Дослідницька організація «Атлантична рада» опублікувала і представила 21 лютого у Вашингтоні доповідь під назвою «Путінський вихід: новий витік мізків» (The Putin Exodus: The New Russian Brain Drain), у якій дослідила особливості нинішньої хвилі російської еміграції.
Заходові варто з більшою готовністю приймати російських іммігрантів, що становлять цінний ресурс для просування демократії та вільної економіки
Це дослідження було підготовлене за результатами анкетного опитування чотирьохсот представників нової російської еміграції і подальших бесід у перебігу фокус-груп у чотирьох місцях – в області затоки Сан-Франциско і Нью-Йоркській агломерації (США), а також у Великому Лондоні (Великобританія) і Берліні / Бранденбурзі (Німеччина).
Автори дослідження – директор Євразійського центру «Атлантичної ради» Джон Гербст і викладач Ратгерського університету Нью-Джерсі Сергій Єрофєєв – у преамбулі до доповіді дають кілька практичних рекомендацій: зокрема, на їхню думку, Заходові варто з більшою готовністю приймати російських іммігрантів, що становлять цінний ресурс для просування демократії і вільної економіки. Їхні голоси, вважають вчені, повинні бути краще почуті в тому, що стосується їхнього життя в країнах, які їх приймають, а також щодо політики як Заходу, так і Кремля.
«Уряди країн Заходу і західне суспільство в цілому повинні прагнути до кращого розуміння того, чим є російська несистемна опозиція, бо вона все більшою мірою підтримується новими російськими емігрантами», – вважають Гербст і Єрофєєв.
Біблійний термін «вихід» використаний не випадково: Ми побачили в цій еміграції відображення стародавньої історії про вихід у пошуках свободи
Джон Гербст розповів на презентації, що його дослідження має гуманітарний вимір: «Це – доповідь про те, що можна назвати «людським капіталом», про те, як країна його розвиває і зберігає. У російських і світових медіа багато уваги приділялося витокові талантів із Росії, який відбувається впродовж останніх 15 років. Звичайно, Росія і до цього пережила кілька хвиль еміграції, в тому числі і хвилю 1990-х, викликану сум’яттям тих пострадянських років. Але ми відзначили в нашій доповіді цікавий факт: коли російська економіка працювала дуже непогано в 2000-х (через зміцнення податкової дисципліни, але в основному через зліт цін на нафту і газ) – навіть у цей час еміграція з Росії була значною».
Гербст розповів про важливу статистику, яка була отримана при роботі над доповіддю: «Ми знаємо, що за влади Володимира Путіна Росію покинули від 1,6 до 2 мільйонів людей. Ми знаємо також, що після того, як він знову став президентом у 2012 році, кількість тих, хто виїхав, була більшою, ніж під час його перших 8 років президентства. І це – еміграція високо освічених людей: 45 відсотків із них мають ступінь бакалавра, а 37 відсотків – до того ж ще й ступінь магістра або доктора».
«Можна також з упевненістю говорити і про причини, через які люди їдуть (вони у відповідях для нашого дослідження могли називати більше від однієї причини, тому не лякайтеся, що сума більша за 100 відсотків): 40 відсотків нам сказали, що виїхали через загальний політичний клімат, 33 відсотки – через брак політичних прав, 32 відсотки – через проблемну економічну ситуацію і брак можливостей для реалізації їхньої особистості, 29 відсотків згадали як причину політичні переслідування, 26 відсотків говорили, що важко знайти роботу, і 24 відсотки потребували іншої освіти. При цьому 58 відсотків сказали, що жили в Росії цілком комфортно, але все ж вирішили виїхати», – навів дані опитування експерт.
За словами Джона Гербста, то, що Кремль не закрив людям виїзд із країни, є позитивним, але російська влада не зробила цього не з альтруїзму: «Експерти вважають (і я теж), що Росія дозволяє всім цим людям виїхати, щоб зменшити кількість незгодних із владою всередині країни. Але ці люди і так не вірять у путінську систему – понад 70 відсотків із них вважають, що майбутнє Росії пов’язане з Заходом і з суспільством відкритого типу. Це – велика цифра».
На відміну від попередніх хвиль еміграції, ця нинішня хвиля не викликана економічними причинами, а домінують причини політичні
Сергій Єрофєєв сказав у своєму виступі, що біблійний термін «вихід» використаний не випадково: «Ми побачили в цій еміграції відображення стародавньої історії про вихід у пошуках свободи. Ще до того, як ми почали наше дослідження, у нас було спостереження, що, на відміну від попередніх хвиль еміграції, ця нинішня хвиля не викликана економічними причинами, а домінують причини політичні, які і виштовхують людей із країни. Уже пізніше це було підтверджено і цифрами».
«Люди, які покинули Росію після того, як Путін у 2012 році повернувся в президентське крісло, не тільки залишаються в контакті з Росією і рештою членів сім’ї, які там залишилися, більше, ніж еміграція перших двох термінів президентства Путіна (хоча тут можна, звичайно, пояснити це новими технологіями), але і більше цікавляться політичними процесами в Росії. Вони уважно стежать за новинами з Росії, і ці люди, які емігрували після 2012 року, більше підтримують російську несистемну опозицію – виявляється це в обговоренні таких питань у родині або навіть у прямих пожертвах на діяльність опозиції й участі в онлайн-кампаніях», – розповів політолог.
