Монобільшість провалила свою ж постанову щодо Другої світової війни – видання (огляд преси)

Спільний парад Вермахту і Червоної армії у Бресті 22 вересня 1939 року після вторгнення на територію Польщі військ Німеччини та СРСР. На трибуні (зліва направо): генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Кривошеїн

Монобільшість у Верховній Раді провалила свою ж постанову про звернення до іноземних парламентів з нагоди 75-річчя завершення Другої світової війни.

Газета «День» пише, що поки в Чехії молоде покоління політиків бореться проти кремлівської концепції оцінки Другої світової війни, демонтуючи пам’ятник радянському псевдовизволителю Праги Конєву, в Україні народні депутати, зокрема фракції «Слуги народу», не здатні ухвалити важливе звернення. В середу вони провалили постанову «Про Звернення Верховної Ради України до національних парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей з нагоди відзначення 75-ї річниці завершення Другої світової війни». Постанову підтримали лише 200 парламентарів.

У проваленому документі український парламент закликав міжнародних партнерів до протидії будь-яким намаганням привласнити спільну перемогу в Другій світовій війні, яку вибороли усі держави та народи – переможниці, особливо з метою цинічного виправдання своєї нинішньої агресивної політики та маскування ігнорування Російською Федерацією норм міжнародного права.

Видання пише, що молоде покоління політиків в Україні (таких в парламенті більшість), зокрема ті, що не голосували за відповідну постанову, на відміну від прогресивних чехів, явно загубилися в історії. Здавалося б, пройшло достатньо часу, здавалося б, є «море» необхідної інформації, здавалося б, що ще має статися як не війна проти твоєї країни, щоб люди нарешті розплющили очі. «Але, схоже, частина народних депутатів не здатні, або не хочуть, елементарно попрацювати над собою. Або працюють на ворога, – наголошується в статті «Ті, хто загубилися в історії».

25 квітня 2020-го минув рік від ухвалення Верховною Радою у другому читанні Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак, як пише «Газета по-українськи», уряд і досі не запустив передбачені законом секретаріат уповноваженого із захисту державної мови та центри її вивчення в регіонах, де нею погано володіють. «Це саботаж, – вважає народний депутат Микола Княжицький. – Зараз документ під загрозою, бо влада по своїй суті –неукраїнська і часто ініціює спроби скасувати закон».

Зараз зручно посилатися і в усьому звинувачувати пандемію коронавірусу, але це могли зробити до карантину, – наголошує мовознавець Іван Ющук. Витрата коштів на мову – не другорядне. За його словами, деякі посадовці-пройдисвіти мають мільйонні оклади на місяць, але їх не вважають розтратою держбюджету. Це робиться спеціально, щоб українці не стали нацією і були роз’єднані, зазначає експерт. Назва статті: «Цей документ писався для українців, які хочуть мати свою державу».

Уряд на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем працює понад два місяці. Однак Верховна Рада досі не затвердила його програму дій, інформує «Газета по-українськи».

Щодо урядової програми, то вона, як переконує економіст Володимир Дубровський, більше схожа на набір гасел. «Криза створює можливості. Хто її просто пересиджує, той втрачає. А хто використовує, той стає сильнішим. Сьогодні маємо уряд, який вміє тільки захищатися. Він не має картини, куди він хоче виходити», – переконаний економіст. Заголовок публікації: «Кабмін Шмигаля не зробить реформ. Це стихійна команда, яку зібрав Офіс президента».

Як і чому Верховна Рада підтримала закон, який унеможливлює оскарження рішення Нацбанку про ліквідацію чи націоналізацію банку, розповідає газета «День». Видання нагадує, що цей законопроєкт був одним із двох, так званих, priority actions, які залишалось виконати Україні перед підписанням нової угоди з Міжнародним валютним фондом про нову програму макрофінансової допомоги. Фінансовий аналітик Сергій Фурса переконаний, що проголосували просто тому, бо «немає альтернативи». «Як би не любили Коломойського, але дефолт занадто болючий для економіки і для рейтингу», – вважає експерт.

Утім, аналітик переконаний, влада насправді не розуміє і не приймає необхідність цього закону. Якби не було коронакризи, то цей закон ніколи б не був ухвалений.

Україні потрібен МВФ. Це стало головним мотиваційним важелем, який змусив Зе-команду ухвалити закон, переконаний аналітик. Ключове – Україна отримує підтримку в критично важливий рік, 2020-й. Коли треба фінансувати рекордний дефіцит бюджету, а доступ до зовнішніх ринків обмежений. В результаті Україна уникне сценарію дефолту і сценарії необмеженої емісії, вважає експерт Заголовок публікації: «Не такий страшний Коломойський як його «малюють»?»

Президент Володимир Зеленський заявив, що медична реформа потребує корекції. Як вирішити проблеми, що виникли під час запровадження її другого етапу, мають запропонувати міністр охорони здоров’я, голова профільного комітету Верховної Ради та головний санітарний лікар. До 1 червня МОЗ змінить принципи фінансування лікарень.

Однак, як наголошує в тижневику «Країна» народна депутатка Ольга Стефанишина, не можна за місяць після початку реформи казати: «ні, повертаємо все, як було». Медзаклади готувалися до цих змін майже три роки. Отримали значно більше фінансування, ніж торік.

Держава хоче забрати ці гроші в чесних і успішних лікарів. Збирається скасувати безоплатні пологи, відібрати фінансування в онкохворих. А разом із грошима зникне надія на зміни в медицині. 70 відсотків тих, хто підписали декларацію з сімейними лікарями, заявили, що задоволені якістю послуг. Незадоволені там, де реформа не почалася.

Усі міфи про звільнення тисяч медиків і закриття сотень лікарень вигідні тим, хто десятиліттями розкрадав медицину і хоче це продовжувати. Ці люди противляться реформі, тому що розподіл коштів стає прозорим. І ефективним. І красти вони вже не зможуть, зазначає експерт.