Людям не спадає на думку, що звичка сортувати сміття – нормальне явище, тим паче для молоді – екоактивістка зі Слов'янська

Слов'янська школа, 2019 рік

Надія Ухаліна

«Ми прийшли у пункт прийому, принесли сортоване сміття, нас побачила жінка і схопилася за голову зі словами: «Боже, такі молоді, а вже сюди прийшли»​, –​ сміється Капіталіна Капан, екоактивістка зі Слов'янська. Це місто не заволокують металургійні дими, як Маріуполь, тут немає отруйних хвостосховищ з голубою водою. Проте, тут так само, як і по всій Україні, викидають батарейки разом з помиями та завалюють уже переповнений сміттєполігон пластиковими пакетами. Наскільки екосвідомим є Слов'янськ, співробітниця громадського простору «Друкарня» Капіталіна Каплан розповіла Радіо Донбас.Реалії.

– Про екопроблеми я замислилась декілька років тому, коли ще займалася підвищенням рівня патріотизму та свідомості громадян Слов’янська. Я побачила різноманітні екоініціативи і розуміла, що мені це цікаво. Почала думати, що я вмію: я вмію шити, й замислилась, як це можна поєднати з екологією. Тоді мені трапився приклад однієї американки, яка купувала одяг у секонд-хенді і перешивала зі старих моделей, або моделей величезних розмірів на модний та яскравий одяг, тим самим даючи цим речам нове життя та не дозволяючи відправитися їм на смітник. Адже більшість просто не розуміє, у чому проблема того, що величезна кількість речей потрапляє на звалище, а люди продовжують купувати нові, стежачи за модою.

Ми з колегами в просторі «Друкарня» вже мали досвід впровадження цікавого проєкту: ходили містом і збирали різні деталі, можна сказати сміття – для когось сміття. Люди, які приїхали з цією ініціативою з Німеччини, знають, як дати цим предметам нове життя. Вони навчили нас із вторинної сировини робити музичні інструменти. У нас є гітара з лопати, інструмент зі струнами із ящика для столу.

Капіталіна Каплан

Сортують сміття тільки нужденні?

У нашому місті немає умов для сортування сміття, проте люди роблять це самі


– Я постійно помічаю, як змінюються наші люди, і я від цього просто в захваті. У захваті від наших людей, від того, як вони підхоплюють ініціативи та самі щось роблять для цього. У нашому місті немає умов для сортування сміття, проте люди роблять це самі. Тому що вони розуміють, що це все може відправитися забруднювати нашу планету. Для ледачих є лайфхак: можна посортувати скло, папір, пластик, винести, поставити біля контейнеру і люди заберуть. Найчастіше – це люди без визначеного місця проживання, вони здають сміття та отримують за це гроші. Якщо ж ти не зовсім лінивий, то можна віднести самому у пункт прийому та також отримати за це гроші. У будь-якому випадку це краще, ніж не сортувати його зовсім.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Можна робити корисні речі». У Сєвєродонецьку відкрили «майстерню» з переробки пластику (рос.)

Коли ми з колегами з «Друкарні» прийшли у пункт прийому, принесли сортоване сміття, нас побачила жінка і схопилася за голову зі словами: «Боже, такі молоді, а вже сюди прийшли». У тому сенсі, що у нас немає грошей і ми прийшли заробляти на життя тим, що принесли сміття. Людям навіть на думку не спадає, що звичка сортувати сміття – нормальне явище, тим паче для молодих людей, які будуватимуть майбутнє нашої планети. Ядро екосвідомих поки є не дуже великим, проте певні зрушення вже можна помітити. Я думаю, що нам з часом все-таки вдасться ще більше «заразити» цим людей, особливо молодь.

Ставка на розваги, а не на середовище, що оточує місто

– Багато міст України вже сортують сміття, звичайно, нам би теж хотілося робити це на такому рівні, тим паче ми вже мали такий досвід, і вже є механізм. Але представники місцевої влади кажуть, що місто не має коштів. Тим не менш, нещодавно на площі були світлові ілюмінації, що коштують досить дорого. А користі з них, скажімо, небагато. Можливо, краще ці гроші було би витратити на щось справді корисне для міста. Проте, на жаль, на сьогодні люди й досі ставлять розваги на перше місце, забуваючи про догляд за своєю планетою. Думаю, що варто провести інформаційну кампанію у школах, щоб підростаюче покоління вміло ставитися до навколишнього середовища з повагою. Поки з цією ініціативою у школи не заходила, але збираюсь це зробити у майбутньому.

