Київрада перейменувала частину вулиці Мазепи на Лаврську

Дмитро Павличко виголошує промову перед учасниками акції протесту біля будівлі Київради проти перейменування вулиці Мазепи, 8 липня 2010 року

Київська міськрада вирішила перейменувати на Лаврську більшу частину вулиці Івана Мазепи – від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни. Невелика ділянка від Арсенальної площі до площі Слави збереже ім’я Мазепи. До акції протесту проти перейменування не прислухалися. Зміни назви домагалася УПЦ (МП), всупереч історії стверджуючи, ніби ім’я гетьмана Івана Мазепи «історично … ніяк не пов’язане з зазначеною вулицею».

Київська міська рада на сесії 8 липня ухвалила рішення про перейменування частини вулиці Мазепи на вулицю Лаврську.

За ухвалення такого рішення проголосували 64 депутати за 61 необхідного.

На Лаврську перейменували ділянку від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни.

При ухваленні цього рішення голова комісії Київради з культури й туризму Олександр Бригинець, як і раніше, наполягав на тому, щоб міськрада не ухвалювала його.

Він звернув увагу на те, що частина вулиці, яка залишає свою назву Івана Мазепи, дуже незначна: від Арсенальної площі до площі Слави – і на ній розташовані лише близько 10 будинків.

Крім того, голова комісії висловив думку, що своїм рішенням про перейменування Київрада може спровокувати ідеологічну війну в столиці.

На переконання Бригинця, з цього питання необхідно провести громадський референдум.

До протесту не прислухалися


Сьогодні близько 150 людей пікетували будівлю КМДА та Київради з вимогою не перейменовувати вулицю Мазепи у Києві.

Учасники акції планували передати столичній владі звернення із закликом відмовитись від перейменування вулиці Мазепи на Лаврську, яке підписали представники науково-культурної сфери та української інтелігенції і члени 23 громадських організацій.

Серед пікетувальників – представники Конгресу українських націоналістів, ВО «Свобода», партії «За Україну!».

Пікетувальники заявляли, що незалежно від рішення Київради мають намір 10 липня провести ще одну акцію – вишикуватись від площі Слави вздовж вулиці Мазепи і Лаврських мурів, утворивши живий ланцюг на підтримку нинішньої назви вулиці.

Вулицю імені Лаври хотіла УПЦ (МП)

Перейменування частини вулиці Івана Мазепи на Лаврську ініціював на початку червня депутат Київради від фракції блоку Черновецького Віталій Журавський. За повідомленнями, він тоді аргументував це, зокрема, закликом Московського Патріарха Кирила (глави Російської православної церкви) і Митрополита Київського Володимира (предстоятеля Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом).

Офіційно в Київській міській держадміністрації повідомили тоді, що отримали листа з таким проханням від «однієї з православних церков», не уточнюючи, від якої саме.

Пізніше прес-секретар УПЦ (МП) і її предстоятеля протоієрей Георгій (Коваленко) підтвердив, що його Церква вже багато років просить, щоб колишню вулицю Січневого повстання, на якій розташована Успенська Києво-Печерська Лавра, що частково перебуває в користуванні цієї Церкви, назвали Лаврською, натомість її перейменували на Івана Мазепи.

Він додав при цьому, що ставлення Церкви до постаті самого Мазепи не має ніякого стосунку до цього прохання.

Натомість речник Московського патріархату Володимир Легойда заперечив, що предстоятель РПЦ офіційно звертався з таким проханням, але додав, що його Церква поділяє таку думку.

По тому й сам Журавський заявив, що насправді не оголошував про звернення від Кирила. Натомість, за його словами, було звернення від намісника Лаври, архиєпископа Вишгородського Павла (УПЦ МП) – в миру Петра Лебедя, депутата Київської міської ради від Партії регіонів.

У цьому зверненні, за повідомленням, ішлося, серед іншого, про те, що «історично» ім’я гетьмана Івана Мазепи «ніяк не пов’язане із зазначеною вулицею», тому, мовляв, варто перейменувати її на Лаврську, а іменем Мазепи назвати іншу вулицю.

Мазепа тісно пов’язаний із вулицею свого імені

Вулиця Івана Мазепи – від Арсенальної площі до площі Героїв Великої Вітчизняної війни – з 1919 до 2007 року носила назву на честь Січневого повстання 1918 року підбурених більшовиками робітників заводу «Арсенал» та ще кількох київських заводів проти влади Центральної ради.

До того від початку 19-го століття вона звалася Микільською, за назвою Микільського військового собору.

Цей собор, що стояв на місці нинішнього Палацу дитячої та юнацької творчості (колишнього Палацу піонерів і школярів) і був знесений радянською владою в середині 1930-х років, був збудований у 17-му столітті саме коштом гетьмана Івана Мазепи.

Так само на гроші Мазепи було збудовано чи реконструйовано й значну частину визначних будівель самої Києво-Печерської Лаври, серед яких, зокрема, Велика Лаврська дзвіниця, Успенський собор, Троїцька Надбрамна церква та інші.