Між Путіним і Зеленським: чиї інтереси захищатимуть Франція і Німеччина

Чого на переговорах в Парижі чекати від президента Франції Емманюеля Макрона та канцлера Німеччини Ангели Меркель?

Обмін всіх на всіх, повне припинення вогню, контроль над кордоном, вибори на окупованих територіях за українським законодавством. Це питання, які хоче вирішити на «нормандському саміті» президент України Володимир Зеленський. А що збирається обговорювати президент Росії Володимир Путін? І чого на переговорах в Парижі чекати від президента Франції Емманюеля Макрона та канцлера Німеччини Ангели Меркель? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Останній раз лідери України, Франції, Німеччини та Росії збиралися у «нормандському форматі» в 2016 році. Тоді, згадують учасники переговорів, розклад сил був не на користь президента Російської Федерації Володимира Путіна.

«Я можу судити з попередніх самітів, оскільки Меркель досить позитивно ставилася до президента Порошенка, то вона весь час намагалася йому допомогти, підказати. Так само на перемовинах по суті позицію Німеччини завжди підтримував і президент Франції. Тоді це був президент Оланд. Тобто фактично виступали троє проти одного», – пригадує заступник голови Адміністрації президента України у 2015-2019 роках Костянтин Єлісєєв.

Костянтин Єлісєєв

У 2019 році, під час своєї першої зустрічі у «нормандському форматі», президент України Володимир Зеленський іншої реакції від партнерів по переговорах не чекає.

Очікую, що європейські країни будуть підтримувати українську позицію. Я дуже хочу в це вірити
Володимир Зеленський


«У нас будуть складні перемовини. Очікую, що європейські країни будуть підтримувати українську позицію. Я дуже хочу в це вірити. Впевнений, що так і буде за столом перемовин. Скажімо так, якщо всі сторони захочуть припинення війни, як цього хочемо саме ми, то ми можемо досягти серйозних результатів», – заявив президент Зеленський.

Володимир Зеленський

Але чи дійсно більш ніж за три роки з моменту останніх переговорів «нормандської четвірки» нічого не змінилося?

Є суттєві побоювання того, що формула «3+1» збережеться з тією відмінністю, що оці три – це буде Росія, Німеччина і Франція, а Україна, на жаль, одна
Іван Ус


«Відбувається звикання. Звикання до того, що ця ситуація не зміниться, що так воно і буде. І через це політика почала відходити на другий план, а на перший план прийшла економіка. Проблема «нормандського формату» в тому, що дві основні європейські країни, які до нього залучені – пов’язані в Російською Федерацією тісними торгово-економічними зв’язками. І тому є суттєві побоювання того, що формула «3+1» збережеться з тією відмінністю, що оці три – це буде Російська Федерація, Німеччина і Франція, а Україна, на жаль, одна», – пояснює головний консультант відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Іван Ус

Позиція Франції: Макрон про відносини з Росією

Мова, в першу чергу, про позицію президента Франції Емманюеля Макрона. Останнім часом він відкрито заявляє – необхідно налагодити відносини з Росією.

«Якщо ми вирішимо: «Ми не згодні в багатьох речах, тому ми відвернемося, обійдемося один без одного» – чи буде це в наших інтересах? Я глибоко переконаний, що це не так. І я переконаний, що в наших інтересах, навіть якщо у нас є розбіжності, спробувати наблизитися до спільної точки зору і зробити все, як я неодноразово говорив, щоб об’єднати Росію і Європу», – заявив Макрон.

Володимир Путін і Емманюель Макрон

Деяких успіхів на цьому шляху Макрон вже домігся. Наприклад, він виступав за повернення Російської Федерації до Парламентської асамблеї Ради Європи. Санкції до Російської Федерації застосували в 2014-му, після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі. За повернення повноважень Росії в червні цього року делегація Франції проголосувала в повному складі.

Макрон почав робити ще більший натиск на посилення діалогу з Росією
Надія Коваль


«У французькій політиці президент Макрон почав робити ще більший натиск на «примирницьку» позицію щодо Росії, на посилення діалогу з Росією. На проштовхування виконання Мінських домовленостей найближчим часом, можливо, навіть не в такій послідовності і такому вигляді, як нам би хотілось», – зазначає експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Надія Коваль.

Надія Коваль

В кінці листопада Макрон заявив – Росія не ворог для НАТО і закликав до тіснішої співпраці. Такі слова президента Франції викликали неоднозначну реакцію у членів альянсу. Наприклад, міністр оборони Естонії Юрі Луйк відреагував так: «Ми повинні чесно сказати, що якщо Росія – це загроза, то це загроза. Немає ніякого сенсу приховувати або намагатися це прикрасити».