Екокейтеринг, чашка з бамбукового волокна та акумулятори

– У нашій країні батарейки не перероблюють, тому ми мусимо відправляти їх у найближчі країни, наприклад, у Польщу. Навіть якщо поляки візьмуть їх безкоштовно, то усе одно доведеться викласти круглу суму за транспортування. Я не користуюсь електронікою на батарейках, єдине – ніяк не зміню комп'ютерну мишку. Акумулятори – чудовий вихід, мені здається вони навіть краще тримають.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 15 українських еко-стартапів, які підкорюють світ

Краще вже використовувати пластикові стаканчики та здавати на переробку. А ще краще – обзавестися власною екочашкою


Що стосується паперових стаканчиків, їх дуже важко переробляти, тому що мало підприємств, котрі мають такі технології, що можуть відділити прослойку з пластику від паперу, адже, якби це був лише папір – він би одразу розмок. Тому у цьому випадку краще вже використовувати пластикові стаканчики та здавати на переробку. А ще краще – обзавестися власною екочашкою. Зараз є великий вибір чашок з бамбукового волокна, які є абсолютно безпечними, до того ж дуже милі та зручні у використанні. Більшість закладів розуміє цю тенденцію, а деякі навіть роблять знижку здебільшого у розмірі двох гривень, якщо ви берете напій у свою чашку. Баріста не проти цього, вони таким чином економлять на стаканчиках та заразом підтримують екоініціативу. Певні заклади відмовляються це робити, проте таких одиниці. Коли ми у рамках свого простору проводимо заходи та забезпечуємо гостей обідами, ми ніколи не використовуємо одноразовий посуд, ми користуємося послугами екокейтерингу, що приїздять зі своїм посудом. Така практика вже є досить розповсюдженою.

Деякі продавці все ж намагаються «всунути» той пакетик для одного банана вже на касі


Я прекрасно розумію, що тваринництво є шкідливим для навколишнього середовища, однак поки що повністю не можу від нього відмовитися, хоча суттєво скоротила кількість для споживання. На 90% зменшила використання пакетів, почала користуватися екомішечками. Мабуть, у кожного вдома є пакет з пакетами, люди часто беруть їх там, де можна обійтися й без них. Наприклад, кладуть туди один банан чи яблуко. Хоча можна просто наклеїти стікер, супермаркети до цього нормально ставляться. Деякі продавці все ж намагаються «всунути» той пакетик для одного банана вже на касі. Раніше я постійно пояснювала, що маю таку звичку і що мені не треба пропонувати. Зараз продавці до цього вже звикли і кажуть: «ми пам’ятаємо, що вам не потрібен пакет».

Центральна площа міста, травень 2019 року

Контейнери без господаря, з яких ніхто не вивозить сміття

– У Слов’янську нещодавно з’явилися контейнери, куди можна здати на переробку ртутні лампи та батарейки. Є фірма, що цим займається. А також контейнери, на яких було написано, що можна здавати пакети, пластик, сухе сміття. Я дуже раділа появі цих контейнерів, проте було побоювання з приводу того, що їх не буде кому обслуговувати. І ось – вони стоять повністю заповнені. Ми намагаємося з’ясувати, кому вони належать і хто повинен їх обслуговувати. Тому що інакше навіщо їх поставили.

Чого не вистачає місту, щоб стати екосвідомим

– Найважливіші кроки, які варто зробити у найближчому майбутньому – це організувати процес сортування сміття і провести інформаційну кампанію серед людей: чому це важливо. Для цього все таки потрібна підтримка з боку влади, але все, що ми чуємо – можливості немає, грошей немає. Бажання теж, схоже, немає, але сподіватимемося на те, що з’явиться.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Жителі Слов'янська: «Донецьк після звільнення пристосується до України, як у нас»