташований один з його заводів. Компанія уклала контракт з російською компанією НОВАТЕК на виробництво бетонних модулів для проєкту «Ямал СПГ». У 2016 році співробітники ФСБ Росії затримали Берге за підозрою в «незаконному зборі інформації» і через місяць заборонили йому в'їзд у Росію до 2026 року.

Також серед учасників конференції заявлена професорка кафедри політичних наук і міжнародних відносин «Кримського федерального університету ім. Вернадського» Тетяна Сенюшкіна. Вона є членом експертної ради Держдуми Росії (фракція «Справедливая Россия») та експертом Російської ради з міжнародних справ. У відкритому доступі немає відомостей щодо того, чи отримала Сенюшкіна візу.

«Великі бюджети на «народні» заходи»

Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця в коментарі Крим.Реалії висловив думку, що після російської анексії Криму Росія почала проводити зовнішню політику в формі гібридної війни проти Заходу, мета якої ‒ створення провокацій для занурення країн ЄС у стан хаосу, збільшення кількості прихильників російської військової агресії та її виправдання в очах міжнародної спільноти.

«Вони працюють над збуренням антиамериканської хвилі, де Україна виступає «американською маріонеткою», мовляв, руками українців Америка розв'язала війну проти Росії. Оскільки антиамериканські настрої у країнах Європи досить поширені, на цій хвилі йде підтримка Путіна. До того ж, поширюються тези, що в Україні «перемогла хунта», там діє профашистський режим, утискають російськомовних громадян, що Україна, як держава, недієздатна. Такий хайп розкручується дуже потужно», ‒ зазначив Григорій Перепелиця.

За його словами, фінальна мета російської гібридної війни ‒ послабити Захід, дезорганізувати систему управління і спровокувати хаос у країнах НАТО, щоб вони були не здатні ухвалювати колективні рішення щодо спротиву російської експансії, а також ізолювати Україну від міжнародної підтримки та зняти санкції з Росії. Для цих цілей Росія використовує за кордоном різні університети, спеціально створені аналітичні центри, а також запустила програму «народної дипломатії».

«Вони організовують міжнародні конференції, брифінги та інші заходи. У 2015 році посольство Росії у Варшаві проводило до десяти заходів на тиждень. Уявіть, яка інтенсивність. Оскільки силами посольства такі заходи провести неможливо, вони працюють через афілійовані мережі, залучають російську діаспору, російський бізнес. Безумовно, у них великі бюджети на такі «народні» заходи», ‒ додав Григорій Перепелиця.

«Намагання видати бажане за дійсне»

У Міністерстві закордонних справ України у відповіді на запит Крим.Реалії повідомили, що розглядають ініціативу проведення наприкінці березня конференції в Осло «як чергову спробу російської пропагандистської та дезінформаційної машини надати видимість легітимності своїм незаконним і засудженим усім цивілізованим світом намаганням анексувати Автономну Республіку Крим України».

«Вже не вперше Москва вдається до послуг своїх апологетів, точка зору яких астрономічно далека від офіційної та є маргінальною у світовому, європейському та, у даному разі, норвезькому контексті. Таким чином, розглядаємо провокацію щодо так званої конференції як намагання видати бажане за дійсне», – наголосили в Міністерстві закордонних справ України.

В українському зовнішньополітичному відомстві нагадали, що уряд Норвегії «займає тверду позицію на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів», а також, що Норвегія послідовно приєднується до кола співавторів всіх «українських резолюцій».

«Ця позиція послідовно підтверджується вищим політичним керівництвом Норвегії. Норвегія у повному обсязі приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, запроваджених у зв'язку з її агресією проти України. Цю позицію вкотре підтвердив Посол Норвегії Уле Тер’є Хорпестад під час зустрічі 4 березня в МЗС України», – додали в МЗС України.

Крим.Реалії готові надати можливість висловитися всім особам, згаданим у цьому матеріалі