На Закарпатті силовики взялися за угорські організації. Місцева політика чи сепаратизм?

Ужгород – 30 листопада СБУ провела обшуки в БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде», який із 2016 року надавав грантову підтримку підприємцям на Закарпатті. В СБУ повідомили: «Наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України» та «вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави і заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни». Дії силовиків спричинили скандал на місцевому рівні, який одразу вийшов у міжнародну площину.

Обшуки, як виявилося, здійснювалися також у будинку уповноваженого фонду Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України. Навідалися правоохоронці і в Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ.

Цю інформацію у своїй заяві оприлюднило Товариство угорської культури Закарпаття, документ поширив Йосип Борто, заступник голови цього товариства. Організація вважає, що дії правоохоронців – це «насправді запланована операція, здійснена на сфабрикованих політичних звинуваченнях, метою якої є не лише унеможливити діяльність угорських організацій, а й залякати угорців Закарпаття та їхніх керівників». Товариство угорської культури Закарпаття закликає компетентні органи «негайно припинити «полювання на відьом», організоване проти ТУКЗ-КМКС та інших організацій закарпатських угорців». Водночас, як зазначають в товаристві, «звертає увагу Угорщини та міжнародних організацій на політичний тиск, який чиниться на організації органами державної безпеки».

Благодійний фонд «Центр економічного розвитку Еган Еде» не вперше привертає увагу силовиків. У червні 2018 року СБУ порушила кримінальне провадження проти фонду за підозрою в сепаратизмі. Тоді ж фонд оприлюднив заяву, де засудив дії СБУ та наголосив, що працює в Україні у межах чинного законодавства, «підтримуючи населення у складних економічних умовах».

Мапа Закарпатської області

«Підстави саме таких масштабних обшуків – незрозумілі» – експерт

Події довкола закарпатських угорців вкотре викликали підвищену увагу. Тим більше, що майже в один і той самий період були оприлюднені ще кілька фактів, що знову помітно активізували «угорське питання». Це відео виконання на сесії новообраних депутатів Сюртівської ОТГ (Ужгородський район) угорського гімну, а також відео, де невідомий із символікою «Правого сектору» біля вказівника Берегова погрожував угорськомовним закарпатцям.

На запис із «правосекторівцем» відреагував міністр МВС України Арсен Аваков, заявивши, що «Українська держава жорстко переслідуватиме нацистів та екстремістів, які рядяться у патріотів і несуть загрозу нашим громадянам», і пообіцяв викрити провокаторів. Стосовно депутатів сільради, то цим фактом теж зацікавилася СБУ.

«СБУ перевіряє інформацію про можливі ознаки протиправної діяльності у діях депутатів Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади. 21 листопада 2020 року під час прийняття присяги депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади, за ініціативи голови, частина обранців виконала національний гімн Угорщини», – поінформували в Управлінні СБУ в Закарпатській області.

Те, що оприлюднення усіх цих інформаційних приводів довкола місцевих угорців збіглося в часі, викликає чимало запитань. Так вважає Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин.

Політолог Дмитро Тужанський

«По-перше, які підстави саме таких грубих та масштабних обшуків – це фінансування сепаратизму чи антидержавні дії? – коментує Тужанський. – І які результати? Це все, що оприлюднило СБУ за результатами обшуків: якісь карти, таблички з угорською автономією. Про це (автономію) угорські лідери заявляють давно і публічно. Притисянський виборчий округ існував у виборчому законодавстві ще на виборах 1998 року, ідея об’єднання угорських районів в контексті децентралізації озвучувалася давно. А офіційний Будапешт теж заявляв, що буде відстоювати права угорців у всьому басейні Тиси, починаючи від Румунії. Саме це ми трактуємо як сепаратизм? І чому чекали, якщо ухвала про обшуки була ще тиждень? І чому паралельно оприлюднювалося відео з гімном, який співають депутати Сюртівської ОТГ, зняте ще 21 листопада? Також 22 листопада з’явилося явно постановочне відео невідомого в балаклаві на тлі Берегова, який в кінці «зігує». Плюс це все збіглося з умовною коаліцією в новообраній обласній раді, коли клани домовляються та діляться між собою».

Все це ще більше підсилило етап чергового загостренням на геополітичному рівні між Києвом та Будапештом, вважає експерт, та запустило деструктивні процеси.

Знайдене під час обшуку зображення мапи «Великої Угорщини» в кордонах до 1918 року: посередині, в кольорах прапора з гербом, сучасна Угорщина, вгорі Словаччина, далі за годинниковою стрілкою українське Закарпаття, румунська Трансильванія, сербська Воєводина, більша частина сучасної Хорватії і вузька смужка словенського Прекмур’я і австрійського Бургенштадту

Угорців так «запрошують» до коаліції в новообраній облраді – експерт

Формування коаліції у новообраній обласній раді та участь у ній депутатів від КМКС – Партії угорців України – ось причина пильної уваги з боку правоохоронців до угорських організацій на Закарпатті, вважає Андрій Шекета, депутат Закарпатської обласної ради.

«Сам факт, що справа триває кілька років, а обшуки відбулися саме у період процесу формування більшості, де угорці представлені (8 мандатів із загальної кількості 64), підказує, що це не збіг. Тим більше, що Олексій Петров, який є генералом СБУ, не міг не знати про обшуки. Хоча, з іншого боку, персонально йому ця справа не вигідна. Це жорсткі методи, – коментує депутат. – Так не можна формувати коаліцію: вчора ти пропонуєш угорцям першого заступника ради, а сьогодні приходиш з автоматами до людини, якій пропонував посади».

На думку Шекети, у будь-якому випадку події повпливають на політичні розклади в області, але «угорці не здадуться, бо вміють тримати удар».

Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА, якого називають одним із претендентів на нового голову Закарпатської облради (обраний від «Слуги народу»), оприлюднив свою позицію на офіційній сторінці у фейсбуці. Він заперечує свою причетність до слідчих дій та обшуків.

«Як із точки зору мого ставлення до усіх представників національних громад краю, так і моєї біографії – я колишній контррозвідник і точно знаю, що необґрунтована примітивна груба сила – це не аргумент, особливо у політиці», – зазначив голова облдержадміністрації і закликав правоохоронців надати громадськості доказову базу, щоб «зняти питання можливих політичних інсинуацій».

7 грудня відбудеться перша сесія новообраної Закарпатської обласної ради, яка дасть змогу перевірити припущення експертів. Тим часом на події довкола закарпатських угорців та слідчі дії відреагував офіційний Будапешт.

Керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що порушить це питання на засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО. Це засідання відбулося 1 грудня, й останній допис угорського міністра на офіційній сторінці у фейсбуці засвідчив: про Закарпаття він не забув.

«Після зустрічі НАТО домовився по телефону з моїм другом Ґентом Цакаєм, міністром закордонних справ Албанії, який також нині головує в ОБСЄ (так у тексті; Ґент Цакай є заступником голови МЗС Албанії, а очолює МЗС і нині головує в ОБСЄ Еді Рама, який одночасно є і прем’єр-міністром Албанії – ред.), і попросив учора направити спеціальну спостережну місію ОБСЄ в Закарпаття і розслідувати образи угорської громади», – зазначив Сійярто.