Скандал, викликаний відставкою Пола Манафорта, очільника виборчого штабу кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа, на думку оглядачів, може вплинути на перебіг президентської кампанії у США. З'ясувалося, що відставка викликана зокрема присутністю в оточенні Манафорта як його найближчого помічника і перекладача громадянина Росії Костянтина Килимника – колишнього співробітника російської розвідки, якого підозрюють у зв'язках із Кремлем.
Костянтин Килимник співпрацює з Манафортом із 2005 року, коли той був консультантом українського олігарха Ріната Ахметова, а потім і політтехнологом президента Віктора Януковича. Згодом Костянтин Килимник зі скромного перекладача перетворився на найближчого співробітника американського політтехнолога, ставши фактичним керівником його офісу в Києві. Килимник блискуче говорить англійською і шведською, він – випускник Інституту військових перекладачів у Москві, який у радянські часи курувався КДБ і ГРУ. Килимник не приховував свого минулого, його друзі і знайомі вважали його «хлопцем із ГРУ».
Тема Росії і її політики щодо України постійно спливає під час виборчої кампанії в Америці. Позитивні висловлювання Трампа про Путіна, проголошений ним принцип невтручання в конфлікт Росії зі своїми сусідами і призначення Пола Манафорта головою виборчого штабу змусили багатьох політичних аналітиків підозрювати, що президентство Трампа буде на руку Москві. Та й у Росії пропутінські ЗМІ не приховували своїх симпатій до Трампа. Конкурент Трампа на виборах, кандидат від Демократичної партії Гілларі Клінтон, у свою чергу, намагається використовувати промосковську орієнтацію Трампа в своїх цілях, натякаючи на можливий вплив Москви на перебіг його передвиборчої кампанії. Через Манафорта Килимник отримав можливість знайомитися з конфіденційними документами виборчого штабу Трампа, у нього був вихід на багатьох впливових американських і українських політиків. Зв'язок Манафорта з Килимником змусив Трампа відправити у відставку свого головного політтехнолога і радника.
Чи справді Костянтин Килимник міг зберегти зв’язки з російською розвідкою і діяти за її вказівкою? І чи не проглядається в американській виборчій кампанії вплив Москви? На ці запитання відповідає колишній співробітник головного управління КДБ Юрій Швець, який працював у відділі, що займався американським напрямком.
Юрій Швець
– Очевидно, що Росія поставила на Трампа, намагається йому допомогти, але зробила це так, що вуха стирчать. І в зв'язку з цим негативний ефект для режиму Путіна буде величезний. Після того, як стало відомо, що Путін «зі штанів вистрибує», щоб переміг Трамп, політичні конкуренти республіканського кандидата – Гілларі Клінтон і її прихильники – набирають очки, а російські зусилля у підтримці Трампа бумерангом б'ють по Кремлю і приводять до Білого дому Клінтон.
– Наскільки важливу роль відіграють Росія і Україна у передвиборних перегонах Трампа і Клінтон?
Значення України можна назвати істотним, оскільки ставлення до неї обох кандидатів визначає зовнішньополітичну частину їхніх передвиборних програм і обіцянок
– Тільки-но стало відомо, що Росія допомагає Дональду Трампу не завжди легальними засобами, Гілларі Клінтон мала б, по ідеї, в разі обрання подякувати Путіну. Думаю, однак, що вона цього не зробить. Роль Росії в цих перегонах не завжди на поверхні. Щодо України, то значення цієї країни в передвиборній кампанії в США можна назвати істотним, оскільки ставлення до неї обох кандидатів на президента визначає зовнішньополітичну частину їхніх передвиборних програм і обіцянок. Значення України зараз ще більше посилюється – через скандал із відставкою Пола Манафорта, який довгий час там працював.
– Чому обрання Дональда Трампа президентом було б на руку Кремлю? Навіщо він Путіну?
– Зовні це виглядає так: Трамп добре відгукнувся про Путіна, а той ласий до лестощів і відповів тим же. Однак в ставленні Кремля до Трампа закладений глибокий розрахунок: він виходить із припущення, що в разі обрання Трампа США зануряться в стан перманентної нестабільності. Почнуться нескінченні битви президента з Конгресом і навпаки. Трамп, за розрахунками Кремля, привнесе в політичне життя Америки нескінченний хаос, і це буде на руку Росії.
