«Зелені інвестиції»: зменшуємо викиди, продаємо квоти, боремося із глобальним потеплінням

Ірина Штогрін Київ, 12 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – 10-14 грудня Україна бере участь у 13-й конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та 3-й Зустрічі Сторін Кіотського протоколу, що триває на індонезійському острові Балі. Разом із Румунією, Угорщиною та Чехією Україна презентувала програму «Схема зелених інвестицій в дії». Про те, що це означає, та про саму конференцію розповів Радіо Свобода заступник голови Національного Агентства екологічних інвестицій Олександр Галущенко.
Під час конференції
(menr.gov.ua)
ДОВІДКА:

Україна підписала Кіотський протокол 15 березня 1999 року, а ратифікувала у 2004 році. Спільними зусиллями країн-учасниць протоколу передбачається зниження загальних викидів парникових газів на 5,2 відсотка у порівнянні з 1990 роком. Кіотський протокол є першою міжнародною угодою, яка передбачає застосування ринкових механізмів міжнародного співробітництва для вирішення глобальних екологічних проблем, що отримали назву «гнучких механізмів». Вони ґрунтуються на визнанні того, що прояви і наслідки зміни клімату не залежать від місця викидів парникових газів і загальної витрати на скорочення цих викидів можуть бути мінімізовані в глобальному контексті. Зокрема, протокол визначає три основні гнучкі механізми: спільне впровадження механізму чистого розвитку та торгівлю квотами на викиди парникових газів.
О.Г.: Це дійсно захід планетарного масштабу. Адже глобальне потепління є проблемою, що зачіпає усі континенти і кожну країну. На конференції розглядаються серйозні питання: виконання зобов’язань згідно з рамковою конвенцією та Кіотським протоколом до неї, подальші плани на посткіотський період.

Р.С.: А яку основну мету має Україна, беручи участь у цьому міжнародному зібранні?

О.Г.: На сьогодні основним завданням України є створення політичного підґрунтя для розширення міжнародного співробітництва у цій сфері. Мова йде про проекти спільного провадження, про торгівлю квотами, про застосування схем «зелених інвестицій». Україна має тут значний потенціал.

Р.С.: Що таке «зелені інвестиції»?

О.Г.: Принцип «зелених інвестицій» був запропонований на шостій сесії Конференції сторін рамкової конвенції ООН про зміну клімату у 2001-му році. Суть його полягає у тому, що кошти, отримані від передачі одиниць установленої кількості (ОУК) викидів, витрачаються виключно на впровадження екологічних проектів. Ці проекти повинні сприяти фактичному зменшенню антропогенного впливу на клімат. Іншими словами, між урядами двох країн, зокрема України і нашого партнера, укладається договір про передачу одиниць установленої кількості, тобто одиниць СО2, що утворилися після 1990 року завдяки тому, що в нас знизився ВВП і зменшилося завантаження промисловості. Ці ОУК є державним надбанням і продаються від її імені. У рамках «зелених інвестицій» партнер-покупець добиватиметься, щоб йому не продавали так зване гаряче повітря, тобто фіктивне поліпшення екологічної ситуації. А абсолютно реальні показники.

Тобто, якщо країна зменшує викиди в атмосферу, то вона не вибирає своїх квот і може їх продати іншій країні. А кошти, отримані від торгівлі квотами, вкласти в екологічні проекти, що також сприятимуть зменшенню викидів парникових газів.

Р.С.: Яка тут роль Національного агентства екологічних інвестицій?

О.Г.: Одне із завдань – донести до власників, топ-менеджменту компаній думку, що використання Кіотського протоколу піде їм на користь, оскільки в них з’явиться можливість знизити ризики проекту, забезпечити підприємству велику рентабельність і до того ж, виводячи ці одиниці на міжнародний рівень, підвищити імідж компанії й країни. Адже, зменшуючи викиди, українські підприємства, бодай частково, можуть відшкодувати витрати за рахунок Кіотського протоколу в рамках «зелених інвестицій».

Р.С.: Хто ввійшов до складу української делегації?

О.Г.: Українську делегацію сформовано рішенням уряду. Очолює її Голова Агентства екологічних інвестицій Віталій Нахлупін. До складу делегації входять фахівці секретаріату Уряду, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та інших органів виконавчої влади. Також є представники бізнесу, які зацікавлені працювати у цій сфері.

Р.С.: Чи вдалося вже провести окремі зустрічі із делегаціями країн-учасниць Кіотського протоколу?

О.Г.:У рамках конференції запланована низка двосторонніх зустрічей. Зокрема із керівником японської делегації паном Масаром Морієм обговорили механізми реалізації схеми цільових (зелених) інвестицій в Україну. Віталій Нахлупін ознайомив представників японської сторони з умовами угоди та основними механізмами страхування ризиків. А також наголосив на важливості для України проведення першої операції за схемою зелених інвестицій з уповноваженою японською урядовою організацією Nedo (New Energy and Industrial Tehnology Development Organization).

Йшла мова й про прийняття вже найближчим часом базового міжурядового документу (меморандуму), який би окреслив основні правила співробітництва. Враховуючи ту обставину, що проект «Меморандуму про порозуміння» вже розглядався урядовими органами України та Японії, сторони взяли зобов’язання про завершення всіх необхідних процедур щодо його остаточного погодження.

Наприкінці зустрічі пан Морія висловив сподівання, що питання змін клімату займе чільне місце в діяльності українського уряду, незважаючи на зміну політичної ситуації в Україні.

Матеріали до теми:

• Німеччина сподівається стати екологічним лідером • Європа успішно скорочує викиди парникових газів, але потрібні додаткові зусилля • За захист природи колишній віце-президент США Ал Ґор став нобелівським лауреатом миру • «Клімат змінюється! Час діяти!» Активісти Дніпропетровщини пробуджують екологічну свідомість громадськості • Російський прапор на морському дні Північного полюса: Москва хоче власності • "КРИХКЕ ДОВКІЛЛЯ"