Оцей конфлікт на сході Європи є для Макрона якимось непорозумінням
Надія Коваль


«Оцей конфлікт на сході Європи є для нього якимось непорозумінням. Він вважає, що його не повинно бути. Що в Росії з Європейським союзом є дуже багато спільних безпекових інтересів, і тому він вважає, якщо ми винесемо за дужки Крим, якщо ми залишимо Крим лише в межах політики невизнання, а конфлікт на Донбасі ми вирішимо тим, що прискоримо імплементацію Мінських домовленостей, то про загрозу на сході Європи можна буде забути, зняти санкції, отримати нові можливості для розвитку бізнесу з Російською Федерацією», – долає Надія Коваль.

Газове питання і війна на Донбасі: що скаже Меркель

Ще один учасник нормандського саміту – канцлер Німеччини Ангела Меркель, у своїх висловлюваннях про відносини з Російською Федерацією більш стримана. Хоча делегація Німеччини також голосувала за відновлення прав Росії в ПАРЄ.

Пані Меркель в Німеччині є політикинею, яка чи не найбільш критично налаштована до Путіна
Сергій Сумлєнний


«Пані Меркель в Німеччині є політикинею, яка чи не найбільш критично налаштована до Путіна. Звісно, є певні економічні інтереси німецького бізнесу і навіть регіонів Німеччини, які полягають в тому, щоб співпраця з Російською Федерацією залишилась. У цьому сенсі, коли пані Меркель говорить про те, що ми не повинні ігнорувати інтереси України – це вже велика перемога. Не кожна політикиня в Німеччині готова про це говорити», – зауважує голова представництва фонду Гайнріха Бьолля в Києві Сергій Сумлєнний.

Сергій Сумлєнний

Але є питання, де інтереси України і Німеччини точно розходяться – це газ. В першу чергу будівництва газопроводу «Північний потік-2», який повинен з’єднати Російську Федерацію і Німеччину, але обійти територію України. Прес-секретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков повідомив, крім Донбасу на «нормандському саміті» лідери також можуть підняти і газове питання.

«Ми розуміємо, що Україна воює, нам цікаві зустрічі, щоб це питання тримати. Який інтерес Франції і Німеччини? Крім газу, я поки не бачу основного мотиватора їх участі. Тому це питання з’явилося і я не виключаю, що воно може стати основним», – каже Іван Ус.

Ангела Меркель і Володимир Зеленський

Тема, яку будуть обговорювати в Парижі 9 грудня – новий контракт на транзит російського газу через територію України в Європу. Попередній, який діяв протягом десяти років, закінчується 31 грудня цього року.

Німеччина і Франція дбають не лише про власні інтереси, але і про загальноєвропейські енергетичні інтереси
Микола Капітоненко


«Німеччині потрібен російський газ, їй потрібен «Північний потік-2», вона від цього виграє, як і ряд інших європейських країн, включаючи ту саму Францію. Але в той же час, Німеччина і Франція дбають не лише про власні інтереси, але і про загальноєвропейські енергетичні інтереси. І ці інтереси диктують збереження транзиту через українську територію для диверсифікації маршрутів», – вважає експерт міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.

Микола Капітоненко

Роль Франції та Німеччини у переговорах

Опитані «Донбас Реалії» експерти сходяться на думці – кожен з чотирьох лідерів на «нормандському» саміті буде в першу чергу відстоювати інтереси своєї країни. Але в будь-якому випадку, присутність Німеччини і Франції, на користь переговорів.

Європа надає власну вагу і власний авторитет для того, щоб надати довіри домовленостям
Микола Капітоненко


«Вони розуміють, що Україна і Росія настільки не довіряють одна одній, що будь-яким обіцянкам або підписаним документам, якщо вони будуть підписані у двосторонньому форматі, довіряти не будуть. Вони просто не будуть виконуватись. Європа надає власну вагу і власний авторитет для того, щоб надати довіри будь-яким документам, будь-яким домовленостям», – зазначає Микола Капітоненко.

Відзначення 100-річчя закінчення Першої світової війни

У них є певні важелі тиску на Росію для того, щоб примушувати виконувати Мінські домовленості
Костянтин Єлісєєв


«Їхня роль дуже важлива, тому що вони, по суті, представляють весь Європейський союз. Крім того, у них є певні важелі тиску на Росію для того, щоб примушувати виконувати Мінські домовленості, зокрема, через механізм санкцій Європейського союзу», – наголошує Костянтин Єлісєєв.

З опублікованої стенограми телефонної розмови між президентами США і України від 25 липня цього року, стало відомо – Зеленський скаржився Трампу на Францію і Німеччину. Мовляв санкції Євросоюзу проти Росії недостатньо ефективні.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: