Після початку повномасштабного вторгнення кількість жінок в Збройних силах України зросла на 40%. Це дані кадрового центру ЗСУ станом на жовтень минулого року. У відомстві називають цей показник найбільшим у новітній світовій історії за кількістю жінок на полі бою.
У Генеральному штабі України повідомляють, що станом на березень 2024 року понад 47 тисяч жінок служать у складі ЗСУ. З них понад 4 тисячі – безпосередньо на передовій.
Урядовці підкреслюють, що в український армії скасовані будь-які обмеження щодо призначення та проходження жінками-військовослужбовцями служби на всіх посадах (в тому числі бойових) за всіма групами військово-облікових спеціальностей. Це забезпечує закон, ухвалений у 2018-му році.
Чи працює це насправді та якою є тенденція щодо гендерної рівності в українські армії? Чи чути голос жінок в інформаційному просторі про проблеми війни?
Щонайменше 4 000 українських жінок мають у Збройних силах бойові посади. Однак їх кількість могла би бути більшою. Не поодинокі випадки, коли жінкам доводиться виборювати можливість потрапити на поле бою на рівні з військовими чоловіками.
Багатьом це вдається не з першого разу, а у деякі підрозділи жінкам мобілізуватися взагалі не вдається. Про це розповідає морська піхотинка і військова медикиня Ярина Чорногуз в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
Є, виявляється, підрозділи, де чоловіки кажуть «ми принципово не беремо жінокЯрина Чорногуз
«Я чую від приятельок і посетер, і жінок, які намагаються піти на військову службу, що в нас є, виявляється, підрозділи, де чоловіки кажуть «ми принципово не беремо жінок».
Дуже сумно, тому що 21-те століття надворі, війна стає також дуже технологічною, і дуже велика кількість роботи жінки можуть робити на рівнях, навіть не маючи додаткової фізичної підготовки», – пояснює Чорногуз.
Ольга Рукавішнікова, гранатометниця 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, теж підтверджує Радіо Свобода гендерну дискримінацію у війську, хоча на власному досвіді вона з цим не зіштовхнулася. «У мене часто бувало так, що фізична форма краща, ніж у деяких хлопців», – пояснює Рукавішнікова.
Єдина жінка-штурмовик в ОШБ «Лють» із позивним «Пантера» розповіла Радіо Свобода, що не чекає від побратимів поблажливого ставлення.
До повномасштабного вторгнення працювала кінологом в поліції, а зараз а її спиною вже чималий бойовий досвід на лінії зіткнення, зокрема участь в операціях в Кліщіївці та Курдюмівці. Дівчина зізнається – аби працювати на рівні з побратимами-чоловіками, їй доводиться тренуватися набагато більше.
Мені треба двічі більше працювати, щоб показувати, що я можу«Пантера»
«Я не тільки на те що на рівні маю бути, мені треба двічі більше працювати, щоб показувати, що я можу», – говорить жінка. Та додає, що навіть коли фізично почувається погано, не зізнається про це побратимам.
«Я нікому про це не скажу і буду на рівні з хлопцями працювати. Не залежить від того, що я відчуваю біль. Сама це вибрала, це твій вибір. Ну що ти тут скажеш Я не піду бо в мене там місячні чи я я не хочу. Це твоя робота, так що ти маєш вже підлаштовуватись», – пояснює Альона.
Мобілізація – це рівноправ’я?
Питання загальної мобілізації жінок на законодавчому рівні наразі не розглядають. Під час підсумкової прес-конференції наприкінці 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що не підтримає таку пропозицію. Водночас у суспільстві обговорення цієї теми існує.
Зокрема Ярина Чорногуз переконана, що саме це буде свідченням справжнього рівноправ’я.
Має бути державою визначене певне число необхідних жінок, яких треба призватиЧорногуз
«Має бути державою визначене певне число необхідних жінок, яких треба призвати. І щоб їх призвати, не означає, що прямо всі мають відразу йти в окопи.
Хтось може йти на якісь там посади інші, але тільки тоді ми матимемо справжнє рівноправ'я. А так зараз виходить, що в основному чоловіки платять своїм життям і здоров'ям за Україну», – пояснює свою позицію морьска піхотинка і медикиня.
Довга дорога до жіночої форми
Тривалий час військовослужбовиці звертали увагу вагому гендерну нерівність у забезпеченні жінок формою та спорядженням.
Минулого року завдяки співпраці організації ArmWomenNow з робочою групою в Міноборони жіночу літню польову форму для Збройних сил України офіційно поставили на забезпечення. До цього всім жінкам видавали лише комплект чоловічого крою та чоловічу спідню білизну.
У лютому 2024 року в Міноборони офіційно повідомили, що військовослужбовиці ЗСУ вперше отримали комплекти літніх польових костюмів, які виготовлені з врахуванням жіночих антропометричних параметрів.
«До цього ми всі йшли дуже довго. Над розробкою та впровадженням форми для жінок працювало дуже багато людей. Вже зараз ми бачимо дедалі більшу зацікавленість жінок в залученні до Збройних сил на добровільній основі. Наше завдання – створити гідні умови для їхньої служби», – заявила заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова.
У ЗСУ, але не на екрані
Попри те, що кількість військовослужбовиць послідовно зростає у війську, аналітики Інституту масової інформації відзначають зменшення присутності жінок в інформаційному просторі на тему війни. Лише 17 відсотків експертних коментарів у медіа нині надають жінки.
«Ми почали фіксувати, що рівень присутності жінок як експерток знизився на кілька відсотків та відкотився на роки й роки назад. Чоловіки-військові, посадовці та їхні коментарі витіснили жінок з публічного простору.
Зрозуміло, що це пов'язане з активними бойовими діями та актуальністю теми, втім серед військових теж є жінки, які можуть коментувати та залучати свій досвід і експертизу. Є складність у тому, що чоловіків частіше ставлять на керівні посади, тому жінки з релевантним чи навіть більшим досвідом можуть упиратися в так звану скляну стелю», – зазначає Яна Машкова, дослідниця ІМІ.
- У Збройних силах України на січень 2024 року загальна кількість жінок склала понад 62 тисячі.
- Із них військовослужбовиць – 45 тисяч 587 жінок;
- 13 тисяч 487 мають статус учасника бойових дій;
- Понад 4 тисячі перебувають зараз на лінії фронту, повідомляє Military Media Center у Телеграмі.
Форум