Путін і Трамп дуже схожі
Однак, боюся, що Путін не враховує один нюанс: за характером і темпераментом вони з Трампом дуже схожі. Трамп керується більшою мірою емоціями, ніж розумом. Крім того, він страждає мегаломанією і яскраво вираженим нарцисизмом. Тут вони виглядають близнюками.
У разі обрання Трампа світ має шанси зануритися в ситуацію, близьку до Карибської кризи 1962 року
Поки Путіну здається, що вони добре ставляться один до одного, їхні відносини стабільні. Але не дай Боже, якщо йому здасться, що Трамп з висоти свого росту зневажливо подивиться на нього згори вниз. Тоді їхні стосунки відразу ж перетворяться на страшну ненависть. Це якраз та ситуація, коли від любові до ненависті – один крок. Судячи з усього, ці люди – неврівноважені, до того ж, їхня рука може опинитися поблизу ядерної кнопки, і в разі обрання Трампа світ має шанси зануритися в ситуацію, близьку до Карибської кризи 1962 року.
– Ви, звичайно, знаєте, що відставка Пола Манафорта – керівника передвиборного штабу Дональда Трампа – перетворилася на скандал головним чином через його тісний зв'язок із російським громадянином, випускником Інституту військових перекладачів Костянтином Килимником. Інститут цей перебував під егідою КДБ і ГРУ, і це дає підставу західній пресі вважати Килимника розвідником. Чи можна, на Ваш погляд, на цій підставі вважати Килимника чинним російським розвідником?
На Заході, коли співробітник ЦРУ або МІ-6 йде у відставку, то він реально йде у відставку. У Росії не так
– Звичайно, можна. У західних людей існує дивне, неадекватне розуміння того, хто може, а хто не може бути розвідником в Росії. Неадекватність ця ґрунтується на тому, що на Заході, коли співробітник ЦРУ в Америці або МІ-6 в Англії йде у відставку, то він реально йде у відставку. Але не так було в СРСР, і не так відбувається зараз в Росії. Якщо співробітник СЗР, ГРУ або ФСБ йде у відставку, він зараховується до резерву, тобто він, як і раніше, перебуває в системі, і його в будь-який момент можуть закликати до активної діяльності. Існують різні категорії резервів, але факт, що відставник не розриває зв'язку зі своєю спецслужбою. Що стосується інституту, де навчався Килимник. Я знаю цей інститут, він постачав кадри спецслужбам. Багато випускників йшли в Військово-дипломатичну академію, а потім у ГРУ. Дехто потрапляв до нас, в зовнішню розвідку КДБ. Я особисто працював в одній кімнаті з таким випускником. Це кузня кадрів розвідки. Наскільки мені відомо, Килимник навіть не приховував, що свого часу працював в розвідці.
– Чи створить зв'язок Килимника з російською розвідкою серйозні проблеми для Трампа в його передвиборних перегонах?
– У мене таке враження, що ці проблеми вже створюються, причому по повній програмі. Думаю, однак, що справа не обмежується розвідкою, і слід веде вище – безпосередньо в адміністрацію президента Росії, яка об'єднує в собі і розвідку, і контррозвідку, і ГРУ, і Міністерство закордонних справ. Впевнений, що кінцевою інстанцією, яка курувала цю справу, була адміністрація президента Росії.
– У пресі йдеться, що Килимник на посаді заступника Манафорта і голови його київського офісу вийшов далеко за межі функцій перекладача і активно допомагав своєму шефу працювати на Януковича.
– Ба більше, Килимник в Україні відігравав значну роль. Він навіть працював спільно з Манафортом над ключовими програмними проектами, які виливалися в кінцевому підсумку в доленосні для України рішення.
– Які, наприклад?
– Приміром, підписувати угоду з Євросоюзом або не підписувати. Янукович реалізував такий проект, коли після прибуття в Брюссель відмовився підписувати договір із ЄС і розвернувся до Росії. Ну, і всі події, які за цим послідували.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода