Бідні бюджетники та безробітні магістри: про що свідчать дані служби зайнятості

Київ – Кількість безробітних в Україні за останній рік зменшилась на 9%, але майже половину з них становлять люди з вищою освітою. Про це заявили у Державній службі зайнятості 24 січня. За даними відомства, найнижчі зарплати в Україні отримують лікарі, медсестри, вчителі та вихователі. Експерти сподіваються на поступ у вирішенні цієї проблеми із впровадженням медичної реформи та децентралізації. Водночас, кажуть вони, сподіватися на швидкий результат не варто.

Попри незначне зниження рівня безробіття, близько 45% українців, які стали на облік Державної служби зайнятості, мають повну вищу освіту, розповідає виконувач обов’язків голови відомства Валерій Ярошенко.

Водночас, за його даними, у великих містах – таких як Київ, Харків чи Запоріжжя – йдеться про понад 80% представників цієї групи серед загальної кількості безробітних.

Валерій Ярошенко

«У Харкові – 83%, у Дніпрі – також 83%, Запоріжжя – 70%, у Сумах – 72%. Про що це свідчить? У базі Державної служби зайнятості, як правило, найбільше вакансій для тих, хто може і вміє працювати з інструментом, тобто для професійних робітників. А ті, хто бажає отримати роботу, мають вищу освіту, і цей величезний дисбаланс не дає можливості швидкого та ефективного працевлаштування», – каже він.

За словами Ярошенка, при центрах зайнятості клієнту пропонують перелік наявних вакансій, можна подати відеорезюме і пройти співбесіду онлайн.

Роботодавець спочатку дивиться на досвід, а потім на диплом – Марченко

Найбільший попит на свої послуги мають швачки, електромонтери, слюсарі, кухарі, перукарі, а щодо працівників із вищою освітою – роботодавці шукають переважно людей із досвідом роботи, каже він.

Із цією думкою погоджується експерт ринку праці Сергій Марченко.

«Вища освіта стала нібито чимось обов’язковим при прийомі на роботу, при тому, що якоїсь особливо високої кваліфікації вища освіта не гарантує. А кваліфікацію українці здобувають переважно безпосередньо у процесі самої роботи. Український роботодавець, коли наймає працівника, у першу чергу дивиться на досвід роботи, і потім – на освіту. Практично на всі професії є надлишок спеціалістів з вищою освітою, але без досвіду роботи», – каже він.

Тим часом, за словами експерта з питань зайнятості Інституту суспільно-економічних відносин Євгена Гороховця, такі цифри на обліку у центрах зайнятості можуть свідчити не про те, що люди з вищою освітою не можуть влаштуватись, а про те, що вони шукають роботи з кращими умовами.

«В Україні – дійсно багато людей з вищою освітою, тому ці цифри досить реальні. Але сказати, що це свідчить про погану якість освіти, не можна», – вважає він.

Найнижча зарплата – у медиків та освітян

Умови праці і, зокрема, рівень її оплати, тим часом, за даними Держслужби зайнятості, відрізняються за регіонами. Як зазначає Валерій Ярошенко, найбільше заробляють у Києві – у середньому 11,6 тисячі гривень – та області, а також на Дніпропетровщині, Полтавщині та Запоріжжі.

«Після Одеської й Миколаївської йде Закарпатська область – 6 тисяч 700 гривень. Величезні міграційні процеси і великий відтік робочої сили – за межі західних областей. І для того, аби втримати роботодавцю спеціалістів, я думаю, почала зростати зарплата у Закарпатській області», – каже він.

Найнижча зарплата в Україні – у медичних сестер, лікарів, вчителів та вихователів, що не відповідає рівню інфляції, який є в Україні, зауважує Валерій Ярошенко.

«Це – близько 3 тисяч 700 гривень, за даними Держстату», – сказав він.

Ця тенденція сприяє тому, що державний сектор може втратити найкращих фахівців, які зможуть переходити у приватний сектор із вищими зарплатами, переконаний Євген Гороховець.

«Залишаються працювати люди, які є фанатами своєї справи», – зазначає він.

Водночас, за словами Гороховця, небезпеку така тенденція становить і для інших груп населення – оскільки дозволити собі найняти няню або лікуватися у приватних клініках можуть далеко не всі українці.

Бюджетна сфера в Україні залишається певною мірою «зарплатами жебраків», зауважує економіст Борис Кушнірук.

«В принципі, певні кроки у напрямку змін цієї ситуації ми вже робимо. Зараз після нового року підвищується зарплата вчителів, і в бюджеті це відображено. А медична реформа, запуск якої, щоправда, відклали на 1 липня, закладає механізм підвищення зарплати лікарям, залежно від того, скільки осіб будуть отримувати медичні послуги», – говорить він.

Також, за словами Кушнірука, важливим є те, звідки буде фінансуватися медичний або освітній заклад, хто покриватиме загальні витрати на утримання приміщень лікарень та амбулаторій, тому українцям варто стежити за впровадження реформи децентралізації.

Борис Кушнірук

«Позаминулого року я був у Сполучених Штатах і мав там розмову про те, як витрачаються там кошти місцевих бюджетів. І 60% цих бюджетів витрачаються саме на шкільні заклади. І від того, наскільки якісним є шкільний заклад, залежить, чи хочуть люди селитися у цій місцевості, купувати будинки і так далі», – зазначає він.

82% всіх коштів у світі, заробленими 2017 року, володіє один відсоток населення Землі, свідчать дані дослідження міжнародного об’єднання організацій по боротьбі з бідністю Oxfam.

За даними дослідників, кількість мільярдерів у світі безпрецедентно зросла: у період між березнем 2016-го і березнем 2017 року новий мільярдер з’являвся в середньому кожні два дні, а всього їх у світі налічується понад дві тисячі осіб.