Майже половина випускників Львівщини йде у коледжі, щоб уникнути ЗНО

Львів – За даними Львівського регіонального центру якості освіти, понад половина мешканців Львівщини підтримує нині запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, у 2006 ж році прихильників тестування було в 5 разів менше. Переважна більшість галичан наголошують, що ЗНО дає можливість молодим людям зі знаннями, але з родин малозабезпечених, потрапити у престижні виші. За оцінками спостерігачів громадської організація «Опора», цьогоріч ЗНО організовано якісно, а порушень менше, ніж минулого року.

Львівські випускниці розповіли Радіо Свобода, що до тестування вони готувалися у репетиторів і оцінюють ЗНО позитивно.

«Все було чітко і прозоро. Прізвищ ми не вказували, і так нас перевіряли. Всі абсолютно рівні, і менше шансів на корупцію», – вважають дівчата.

Абітурієнти втрачають рік через хитрощі

Щороку близько тисячі волинських випускників стають студентами київських вишів. Якби не ЗНО, то вони б ніколи туди не потрапили на державну форму навчання, наголошує Лариса Середяк, директор Львівського регіонального центру якості освіти, що охоплює Львівську, Волинську, Рівненську області.

«Київський інститут міжнародних відносин, вони вперше зіштовхнулись, що приїхали діти з регіонів з високими балами. Тут не може бути корупції. За всі роки не має витоку інформації, те, що час від часу лунає в Росії», – зауважила Лариса Середяк.

Другий рік пункти тестування Львівського регіонального центру якості освіти, абітурієнтів перевіряють металодетекторами.

За словами Лариси Середяк, під час тестів з української мови і літератури 40 абітурієнтів позбавили права проходити тестування. У молодих людей служба охорони виявила мобільні телефони та інші технічні пристрої. Частина з цих абітурієнтів – студенти вишів і коледжів, які проходили тестування з метою перейти на державну форму навчання.

Шпаргалки найчастіше ховають у вбиральні

Ірина Швець, громадська активістка «Опори», яка працює спостерігачем на пунктах тестування, каже, що цього року ЗНО проходить належно і організовано. А порушення радше дрібні, через безвідповідальність абітурієнтів. Так, охоронці знайшли у вбиральнях планшети, шпаргалки, калькулятори.

«З кожним роком все менше помилок, які допускають інспектори, на кшталт, забули запакувати невикористаний зошит, чи черговий не супроводжує у туалет учасника ЗНО. Це поодинокі випадки, які не впливають на результат. Під час технологічної перерви, як правило, два телефони знаходять. Стало менше порушень з боку абітурієнтів», – розповіла спостерігач.

Дев’ятикласники оминають ЗНО

45% випускників Львівщини після 9-го класу вступають у коледжі, щоб умисно уникнути ЗНО. Адже після коледжу вони одразу стають студентами 2–3 курсів тих вишів, з якими їхній навчальний заклад має договір.

Експерти зазначають, що тут вже діє корупція і непрозорі правила гри. Також негативним чинником для породження хабарництва є врахування балу за атестат при вступі, стверджує Лариса Середяк.

«Статистика свідчить: як готуються діти в школі, якщо це не липові оцінки, 8–9 балів, то і на ЗНО у них високі бали – 180. У нас був випадок, коли дитина мала 10 в атестаті, а у нас «нуль». 200 балів атестату не сприяє поліпшенню освіти, а лише впливає негативно. Мене дивують заяви політиків про корупцію в ЗНО, бо ця система чітко показала, що можна відсікти корупцію при вступі. Бакалаврські іспити в вишах теж мають бути через незалежне оцінювання. Тоді можна вже питати з викладача, чому студент при виході не має знань, а оцінки високі… Тоді на магістерку зачисляти за вищим балом», – каже Лариса Середяк.

На думку фахівця, необхідно проводити незалежне тестування і при вступі в коледж. Водночас запровадження бодай одного іспиту при вступі у виші цілковито знівелює зовнішнє незалежне оцінювання. Це буде повернення до хабарництва і закриє шлях у вищу освіту талановитим дітям з незаможних родин, кажуть фахівці.