Заява колишнього канцлера ФРН Ґергарда Шредера в інтерв'ю німецькій газеті Tagesspiegel про те, що Росія ніколи не поверне Україні контроль над анексованим Кримом і що потрібно скасувати санкції, запроваджені щодо цієї країни, викликала реакцію серед українських дипломатів і дискусії в суспільстві.
Що стоїть за заявою Шредера, наскільки популярні такі ідеї в Німеччині, які можливі сценарії нової російської агресії в Україні та за яких умов Росія може повернути Україні контроль над півостровом ‒ читайте в інтерв'ю Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода, зі старшим експертом Програми європейських, регіональних і російських досліджень Українського інституту майбутнього (UIF), науковим співробітником Інституту євроатлантичного співробітництва Андреасом Умландом.
Андреас Умланд розповів Крим.Реалії, що ексканцлер ФРН Ґергард Шредер не самотній у своїх висловлюваннях щодо анексованого Криму. За його словами, у Німеччині є й інші політики, які вважають, що Росія не поверне Україні контроль над анексованим півостровом.
«Боюся, що багато хто у Німеччині думає так само, як Шредер. Там є якийсь консенсус, я б навіть сказав, серед багатьох дипломатів і політиків, які вважають, що це нібито давня російська територія, яку Росія не поверне. Це такий поширений міф, і Шредер, боюся, просто висловив те, що багато хто думає в Німеччині. Я думаю, поки Путін (президент Росії ‒ ред.) триматиме у своїх руках важелі влади в Росії, дійсно, Крим не повернеться. А коли буде транзит влади, тоді різко підніметься ймовірність того, що Крим повернеться під контроль України», ‒ сказав він.
«Шредер вписався в російську кампанію»
Андреас Умланд нагадав, що Ґергард Шредер є членом ради директорів «Роснефти», і назвав його «представником російської держави в Німеччині». Водночас політолог підкреслив, що заклики про скасування санкцій для Росії раз у раз звучать у різних країнах.
Росія останні шість років з різних причин пропонувала скасувати санкції. Зараз ‒ нова хвиля, і Шредер явно вписався в цю російську кампанію
«Зараз іде явна кампанія, не тільки від Шредера, а й інших представників Росії, дипломатів, політиків та проросійських людей на Заході, які говорять, що нібито у тій світовій економічній ситуації, яка виникла зараз, потрібно знімати санкції. Насправді, мені здається, тут немає нічого дивного. Росія останні шість років з різних причин пропонувала скасувати санкції. Зараз ‒ нова хвиля, і Шредер явно вписався в цю російську кампанію», ‒ говорить він.
Що стосується політичної ваги заяв колишнього канцлера ФРН, Андреас Умланд зазначає, що частина населення Німеччини ставиться до нього з повагою, але проросійські заяви Шредера часто стають об'єктом критики.
Визнання цієї анексії просто неможливе, це було б порушенням основ міжнародного права
«Він дискредитував себе занадто явною роботою в інтересах Кремля, у його власній Соціал-демократичній партії ставляться до його роботи для «Газпрому» критично, і я б не став це переоцінювати. Я не думаю, що така аргументація допомагає Росії, тому що визнання цієї анексії просто неможливе, це було б порушенням основ міжнародного права, і зв'язок між санкціями та Кримом був не дуже вдалим. Можна було розвинути інтелігентнішу аргументацію на користь скасування санкцій, ніж повторення того, що Крим ‒ нібито російська територія», ‒ зазначає Умланд.
При цьому старший експерт Програми європейських, регіональних і російських досліджень Українського інституту майбутнього не виключає ймовірності того, що ситуація з пандемією коронавірусу може відвернути увагу світової громадськості від теми анексованого Криму та агресії Росії в Україні.
Навіть світова криза не зможе зупинити цей режим санкцій
«Звичайно, зараз є інші теми, які конкурують. І до цього вже був явний спад інтересу й уваги Заходу до Криму та Донбасу. Але, з іншого боку, режим санкцій діє. Хоча зараз є занепокоєння щодо того, чи буде Італія голосувати на наступному продовженні санкцій за їх продовження. Я думаю, що поки немає істотних змін на краще на Донбасі, пом'якшення санкцій не буде. Навіть світова криза не зможе зупинити цей режим санкцій», ‒ вважає Умланд.
«Кримська авантюра все більше буде під питанням»
Андреас Умланд зазначив, що через кризу і пандемію коронавірусу Росія зацікавлена у скасуванні санкцій, які позбавляють її можливості довготривалого фінансування на міжнародних фінансових ринках.
Логіка цього режиму така, що він не може показати слабкість
«Це звужує коридор фінансової діяльності. Зараз знижуються прибутки від експорту енергоносіїв, у Росії помирає частина малого та середнього підприємництва. Неможливість скористатися всіма міжнародними інструментами рефінансування б'є російську економіку. Думаю, Росія хотіла б позбутися своїх власних санкцій щодо імпорту продовольства, тому що це обмежує маневреність російської економіки. Можливо, зараз настануть часи, коли імпорт продовольства стане важливим для Росії. Але вона не може зробити цього без скасування хоча б частини західних санкцій. Логіка цього режиму така, що він не може показати слабкість», ‒ говорить експерт.
