Ймовірний випадок легеневої чуми, пов’язаний зі смертю лабораторної працівниці в Росії, викликав занепокоєння у світі через ризик подальшого поширення інфекції.
- ВООЗ заявила, що перебуває в контакті з російською владою і намагається з’ясувати обставини смерті та отримати результати лабораторних досліджень.
- Центр громадського здоров’я МОЗ України 6 жовтня повідомив, що відстежує ситуацію в Іркутській області, але наразі оцінює ризик для України як дуже низький.
- Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Росія має надати більше інформації про смерть у лабораторії з дослідження чуми в Сибіру.
Наскільки небезпечною є легенева чума, як вона передається і чи існує ризик її поширення? Про це Радіо Свобода поговорило з професором мікробного патогенезу Бренданом Реном із Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, який, зокрема, досліджує Yersinia pestis – бактерію, що спричиняє чуму.
– Якщо це справді була легенева чума, як вона передається від людини до людини і наскільки легко може поширюватися?
– Легенева чума передається через дихальні шляхи, однак вона не є особливо заразною і точно не настільки заразна, як респіраторний вірус SARS.
Прикрий випадок у Росії, очевидно, є поодиноким випадком професійного зараження, і станом на сьогодні інфекція не передалася іншій людині, тож про спалах не йдеться. Інші люди могли контактувати з інфікованою людиною, тому ізоляція та спостереження за тими, хто потенційно міг зазнати зараження, є доцільними.
– Наскільки рідкісною і небезпечною є легенева чума? Чи можна її ефективно лікувати?
– Це настільки стрімка і смертельно небезпечна інфекція, що може вбити протягом 24 годин. Тому, хоча антибіотики можуть бути доступними, якщо їх почати застосовувати тоді, коли інфекція вже розвинулася, може бути надто пізно. Також дедалі частіше повідомляють про штами Yersinia pestis – бактерії-збудника чуми – стійкі до антибіотиків. Тож деякі антибіотики можуть не діяти.
Щороку у світі реєструють приблизно тисячу випадків чуми. Вона є ендемічною в окремих районах Росії, Китаю та Сполучених Штатів.
– Навіщо взагалі лабораторії працюють із бактеріями чуми? Що вони досліджують або чого намагаються досягти?
– Загалом – для вдосконалення вакцин, які можна було б використовувати в регіонах світу, де чума є ендемічною. Якщо Yersinia pestis будуть використовувати як біологічну зброю, то вакцина для військовослужбовців може бути доцільною.
– З огляду на те, що наразі відомо з відкритих джерел, наскільки цей випадок викликає занепокоєння? Чи становить він якийсь суттєвий ризик для широкої громадськості?
– На мою думку, це поодинокий випадок. Ми вже не живемо в Середньовіччі, і в сучасних умовах чума не є особливо заразною. Схоже, влада вживає доцільних заходів, щоб локалізувати цей одиничний випадок зараження в лабораторії.
2 жовтня в Іркутській області Росії померла 28-річна співробітниця протичумного інституту Дар’я Шипілова, яку госпіталізували з важкою пневмонією. Російські медіа повідомили, що причиною смерті могла бути легенева чума, а зараження могло статися в лабораторії, однак офіційно це не підтверджено. Після її смерті співробітників інституту та людей, які контактували з нею, ізолювали, а в кількох медичних закладах запровадили карантинні обмеження, повідомляли місцеві медіа та джерела Радіо Свобода. Росспоживнагляд заявив, що ознак лабораторної аварії не виявлено, а працівниця померла від «пневмонії невстановленої етіології».