Нового спікера можуть обрати вже сьогодні

Київ – «Україні необхідний працюючий парламент», – заявив Президент Віктор Ющенко. А це означає, що вже 18 листопада Верховна Рада може мати нового спікера. Кандидатів три: Володимир Литвин, Олександр Лавринович та Іван Плющ. Наразі у парламенті зареєстрований проект постанови про обрання Литвина, поданий депутатом від НУНС Олександром Омельченком. Консультації щодо пошуку компромісу ще тривають. Хто ж має більше шансів стати Головою Верховної Ради? І як може вплинути спікеріада на перспективи подальшого прем'єрства Юлії Тимошенко?
Верховна Рада України має шанс знову перезапуститися, і навіть без позачергових виборів. Президент недвозначно дав зрозуміти, що альтернативою виборам може стати лише створення нової парламентської більшості. Ця більшість може проявитися вже 18 листопада – при голосуванні за кандидатуру нового Голови Верховної Ради. «Я хотів би, щоб український парламент у вівторок-середу мав спікера, який формально міг би започаткувати нормальний процес роботи парламенту», – зазначив Президент.

Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру імені Разумкова вважає, що парламент очікує чи не останній іспит на дієздатність. Обравши спікера, Верховна Рада покаже, що вона може створити нову коаліцію.

«Спікер у цій ситуації може бути обраний під дві основні парламентські конфігурації. Перша з них – на основі БЮТ: «БЮТ-Блок Литвина-КПУ-частина «Нашої України», а друга – на основі Партії регіонів: Партія регіонів-Блок Литвина-КПУ-«Нашої України». І та й інша політичні сили мають потенціал, щоб залучити для підтримки певної кандидатури достатню кількість, власне арифметичну більшість парламенту. Головним питанням дійсно буде, яка особа отримає цю підтримку і від цієї персоналії залежатиме результативність голосування», – зазначає Юрій Якименко.

Багато шансів має Литвин, але обрати можуть і інших


Політологи сходяться на тому, що найбільше шансів стати спікером має Володимир Литвин. Хоча б тому, що підтримка його кандидатури дає можливість затятим опонентам зберегти своє політичне обличчя.
Хоча великі шанси має і регіонал Олександр Лавринович. Адже у боротьбі з БЮТ за відставку Арсенія Яценюка, Партія регіонів продемонструвала, що вона «стала на стежку війни» і перейшла від «споглядальної тактики» до відкритої боротьби. Регіонали оцінили наполегливість і нестримність БЮТ у досягненні конкретних цілей і вирішили не пасти задніх.

Тому політолог Кость Бондаренко вважає, що можливе обрання будь-якої кандидатури. Кожна політична сила має тут власні інтереси і ще не відомо, чим завершаться усі домовленості.

«Є великі суперечності. Комуністи не завжди можуть голосувати так, як це вигідно Партії регіонів, Партія регіонів – не завжди так, як вигідно Блоку Литвина. Сам Володимир Литвин стоїть зараз перед вибором, чи здатися на милість Партії регіонів, чи зіграти в коаліцію із Блоком Юлії Тимошенко. У першому випадку він отримує «спікерство» вже і негайно, а у другому випадку – він отримує перспективу серйозної посади після перемоги Тимошенко на наступних президентських виборах, як очевидно планує для себе Юлія Тимошенко», – каже політолог.

Обрання спікера розчистить шлях до усунення Тимошенко

Кость Бондаренко також наголошує, що великий вплив на процес обрання спікера має Банкова. І чи не основним фактором тут буде обіцянка сприяти відставці Юлії Тимошенко. «Це буде умова для будь-якого із спікерів, що він там ледве що не кров'ю має розписатися, що він буде працювати в напрямку усунення Тимошенко з посади», – зауважив політолог.

БЮТ, вустами голови фракції Івана Кириленка, вже заявив, що підтримує необхідність обрання нового спікера, але бютівці сумніваються, чи знайдеться потрібна кількість голосів.

А Віктор Ющенко весь понеділок провів у консультаціях із лідерами політичних сил і пообіцяв, що «залежно від розвитку ситуації у Верховній Раді» готовий продовжувати консультації далі.

Однак, зрозуміло уже одне: обрання компромісного спікера може дати можливість усім бійцям політичного рингу зберегти свій статус-кво, продовжити реалізовувати власну стратегію підготовки до президентських виборів і навіть трохи попрацювати на вихід країни з економічної кризи.

(Київ – Прага)