Партія Регіонів називає звинувачення КРУ наклепом

Київ – Партія Регіонів звинувачує Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко та керівника Головного контрольно-ревізійного управління Миколу Сивульського у наклепі. За твердженням народного депутата, «регіоналки» Олени Лукаш, «у діях Тимошенко та Сивульського є ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 383 Кримінального кодексу України, а саме— «завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину». Йдеться про оприлюднений звіт КРУ, що засвідчив зловживання на суму в понад 10 мільярдів гривень у діяльності «Укрзалізниці», «Нафтогазу», «Енергоатому» та підприємств вугільної галузі у другій половині 2006 року, а також і в 2007 році.
Народні депутати від Партії регіонів уже подали заяву до Генеральної прокуратури з вимогою порушити відповідну кримінальну справу.

Натомість Голова КРУ Микола Сивульський відкидає ці звинувачення і пояснює їх страхом Партії регіонів втратити свій «політичний капітал». В інтерв’ю Радіо Свобода він запевнив, що оприлюднений ним звіт повністю відповідає дійсності.

«Така реакція свідчить про те, що ми зачепили їх за живе. Акт КРУ – це правовий документ, який складається на підставі вивчення первинних документів, дослідження їх на предмет законності чи незаконності. На кожному такому акті стоїть підпис ревізора та сторони – об’єкту контролю. На усі названі суми є конкретні документи, дослідження яких говорять про те, що були допущені ці порушення. Причому, це лише вершина айсберга».

Микола Сивульський стверджує, що масштаби зловживань колосальні, але наполягає, що розібратися у тому, чи є там склад злочину, має Генеральна прокуратура.

За його словами, КРУ та Прем’єр-міністр лише виконали свій обов’язок, перевіривши державні установи, виявивши масштабні зловживання, фінансові порушення та повідомивши про це громадськість. Керівник КРУ наполягає, що він «не говорив про злочини, а лише назвав тих, хто очолював структури на той час, коли здійснювалися виявлені порушення».

Микола Сивульський зазначив, що усі посадовці, які своїми діями нанесли шкоду державі, мають бути звільнені. Якщо ж буде доведено, що такі дії було вчинено з умислом, що означатиме скоєння злочину, то тоді своє слово має сказати закон. Якщо ж ці посадовці «ще є політиками, то оцінку їхнім діям має дати суспільство».