ПРИШТИНА – Заяви президента України Володимира Зеленського спричинили політичну суперечку в Косові: у центрі Приштини зняли великий український прапор, а представники влади виступили з критичними коментарями.
8 серпня Зеленський заявив журналістам під час пресконференції в Белграді, що позиція України щодо незалежності Косово «залишається незмінною» – тобто Київ, як і раніше, не визнає її.
Заява пролунала під час першого в історії візиту Зеленського до Сербії, а також на тлі тривалої політичної кризи в Косові.
«Візит Зеленського і його заява щодо Косово стали важливою подією для країни, оскільки допомогли відбілити авторитарний режим Вучича і надати йому міжнародної легітимності», – сказав Радіо Свобода 10 серпня Агон Малічі, позаштатний старший науковий співробітник Європейського центру Atlantic Council.
Великий банер на підтримку України у Приштині, який зняли після висловлювань зеленського щодо Косово під час візиту до Сербії
Довідка: Парламент Приштини у лютому 2008 року проголосува за декларацію про відокремлення від Сербії. 90% населення Косово є етнічними албанцями. Косово проголосили демократичною, суверенною і багатонаціональною державою. Проти незалежності Косово категорично виступила тоді сербська влада. Сербію підтримала Росія, яка запропонувала анулювати рішення Приштіни і вжити щодо неї низку жорстких заходів. Історії незалежності Косова передував тривалий період міжетнічної напруги та системних утисків албанської більшості з боку сербської влади, які значно загострилися наприкінці 1980-х років після скасування автономії регіону Колишньому президенту Югославії Слободану Мілошевичу були висунуті звинувачення у воєнних злочинах і злочинах проти людяності за його роль у війнах в Боснії, Хорватії і Косові в 90-і роки.
Його також звинувачують причетності до геноциду під час Боснійської війни 1992-95 років, в ході якої загинули близько ста тисяч людей. Мілошевич був заарештований, суд над ним проходив у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії в Гаазі з 2002 до 2006 року.
Мілошевич помер у в’язниці в Гаазі 11 березня 2006 року. Це вилилося у Балканську війну 1998–1999 років між Армією визволення Косово та югославськими силами, відзначений масовими етнічними чистками, численними жертвами (лише у Сребрениці у липні 1995 року 8 тисяч мусульманських чоловіків та хлопчиків-босняків були вбиті силами боснійських сербів). Припинила війну військово-повітряна операція НАТО. За наслідками війни та згідно з резолюцією ООН № 1244 Косово було передане під тимчасове управління цивільної місії ООН (UNMIK) та міжнародних сил з підтримки миру (KFOR), після чого тривалі міжнародні переговори під егідою ООН щодо остаточного статусу краю не привели до компромісу із Сербією. Держава Косово на сьогодні визнана більшістю країн-членів ООН та ЄС, хоча Сербія досі вважає її своєю автономною провінцією.
Що сказав Зеленський?
Відповідаючи на запитання, чи можуть сербські посадовці розраховувати на підтримку України в питанні невизнання Косово, яке проголосило незалежність у 2008 році, Зеленський заявив, що Сербія та Україна є «партнерами».
«Ми поважаємо територіальну цілісність наших партнерів, ми поважаємо міжнародне право, тому наша позиція щодо... одностороннього проголошення незалежності Косово залишається незмінною», – сказав Зеленський.
«Так само ми вдячні нашим партнерам за повагу до територіальної цілісності й суверенітету України, зокрема... статусу Криму як частини України. Позиція Сербії щодо цього також не змінилася», – додав він.
Не врахував етнічних чисток, міжнародного управління та процесу визначення статусу під егідою ООНРамадан Ілазі
Ці слова підкреслили чутливість України до питань власної територіальної цілісності.
Росія силою захопила Крим у 2014 році й нині заявляє про належність півострова до своєї території разом із чотирма іншими окупованими українськими регіонами.
Коментарі Зеленського також відображали прагнення зміцнити відносини із Сербією, яка, за повідомленнями, постачала Україні боєприпаси попри дружні відносини Вучича з Росією.