За словами Умланда, деякі санкції стосуються видобутку енергоносіїв у важкодоступних регіонах, однак на ринку спостерігається надлишок нафти та газу, і Росія навряд чи зараз освоюватиме нові родовища. Однак дія санкційного пакета має велике значення для цієї країни.
«Думаю, що санкції мають велике символічне значення: вони дають багатьом державним і недержавним економічним акторам у всьому світі якийсь сигнал, і це, звичайно, знижує інвестиційну привабливість Росії. Вона хотіла б змінити це і отримати більше інвестицій і торговельних партнерів. При режимі санкцій це важко», ‒ зазначає він.
Андреас Умланд вважає, що в умовах економічної кризи та пандемії коронавірусу Росії буде все важче фінансувати анексований Крим.
У мене великі сумніви з приводу того, наскільки Росія в майбутньому зможе дозволяти собі Крим
«За останні місяці в Росію прилетіли кілька так званих «чорних лебедів». Це американські санкції щодо «Північного потоку-2»: мало хто очікував, що вони будуть такими дієвими. Потім ‒ невдала для Росії історія співпраці з країнами ОПЕК, де Росія порушила домовленість, і в результаті вийшла торгова економічна війна, зокрема, із Саудівською Аравією. Росія зараз через це страждає, і це змінює контекст існування путінського режиму. Пандемія спричиняє помирання середнього і малого бізнесу, як і в інших країнах. Але особливість Росії в тому, що вона стверджує, що має фінансові кошти, але поки не використовує їх, щоб підтримати малий та середній бізнес. Усе це змінює фінансову складову режиму. Крим залишається для Росії високодотаційним регіоном, а в умовах, коли фінанси скорочуються, ця кримська авантюра все більше буде під питанням. У мене великі сумніви з приводу того, наскільки Росія в майбутньому зможе дозволяти собі Крим», ‒ каже політолог.
Умланд нагадав про проблеми з водопостачанням та енергопостачанням анексованого Криму й висловив думку, що в майбутньому утримувати під контролем півострів для Росії буде складно як з фінансової, так і політичної точки зору.
Все йде до того, що сама Росія в якийсь момент відмовиться від Криму, але при Путіні це виключено
«Все йде до того, що сама Росія в якийсь момент відмовиться від цього, але при Путіні це виключено. Тому я думаю, що парі, яке запропонував Шредеру український посол у Берліні Андрій Мельник, трошки ризиковане: там є не тільки політична, але й медична складова. Пан Шредер ‒ 1944 року народження, і ми йому, звичайно, бажаємо довгого життя, і зараз ще більше бажаємо, щоб він дійсно побачив повернення Криму під контроль Києва. І скільки ще проживе Путін? Поки він буде тримати важелі влади в Росії у своїх руках, Крим не повернеться. Але думаю, що відхід Путіна означатиме зміну не тільки вищого керівництва, а й режиму. Може, навіть держави Росії. Тоді, я думаю, і постане питання повернення Криму», ‒ підкреслив Андреас Умланд.
«Питання постачання Криму водою ставатиме все гостріше»
На думку експерта, після зміни режиму Росія може не тільки втратити контроль над анексованим Кримом, а й втратити частину своїх територій, зокрема деякі регіони Північного Кавказу. Однак, за словами Умланда, навряд чи йтиметься про повний розпад Російської Федерації, до того ж, подібні сценарії не означають, що політична ситуація може змінитися на краще для України.
Не впевнений, наскільки було б в інтересах України мати Росію, яка розпадається
«Мені не віриться, що такий розпад ще раз можливий. Думаю, що Росія залишиться, що може бути й на краще: якщо уявити, що виникнуть якісь держави, які матимуть зброю масового ураження, може статися, що вони будуть зовсім не прозахідними чи проукраїнськими, а ще агресивнішими, ніж Російська Федерація. Тому я не впевнений, наскільки було б в інтересах України мати Росію, яка розпадається. У будь-якому випадку, я думаю, що це малоймовірний варіант», ‒ зазначив він.
Проте Андреас Умланд не виключив нової ескалації в російсько-українських відносинах. На його думку, тоді як на Донбасі працює спостережна місія ОБСЄ, південні регіони країни можуть стати метою для агресії Росії.
Поки немає технологічного вирішення питання з прісною водою, боюся, що Росія може вирішити це питання військовим шляхом
«Зокрема, це питання постачання Криму прісною водою, яке, думаю, з кожним роком ставатиме все гострішим, і питання з Північно-Кримським каналом. Напевно, у Москві є люди, які вважають, що потрібно завоювати цей канал до Дніпра, щоб забезпечити Крим. Поки немає технологічного вирішення питання з прісною водою, боюся, що Росія може вирішити це питання військовим шляхом. Це було б жахливо: велика війна поблизу найбільшої енергоатомної станції в Європі ‒ дійсно апокаліптичний сценарій, який я не виключаю. Але, з іншого боку, думаю, Росія зараз зайнята сама собою, і поки не хочеться вірити, що можлива така ескалація», ‒ наголосив Андреас Умланд.
За словами експерта, реакція міжнародної спільноти на ескалацію в Азовському морі була стриманою і «дала сигнал Росії, що на півдні можна більше займатися такими маневрами, ніж у східній Україні».
Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
