Пенсії для ОРДЛО вже платять, все інше – політичні заяви – міністр Рева

Тепер уже переможець виборів Володимир Зеленський під час своєї кампанії обіцяв зміни практично в усіх сферах, і одним з найбільш яскравих за змістом бордів був такий: «21 квітня – кінець епохи бідності». Про бідність, багатство, монатизовані субсидії, зарплати і пенсії – у розмові з міністром соціальної політики України Андрієм Ревою у спільному марафоні Радіо Свобода та «ЕспресоTV».

– Чи зустрічалися з вами напередодні виборів представники команди Володимира Зеленського? Можливо, спілкувалися, радилися, консультувалися?

– Ні, таких контактів не було.

– Якщо говорити про те, що заявляв Володимир Зеленський напередодні виборів в ефірі каналу «1+1», він хотів би почати платити пенсії на окупованій частині Донбасу. Наскільки це можливо, з вашої точки зору?

– Справа в тому, що їх вже платять. Якщо ми говоримо про виплати людям, що живуть на непідконтрольних територіях, то сьогодні всі, хто перетинає лінію розмежування і зареєстрований на підконтрольних територіях – всі отримують пенсію. Ті, хто не перетинає – відповідно, не отримує. Більшість з тих, хто не перетинає – вочевидь, бояться зустрічі з нашими правоохоронцями. Якщо ми говоримо про цих людей, то я не думаю, що ми повинні таким людям платити пенсію – тим, хто зі зброєю в руках веде війну проти українців, хто вбиває наших солдатів та офіцерів.

«Пенсії для ОРДЛО вже платять, все інше – політичні заяви»

– З цим можна погодитись, але в ОРДЛО є люди, які не можуть рухатися. Скільки таких людей – не відомо, але вони є.

– Ми також не знаємо. І не знаємо, чи є ці люди взагалі там. Ми цю територію не контролюємо, не маємо ані статистичних даних, ані даних державного реєстру.

– Але разом з тим ініціатива «Донбас СОС» ще минулого року зверталася до Міністерства соціальної політики і говорила, що є можливості змінити процедуру виплат.

– У нас чомусь ініціативи транслюються в суспільний простір, а не в ті органи, де їх варто розглядати.

– Тобто ви нічого не чули про ініціативу «Донбас СОС»?

– Чув, але тільки різні політичні заяви, що потрібно платити людям пенсії на окупованих територіях. І щоразу, коли я запитую, як це зробити – все закінчується тим, що треба продумати механізм.

​Зараз зберігається необхідність фізичної ідентифікації особи і її періодичної появи на підконтрольних територіях. Це може бути підставою для обговорення. Щодо довідки переселенця – то це не є центральним елементом всієї цієї системи. Центральний елемент – фізична ідентифікація особи. Якщо вона є, то ми маємо право розглядати справу.

– Андрій Герус, радник штабу Зеленського з питань енергетики, житлово-комунальних послуг та антимонопольного регулювання, говорив вчора в штабі, що можна знизити тарифи на комунальні послуги вже з 1 травня. Наскільки це реально?

– Я так розумію, що мова йде про ситуацію, що склалася сьогодні з тарифами на газ після прийняття 293-ї постанови. Існує 861-ша постанова, яка встановлює вимоги для «Нафтогазу» продавати за ціною, що визначається за спеціальною формулою. Ця ціна нижча, ніж та, за якою продається газ для промисловості. Але не завжди. Внаслідок падіння ціни на газ, ціна, яка вираховується по формулі, є вищою, ніж та ціна, за якою «Нафтогаз» продає паливо промисловим споживачам.

Зараз склалася така ситуація, що навіть «Нафтогаз» звертався до уряду, що сьогодні в результаті падіння цін на газ на світових ринках є можливість знизити ціну на газ на деякий відсоток. Я не готовий сказати, що це саме 11%, щоб замість 8,55 за кубометр було 8,38. Тоді уряд прийняв постанову, якою зобов’язав «Нафтогаз», якщо в нього закупівельна ціна нижча, ніж передбачено ПСО (Положення про покладення спеціальних обов'язків – ред.), то він має продавати газ за закупівельною ціною промисловим споживачам. Після цього почалася кампанія з боку деяких посадових осіб «Нафтогазу», які почали розповідати, що цього не можна зробити без скасування режиму ПСО. Але якщо скасувати його – ціна на газ може потім вискочити вище, ніж вона є сьогодні.