«Зеленський зробив більше, ніж просто повторив позицію України щодо невизнання Косово. Він дозволив включити незалежність Косово в сербську розповідь про територіальні втрати й фактично поставив її в один концептуальний ряд із захопленням Росією української території», – написав 10 серпня Рамадан Ілазі з Косовського центру безпекових досліджень.
«Для країни, сучасна державність якої постала після масових репресій, воєнних злочинів, етнічних чисток, міжнародного управління та процесу визначення статусу під егідою ООН, таке порівняння є історично неточним, необережним і юридично хибним», – додав він.
Прапор прибрали
Реакція Приштини була швидкою. Наступного дня великий український прапор, який займав помітне місце в центрі міста, прибрали. Про це в соціальних мережах повідомив мер Приштини Перпарім Рама.
Міністр закордонних справ Глаук Конюфца у соціальних мережах висловив «жаль» через слова Зеленського, зазначивши, що «тоді як Косово запровадило санкції проти Росії, Сербія не приєдналася до санкцій ЄС».
Він також зазначив, що більшість держав-членів Європейського Союзу визнають Косово, хоча п’ять країн ЄС цього не роблять, що є перешкодою для прагнень країни вступити до Євросоюзу.
На вулицях Приштини 10 серпня думки щодо зняття прапора і ширшої суперечки розділилися.
«Це недобре. Усі повинні розуміти, що в Україні вони також борються за нашу долю, тому що якщо Росія зазнає поразки, це буде в наших інтересах і в інтересах усього албанського народу», – сказав Косовській службі Радіо Свобода 68-річний працівник технічного обслуговування Фаділ Джемайлі.
Пенсіонер Сабіт Гаші з ним не погодився.
«Можливо, їм узагалі не варто було вивішувати цей прапор, адже ми й раніше знали позицію України», – сказав він.
Яйця у парламенті
Зеленський зробив свою заяву того самого дня, коли опозиційна депутатка закидала яйцями прем’єр-міністра Косово Альбіна Курті в парламенті країни, що вкотре підкреслило тривалу політичну кризу.
За останні два роки в Косові відбулися троє виборів, оскільки політичні лідери не могли сформувати дієздатну більшість.
Косовська депутатка Тіме Кадріяй жбурляє яйце в прем'єр-міністра Альбіна Курті (немає на фото) під час пленарного засідання з обрання нового спікера парламенту в Приштині 8 серпня
Інцидент із яйцями стався, коли Курті намагався відкласти голосування за нового спікера парламенту на тлі суперечок щодо нового президента, які загрожують спричинити в країні чергові дострокові вибори.
«Косово протягом останніх двох років не може сформувати легітимні інституції й залишається глибоко поляризованим, тому цей інцидент з Україною тепер використали для внутрішньополітичних цілей», – сказав політичний аналітик Малічі.
В Україні це питання викликало значно менше суперечок, хоча також пролунала критика.
Опозиційний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко назвав це «політичною помилкою» і закликав Україну визнати Косово.
Депутат від партії Зеленського «Слуга народу» Олександр Мережко заявив Радіо Свобода, що «скептично» ставиться до аргументів проти визнання:
«Що стосується відносин із Сербією, то, на жаль, значна частина її населення залишається під впливом російської пропаганди, яка в Сербії досі не заборонена», – сказав він.
«Проблема полягає в тому, що Вучич не збирається запроваджувати санкції проти Росії. Йому потрібно створити перед ЄС враження, що він не лише союзник Путіна, а й має «хороші відносини» з Києвом», – додав Мережко.
Більше про історію війни у Югославії і проголошення незалежності Косово читайте тут:
- Бомбардування Югославії силами НАТО
- Повітряні удари НАТО по Белграду, які змінили карту Балкан
- Боснійська війна: смерті та руїни
- Геноцид у Сребрениці: чому в Google та соціальних мережах багато фейків про цей злочин
- Місія вцілілого жителя Сребрениці: знайти останки жертв геноциду