Іран посилює свій вплив у Грузії (розслідування)

Настасія Арабулі, Ульвія Асадзаде

Служба державної безпеки Грузії розпочала розслідування повідомлень про розширення іранського впливу в країні через шиїтські громади. Це посилює занепокоєння щодо релігійної та політичної активності Ірану на Південному Кавказі.

Розслідування почалося після звіту Гудзонівського інституту (Hudson Institute) – аналітичного центру, що базується у Вашингтоні, – та публічних заяв опозиційних політиків про створення в Грузії мережі іранського впливу. Ідеться насамперед про шиїтські громади етнічних азербайджанців у південно-східному регіоні Квемо-Картлі.

Це відбувається на тлі дедалі гостріших дебатів щодо зовнішньополітичного курсу Грузії. Колись вона була найближчим союзником США на Південному Кавказі, а зараз поступово віддаляється від Заходу, водночас зміцнюючи зв’язки з Росією, Китаєм і Іраном.

Як йдеться у звіті Гудзонівського інституту від 4 березня, Іран «прагне підготувати нове покоління грузинських шиїтських лідерів, сформувати їхню лояльність до політичної теології Ірану та нормалізувати антиамериканські наративи».

Член Палати представників США Джо Вілсон від штату Південна Кароліна, посилаючись на заяву Гудзонівського інституту, звинуватив правлячу партію «Грузинська мрія» в «антиамериканізмі», заявивши про її можливі зв’язки з Іраном та спроби змусити замовкнути експертів, які говорять про іранський вплив.

Економічні зв’язки Грузії та Ірану також викликають занепокоєння.

У Грузії зареєстровані майже 13 тисяч компаній, пов’язаних з Іраном. Багато з них зареєстровані лише за кількома адресами. За словами аналітиків, така практика може свідчити про обходження санкцій.

Деякі дослідники вважають, що іранські компанії можуть використовувати Грузію як транзитний пункт для обходу міжнародних обмежень. Повідомляється, що окремі з них можуть бути пов’язані з іранськими збройними силами.

У Службі державної безпеки Грузії повідомили Радіо Свобода, що твердження про розширення іранського впливу суперечать наявним даним. Там також заявили, що перевіряють мотиви цих звинувачень.

Мер Тбілісі Каха Каладзе – один із провідних представників керівної партії «Грузинська мрія» – заявив журналістам, що колишня міністерка оборони Тіна Хідашелі своїми нещодавніми заявами на цю тему «вчинила зрадницький крок».

Каладзе також різко розкритикував колишнього депутата Георгія Канделакі – політичного активіста та співавтора звіту Гудзонівського інституту під назвою «Іранський поворот Грузії: стрімке розширення впливу Тегерана в країні, яка колись була відданим союзником США».

Гудзонівський інститут у своїй заяві засудив розслідування грузинської влади щодо авторів звіту. На думку аналітичного центру, документ має стати сигналом тривоги для грузинської влади.

«Цей звіт має стати тривожним сигналом, особливо в той час, коли Іран посилює нестабільність у регіоні», – заявив президент Гудзонівського інституту Джон Вотерс у заяві від 9 березня.

«Замість того, щоб розслідувати діяльність авторів звіту, грузинській владі варто звернути увагу на його висновки, які ґрунтуються переважно на публічно доступній інформації, про яку влада і так повинна знати», – додав він.

За словами дослідника Кавказу і тероризму з Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень (GFSIS) Александре Квахадзе, активність шиїтських громад у Грузії бере початок ще наприкінці 1980-х років. Саме тоді, після відкриття радянських кордонів, мусульманські громади в радянських республіках почали відновлювати зв’язки з релігійними інституціями за кордоном.

«На тлі посилення релігійної політики в Азербайджані Грузія запропонувала значно вільніше середовище з меншими обмеженнями, що дало шиїтським групам змогу більше поширювати свій вплив», – сказала вона.

Значна частина публічних дискусій у Грузії зосереджена навколо діяльності, пов’язаної з університетом «Аль-Мустафа» – глобальною мережею шиїтських семінарій зі штаб-квартирою в іранському місті Кум.