А ще в такому випадку «Нафтогаз» не зобов’язаний продавати газ для населення. Тобто розв’язуємо руки монополісту, не даючи жодних гарантій для того, щоб він продавав цей газ для українського населення, та ще й за певними цінами, як і визначаються спеціальними зобов’язаннями. Цю пастку ми побачили. І прем’єр-міністр на минулому засіданні сказав, що якщо керівництво «Нафтогазу» не виконає постанову і чітко не повідомить суспільству про ціни з 1 травня, то 24 квітня розглянуть кадрові рішення щодо тих керівників, які не виконують постанови уряду. Тому те, що говорив Андрій Герус – це в контексті відносин між «Нафтогазом» і населенням.

– Анастасія Магазова, наш кореспондент, була у день виборів там, де люди голосували в «сірій зоні». Вона спілкувалась із людьми, ті кажуть, що найбільші очікування від нового президента – встановлення миру, економічні показники, пенсії та соціальні виплати. Вони сподіваються, що ці виплати будуть збережені і за нового президента, і за нового уряду восени. Пане Рева, наскільки можна їх заспокоїти? Чи сказати, що не очікуйте на це?

«Вдома на лінії фронту». Як голосують у Новотроїцькому - фоторепортаж

​

– Це природне бажання людей, що живуть в «сірій зоні», на непідконтрольній території – щоб не стріляли, щоб лінії розмежування не було, щоб матеріальне становище поліпшувалося. Проте, ми маємо пам’ятати, чому ця лінія розмежування виникла. Не тому, що «хунта» в Києві, не тому, що президент Порошенко такий-сякий. Вона виникла від агресії Росії. Ця територія окупована Росією.

Біда в іншому – є ті, хто від цього постраждав. Вони хочуть, щоб ці перешкоди нормального життя було ліквідовано. Тому уряд все буде робити, щоб вони відчували, що потрібні країні, що вони громадяни України. Ми не можемо сьогодні платити пенсію в Торезі, в Шахтарську, в інших окупованих містах, тому що там немає органів влади. Але я вірю, що туди повернеться українська влада, і життя цих людей нормалізується.

– Багато людей почали говорити, що уряд почав монетизувати субсидії для передвиборчої акції. Монетизація почалася, буде завершена до кінця року. Вже є попередні висновки: що сталося, як це сталося, часткове незадоволення, часткове зменшення надходжень за комунальні платежі. Як і хто буде з цим розбиратися?

– Монетизація субсидій – це не просте бажання уряду. Це процес, що передбачений законом. Він давно діє, але в 2016 році там були зміни. Ці зміни передбачали, якщо ми сьогодні субсидію платимо житлово-комунальному підприємству, а громадянин платить лише частку, то закон змінився. Ми тепер не можемо платити напряму підприємству. Ми платимо громадянам, а вже він розраховується з підприємством. Ця норма вступає в дію з 1 січня 2019 року.

Ми рік готувалися до цього, придумували механізм, що передбачав безготівковий варіант. Коли ми це підготували, то лише лінивий нас не критикував. Розказували, що це псевдомонетизація, профанація. Із 1 березня – дали людям гроші. Тепер ми чуємо інше, що все це під вибори.

Все, що ми не зробили – нас завжди будуть критикувати. Але я впевнений, що монетизація буде діяти далі. Вона буде підвищувати відповідальність людей за те, як вони платять за житлово-комунальні послуги. З іншого боку, вони вимагатимуть від підприємств більш високої якості послуг. Це буде стимулювати їх економити ресурси і багато інших речей. Пора вчитися всім бути відповідальними.

– Чи забиратимуть в боржників субсидії?

– Субсидія не забирається. Але коли буде інший термін, коли ми закінчимо період виплат (травень за квітень), далі ми перепризначаємо субсидію на наступний сезон. Ті, в кого заборгованість більше від 340 гривень – на наступний період не отримають субсидію, поки борг не буде погашено. Якщо вам дали гроші, а ви їх не заплатили – питання до вас.

​– А якщо їх не вистачило?

– Субсидія – це частина покриття послуг, а не повне погашення. Вона враховує ваші доходи. Ви платите певний відсоток від свого доходу.

– Чи буде пеня нараховуватися?

– Пеня нараховується з липня. Там маленький відсоток. Вона не вплине на те, як люди розраховуються за житлово-комунальні послуги, на мій погляд. Вона має символічний характер. Вона передбачена законом, що був прийнятий Верховною Радою.

– У передвиборчій кампанії говорилося про різні спроби і кроки, які варто зробити, аби люди не виїжджали за кордон. Що ж варто зробити? Це щось архінове?

– Кордон ми точно не закриємо. Міграція – це інша річ, причини в цієї міграції різні. Якщо взяти українців, то в них причини носять винятково економічний характер. Ці проблеми можна було вирішити в Україні, якби рівень соціального захисту, соціальних виплат, зарплат в Україні був співмірним із зарплатою за кордоном. Наше завдання – підвищувати заробітну плату в Україні, щоб її рівень дотягувати до закордонного.