Лабораторія XXI століття: як вчені перемагають безпліддя та вирощують нові органи

Ілюстративне фото

Останнім часом вчені все частіше повідомляють про революційні прориви в галузі медицини та науки. Цього разу західним науковцям вдалося зробити ще один важливий крок на шляху до перемоги над безпліддям: вони змогли виростити яйцеклітину поза людським тілом. Тим часом у Китаї дітям виростили та трансплантували нові вуха. А в Британії вчені виростили ниркову тканину всередині живого організму. Водночас розвиток технологій 3D-біопринтингу відчиняє нове вікно можливостей для створення людських органів: є думки, що вже за кілька років надрукувати будь-який орган на 3D-принтері стане звичайним явищем.

Долаючи безпліддя: яйцеклітини з лабораторії

Вперше в історії вченим вдалося в лабораторних умовах виростити яйцеклітину до її повної зрілості без використання людського тіла. Цей метод, за словами науковців, міг би допомогти у нових методах лікування безпліддя.

«У дослідженні науковці з Единбурзького університету взяли тканину яєчників 10 осіб віком під 30 та під 40 років. Використовуючи різні поживні речовини, вони заохочували розвиток яйцеклітин до зрілості – до моменту, коли можна здійснювати запліднення. Загалом 48 яйцеклітин досягли останньої стадії процесу, а з них дев'ять досягли повної зрілості», – повідомляє видання Futurism.

Іншими словами, тепер для вирощення яйцеклітини яєчник не потрібен. Важливо те, що така методика могла б допомогти зберегти фертильність жінок, які проходять лікування від раку, а також пролити світло на ширше дослідження розвитку яйцеклітин, який і досі залишається загадкою для багатьох науковців, йдеться в BBC.

Незважаючи на такий успіх, попереду вчених очікує ще багато роботи, перш ніж вони зможуть почати використовувати свій метод на реальних людях. Науковці зауважують, що вирощення яйцеклітин в лабораторних умовах відбувалося значно швидше, ніж в людському організмі, а це вимагатиме подальшого дослідження, зауважує Futurism. Тим не менше, такий науковий прорив дає надію мільйонам людей, які мріють мати дитину, йдеться у статті.

Futurism: «Вчені лише використали тканину яєчників»

Виростити та пересадити вухо

Ще наприкінці 1990-х років світ побачив вирощене вухо на тілі лабораторної миші – тоді це викликало шквал критики та обурення з боку захисників прав тварин та релігійних груп.

Нещодавно вченим вдалося виростити вухо в лабораторних умовах та цього разу трансплантувати його людині. Для вирощування органу, науковці використали клітини самих пацієнтів, які потребували нових вух через недостатньо розвинуті власні.

Пол Кнопфлер (американський біолог): «Китайські вчені вирощують нові вуха для дітей. Нагадує «мишу Ваканті»

Новий метод поєднує можливості 3D-біопринтингу та культивовані клітини – Ґуангдонг Джоу зі своїми колегами з Шанхайського університету випробували його на кількох дітях. Деякі вуха з часом дещо втратили свою першочергову форму, тому науковцям потрібно буде винайти, як саме змусити їх зберігати свою форму протягом тривалого часу.

«Оскільки ці дослідження все ще нові, швидше за все, дослідники потребуватимуть певного часу для вирішення проблеми та розуміння повного потенціалу цієї процедури. Хоча існує безліч явних перешкод перед потенційним публічним прийняттям такої методики, він все ж є багатонадійним», – йдеться у Futurism.

Ниркова тканина, що врятує мільйони

Британським вченим нещодавно також вдалося виростити ниркову тканину всередині живого організму – «ця тканина навіть була здатна виробляти сечу. Це дивовижне досягнення могло б одного дня започаткувати нові методи лікування захворювань нирок», – йдеться в Futurism.

Цим «міні-ниркам» поки що бракує артерії для автономного функціонування, але дослідниця Сью Кімбер з Університету Манчестера наголошує, що їхня команда «без жодних сумнівів довела, що ці структури функціонують як ниркові клітини, фільтруючи кров і виробляючи сечу, хоча ми й досі не можемо сказати точний відсоток функціонування».

Нові методи потребують подальшого вивчення, але існує висока ймовірність, що їх використовуватимуть для вдосконалення засобів лікування ниркових захворювань.

«Такий медичний прогрес міг би покращити і навіть подовжити життя мільйонів», – мовиться у статті.

3D-біопринтинг

Особливо обнадійливою технологією у створенні нових органів сьогодення є біопринтинг (або біодрук) – штучне створення об’ємної живої тканини на клітинній основі, при якій зберігається життєздатність клітин. Іншими словами, це друк «живого матеріалу». Основною метою науковців, які працюють в цій сфері, є відтворення штучних органів, які згодом можна буде пересадити людині. Поки що це технічно неможливо, але питання наразі полягає не у тому, чи зможуть вчені досягти своєї мети, а в тому, коли саме вони зможуть це зробити.

Що робить біопринтинг дійсно особливим, так це те, що він може використовувати клітини людини, яка потребуватиме нового органу. Тому вчені вірять у можливість вирішення проблеми відторгнення органів, яка продовжує забирати життя людей.

«Без сумніву, одного дня стане можливо надрукувати всю людину цілком»:

28-річний Ерік Ґатенгольм у 2016 році заснував у Швеції компанію Cellink, яка презентувала світові перші «біочорнила» з наноцелюлози альгінату з водоростей. Ґатенгольм ще нещодавно зазначав, що надрукована на 3D-принтері шкіра може з’явитися вже через п’ять років, а імпланти – вже через десять, зауважує газета The Guardian. А вчені з Сінгапуру вже змогли розробити метод контролю пігментації у штучній шкірі, повідомляє видання Science Daily.

3D-біопринтинг проти онкології

Cellink нещодавно почала займатися дослідженням ракових пухлин – компанія об’єднує зусилля з французькою CTI Biotech для того, щоб створювати штучні ракові пухлини за допомогою зразків пухлин хворих людей, повідомляє видання Business Insider. Технологія дозволить побачити, як пухлина росте та як реагує на певні медикаменти. Це також звільнить тварин від примусової пересадки ракових клітин від людини, мовиться у статті.

Хоча й більшість подібних технологій все ще перебуває на початковій стадії розвитку, роботу вчених у ХХІ столітті багато хто вважає революційною та потенційно здатною змінити людську уяву про медицину та можливості науки.