Університет «Аль-Мустафа» в Грузії

Минулого року Сполучені Штати запровадили санкції проти цієї установи через звинувачення в тому, що вона вербувала студентів з Афганістану та Пакистану для участі у війні в Сирії.

Університет працює в кількох грузинських містах із великими азербайджанськими громадами.

Радіо Свобода не змогло простежити повну мережу випускників університету в Грузії. Водночас, за словами аналітиків, деякі з колишніх студентів працюють імамами, викладачами або культурними активістами.

«Серед шиїтів у Грузії є симпатії до Ірану. Заперечувати це було б необ’єктивно», – сказав Радіо Свобода Октай Казімов, колишній викладач університету «Аль-Мустафа».

Це питання набуло особливої гостроти після початку військової кампанії США та Ізраїлю проти Ірану.

Багато іранських шиїтів різко відреагували на загибель верховного лідера аятоли Алі Хаменеї під час першої хвилі авіаударів 28 лютого.

Після його смерті група демонстрантів зібралася біля посольства Ірану в Тбілісі. Вони тримали портрети загиблого лідера й скандували: «Я готовий виконати ваш наказ».

Голова уряду «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе, відомий своїми антизахідними заявами, порівняв цю акцію з проєвропейськими протестами біля будівлі парламенту Грузії.

«Сто людей збираються біля парламенту Грузії й роблять заяви проти грузинської держави. Усе це потрібно контролювати», – сказав він.

Публічні прояви симпатій до Ірану також помітні в окремих районах Квемо-Картлі – регіону на південь від Тбілісі, що межує з Азербайджаном і Вірменією. Саме там проживає значна частина етнічних азербайджанців Грузії.

«Іранці давно присутні в Квемо-Картлі, але за правління «Грузинської мрії» їхня присутність зросла і стала помітнішою», – сказав Радіо Свобода грузинський політичний аналітик Георгій Санікадзе.

Настрої шиїтської громади Грузії часто можна відчути в мечеті Імама Рези в місті Марнеулі. Це один із головних шиїтських релігійних центрів і важливе місце для місцевої азербайджанської громади.

Звинувачення в організації насильства

У лютому мечеть опинилася в центрі уваги після заяви, у якій звинуватила США та їхніх західних союзників в організації насильства на Близькому Сході. У заяві відповідальність за конфлікти в Сирії, Іраку, Газі, Афганістані та Ємені поклали на США та Ізраїль, а загиблих під час нещодавніх протестів в Ірані назвали «бунтівниками проти ісламського порядку».

«Я також бачу, що іранський вплив у Квемо-Картлі серед азербайджанців зростає, але він не такий значний, як стверджують деякі грузинські політики та представники громадянського суспільства. Ідеться лише про невелику групу людей», – сказав Радіо Свобода громадський активіст із Квемо-Картлі Рабіль Ісмаїл.

«Водночас я бачу, що в соціальних мережах зростає мова ворожнечі щодо азербайджанців. Це чутливе питання й може зашкодити миру між громадами в Грузії. Як громада, ми не хочемо, щоб будь-яка країна, зокрема Іран, втручалася у справи Квемо-Картлі», – додав він.

Останні інциденти у сфері безпеки також привернули увагу до можливих дій, пов’язаних з Іраном, які мають стосунок до Грузії.

2 березня грецька поліція затримала в аеропорту Афін 36-річного громадянина Грузії за підозрою у шпигунстві на користь Ірану. Хоча влада оприлюднила небагато деталей, одне грузинське медіа повідомило, що підозрюваний є етнічним азербайджанцем із Грузії. Грузинська служба Радіо Свобода не змогла підтвердити цю інформацію.

Експерти також згадують торішню справу уродженця Грузії, кримінального авторитета Полада Омарова. Його визнали винним у причетності до змови з метою вбивства іранської журналістки Масіх Алінеджад у Нью-Йорку. За даними слідства, змову готували у 2022 році.

Грузинська служба Радіо Свобода повідомляла, що Омаров є етнічним азербайджанцем.