Київ – Українські компанії втратили позиції порівняно з іншими компаніями регіону. Це висновок аудиторської компанії «Делойт», яка в четвер представила свій рейтинг провідних компаній Центральної і Східної Європи. Список склали за рівнем доходів 500 компаній із 18 країн регіону за 2009 рік. Кількість українських фірм, представлених у рейтингу, скоротилася з 52 до 39.
Проаналізований аудиторами період позначився скороченням доходів 80 відсотків найбільших компаній Центральної та Східної Європи. За цих умов у чільній десятці рейтингу опинилися три українські представники – «Нафтогаз», «Метінвест» і «Укрзалізниця» (дві державні і одна приватна фірми).
Та в цілому в Україні ситуація була критичнішою, ніж у сусідів, – лише у восьми відсотків фірм зростали доходи. Аудитори, які розраховують свої дані в євро, називають причиною відчутнішого провалу українських компаній девальвацію національної валюти.
«Рівень девальвації нашої валюти був найбільшим серед країн Центральної та Східної Європи. Це найболючіше для наших підприємств», – твердить аудитор Андрій Булах.
Інвестори в Україну не поспішають
Розвиток українських компаній також гальмує брак інтересу іноземних інвесторів. Директор департаменту Державного агентства України з інвестицій та інновацій Ростислав Лукач вважає, що зміни на законодавчому та інституційному рівнях допоможуть розв’язати проблему.
«Дуже багато інвесторів вивчають ситуацію. Новий Податковий кодекс, обіцянки щодо дерегуляції, поліпшення інвестиційного клімату – це все те, на що дуже багато інвесторів очікують», – зауважує Ростислав Лукач.
Аудитор Андрій Булах зазначає, що процес інвестування гальмує не тільки неповороткість державного механізму. «Є й інше питання – інвестиційна привабливість окремих компаній, – каже він. – На мою думку, компанії Центральної та Східної Європи дещо раніше за українські почали думати, як вони виглядають з точки зору іноземного інвестора».
Тим часом посткризове відновлення в Україні відбувається швидше, ніж у сусідів, зокрема, тому, що падіння було сильнішим. На початку року у 61 відсотка українських учасників рейтингу зросли доходи порівняно з провальним першим кварталом минулого року.
При цьому аналітики позитивно оцінюють подальші перспективи українського споживчого сектору. Передовсім за рахунок зростання попиту і цін на світових ринках, а також через поліпшення настроїв внутрішніх споживачів. Втім, фахівці обережні в прогнозах щодо того, чи ця тенденція буде тривалою.
Та в цілому в Україні ситуація була критичнішою, ніж у сусідів, – лише у восьми відсотків фірм зростали доходи. Аудитори, які розраховують свої дані в євро, називають причиною відчутнішого провалу українських компаній девальвацію національної валюти.
«Рівень девальвації нашої валюти був найбільшим серед країн Центральної та Східної Європи. Це найболючіше для наших підприємств», – твердить аудитор Андрій Булах.
Інвестори в Україну не поспішають
Розвиток українських компаній також гальмує брак інтересу іноземних інвесторів. Директор департаменту Державного агентства України з інвестицій та інновацій Ростислав Лукач вважає, що зміни на законодавчому та інституційному рівнях допоможуть розв’язати проблему.
«Дуже багато інвесторів вивчають ситуацію. Новий Податковий кодекс, обіцянки щодо дерегуляції, поліпшення інвестиційного клімату – це все те, на що дуже багато інвесторів очікують», – зауважує Ростислав Лукач.
Аудитор Андрій Булах зазначає, що процес інвестування гальмує не тільки неповороткість державного механізму. «Є й інше питання – інвестиційна привабливість окремих компаній, – каже він. – На мою думку, компанії Центральної та Східної Європи дещо раніше за українські почали думати, як вони виглядають з точки зору іноземного інвестора».
Тим часом посткризове відновлення в Україні відбувається швидше, ніж у сусідів, зокрема, тому, що падіння було сильнішим. На початку року у 61 відсотка українських учасників рейтингу зросли доходи порівняно з провальним першим кварталом минулого року.
При цьому аналітики позитивно оцінюють подальші перспективи українського споживчого сектору. Передовсім за рахунок зростання попиту і цін на світових ринках, а також через поліпшення настроїв внутрішніх споживачів. Втім, фахівці обережні в прогнозах щодо того, чи ця тенденція буде тривалою.