Італія шукає виходу із боргової кризи

Рим – Після Греції, Португалії та Іспанії наступним борговим аутсайдером єврозони називають Італію. Ще кілька тижнів тому керівництво країни демонструвало оптимізм, запевняючи, що Італії не загрожує «грецький синдром», бо дефіцит держбюджету під контролем, а банківська система стабільна. Цими днями тон політичних заяв посмутнішав, і уряд оголосив програму скорочення державного боргу.
Спільно з іншими країнами Євросоюзу Італія дотримуватиметься зобов’язань щодо впорядкування боргових проблем, заявив міністр економіки Джуліо Тремонті. За його словами, для скорочення дефіциту держбюджету потрібно майже 28 мільярдів євро протягом двох років (2011-2012).

Де взяти ці кошти? На сьогодні це головний біль італійських політиків.

Понад дві третини державних витрат йде на зарплати держслужбовцям, виплати пенсій та охорону здоров’я. Скорочення цих витрат буде неминучим, прогнозують експерти. Урядовці запевняють, що малозахищені верстви населення внаслідок економічних заходів не постраждають.

На чому зекономити?


Міністр економіки Джуліо Тремонті заявив: «Ми не будемо лізти в кишеню до громадян, податки не будуть збільшені. Натомість необхідно зменшити кількість провінційних державних установ, виявляти фіктивних інвалідів та великих неплатників податків. Зарплати політиків повинні бути зменшені також».

Серед міністрів і парламентарів точаться дискусії, наскільки ж урізати зарплати політикам та високим посадовцям. Йдеться про зменшення місячного прибутку на 10-15 відсотків.

Хоча експерти позитивно оцінили ідею, але кажуть, що від такого заощадження зиску мало. Більше коштів принесе ліквідація зайвих держустанов та організацій.

Італійське суспільство, ще не оговтавшись від попередньої економічної кризи, з тривогою дивиться на новий період кризи боргової.

Керівник Інституту досліджень громадської думки Ренато Маннгеймер повідомив підсумки останнього дослідження. «Населення дуже стурбоване загальним станом економіки країни – про це говорять 94 відсотки опитаних. Трохи менше переживають за власний бюджет, бо кожний думає, що якось кризу перебуде. Більшою мірою італійці хвилюються за майбутнє своєї фірми чи підприємства, ніж за власне робоче місце. 59 відсотків громадян стурбовані грецькою кризою і побоюються, що скрутні часи наближаються і на Апенніни», – зазначив Маннгеймер.

Втішає конкурентоспроможність економіки і не лише це

Слід зауважити, що інвестори та європейські чиновники не акцентують великої уваги на італійських боргових проблемах. Хоча Італія серед «лідерів» у єврозоні за рівнем державного боргу, серед фахівців існують сумніви, чи зараховувати її до проблемних держав. Рейтинг кредитоспроможності країни на сьогодні стійкий. Рейтингове агентство Moody’s, назвавши Італію «позитивним винятком», вилучило її із переліку країн, яким загрожує криза.

Експерти також зазначають, що Італія, порівняно зі своїми середземноморськими сусідами, перебуває у вигіднішому становищі за рахунок більш конкурентноспроможної економіки. Та й рівень безробіття, майже 9 відсотків, нижче за середньоєвропейський показник, і його не вважають надто катастрофічним. А в самій Італії складається враження, що всі розуміють – справи кепські, але роблять вигляд, ніби нічого страшного не відбувається.

Два тижні тому, коли вирішили допомогти Греції 15 мільярдами євро упродовж наступних трьох років, у Римі відкидали порівняння італійської економіки з грецькою. З одного боку, державний бюджетний дефіцит Італії не такий вже високий, трохи більший за 5 відсотків, це приблизно половина показників інших країн-боржників. Однак за підсумками минулого року рівень державного боргу країни величезний – він сягає майже 116 відсотків внутрішнього валового продукту, що більше, ніж у Греції. На Апеннінах також мають долати п’ятивідсотковий спад в економіці за минулий рік.