(Рубрика «Точка зору»)
Художниця, письменниця і поетеса Емма Андієвська – найвідоміша українка в Німеччині – відзначила своє 95-річчя. Багато визначних подій, глибоких історичних змін і важливих зустрічей охоплює її життя і творчість.
Емма Андієвська народилася у Донецьку (раніше Сталіно), живе у Мюнхені. Вона є авторкою 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин. У 2018 році Емма Андієвська отримала Шевченківську премію з літератури. Батька її у 1941 році убили енкаведисти, а коли розпочалася війна 12-річна Емма з мамою виїхали з СРСР. Тож усе своє доросле життя Андієвська прожила поза Україною, але не забула свою мову і всю свою творчість присвятила землі, на якій народилася. Картини Андієвської виставлялися у багатьох країнах світу. Вона також майже чотири десятиліття працювали на Радіо Свобода у Мюнхені під псевдонімом Галина Гордієнко.
Доля наділила Емму Андієвську небувалою життєвою й творчою енергією, та на жаль, не дала фізичної сили. Емма ще дитиною часто хворіла, через що батьки були змушені переїхати до Києва. Саме тоді вона захопилася українською мовою, почала записувати окремі слова і вислови до зошита. Так народилася і вже ніколи не згасала її звичка вивчати і досліджувати головне життєдайне джерело українців – їхню мову.
У Києві застала Емму Андієвську війна. Її батька в 1941 році за нез’ясованих обставин убили представники радянської влади. Тоді мати Емми, щоб уникнути репресій в ході боротьби сталінського режиму з так званими «ворогами народу», вирішила разом з донькою виїхати з України.
Так у 1943 році Емма Андієвська опинилася на Заході. Спочатку вона жила в Берліні, а наприкінці 1949 року дісталася до Мюнхена, де живе і нині.
Перша збітка її творів – «Поезії» побачила світ у 1951 році.
Емма Андієвська, 8 квітня 1986 рік
Важко назвати Емму Андієвську емігранткою, від перших років на чужині, але також і зараз вона ні на мить не розриває контактів з домом, також і нині вона не розглядає події в Україні як віддалену від неї історію, а сприймає їх як її учасниця.
«Україна для мене - усе, це прекрасна країна, і я вбачаю завдання в тому, щоб відкрити світові, яка вона дивовижна і який талановитий народ – українці», – казала Емма Андієвська.
Багато років Емма Андієвська працювала на Радіо Свобода.
Українська редакція Радіо Свобода у Мюнхені
У 1955-57 роках, коли Андієвська працювала кореспондентом Радіо Свобода, вона налагодила і підтримувала тісні творчі й особисті контакти з багатьмя відомим українцями, зокрема з Михайлом Орестом, Михайлом Черешньовським, Марією Дольницькою.
Щоб не робила Емма Андієвська, вона ніколи не переставала цікавитися українською літературою, мистецтвом, станом української мови.
Пізніше, в інтерв’ю Радіо Свобода вона скаже, що має потребу відстоювати рідну мову українців всупереч споконвічному прагненню «старшого брата» її придушити:
«Для мене Україна – на кожному клаптику, де хтось говорить українською»
Емма Андієвська є авторкою понад багатьої тисяч малярських творів, які експонуються в музеях і на виставках по всьому світі, в Україні вперше її твори побачили кияни в 1992 році.
Малюнок Емми Андієвської
Художниця Емма Андієвська ніколи не хотіла відносити себе до якогось одного певного стилю, її малярській творчості притаманні експресіонізм з гострим баченням світу і внутрішнімі емоційними відчуттями.
Певні містичні акценти перемішуються в неї з гострими реалістичними спостереженнями, але головне у творчості – завжди відчутні оригінальне і відкрите авторське бачення світу, відвертий діалог зі сучасниками.
Хоч і далеко від батьківщини відзначає свій ювілей Емма Андієвська, все ж український Донецьк залишиться назавжди її рідним домом.
Оксана Пеленська – дослідниця історії української еміграції і мистецтва у міжвоєнній Чехословаччині, авторка Енциклопедичного словника «Україна поза Україною»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росія – імперія награбованих земель». Євген Маланюк про війну, Росію і малоросів ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вацлав Гавел про Росію: передбачення збулися ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Рік 1933». Найвідоміший твір про Голодомор, створений українцем в Аргентині