Піднявши погляд угору: Олександр Дубовик та його символи у часи випробувань

Картина Олександра Дубовика. Художника не зламали десятиліття соцреалізму, якому він не піддався

(Рубрика «Точка зору»)
Ірина Буданська

У часи глобальних потрясінь, подібних до тих, що світ переживає сьогодні, а Україна – тим більше в час війни, люди інстинктивно ще більш терміново шукають відповідей, які могли б слугувати орієнтирами, здатними підтримувати їх серед невизначеності та турбулентності.

Однак відповіді на найважливіші питання, питання екзистенційні, часто лежать за горизонтом нашого повсякденного погляду.

Саме в такі моменти нас спонукає мистецтво підняти погляд угору, побачити світ з ширшої перспективи, відчути та усвідомити зв'язки, символи та знаки, які раніше могли залишатися невидимими.

Можливо, невипадково цьогорічний визначний Оксфордський фестиваль мистецтв, що відбувається в одному з великих інтелектуальних центрів світу, обрав своєю темою «Знаки, символи та таємниці».

І особливо знаково та символічно, що вперше в історії фестивалю буде представлено українського митця – митця-всесвіту – Олександра Дубовика.

Художник Олександр Дубовик біля однієї зі своїх картин на виставці

Олександр Дубовик (народився 1 серпня 1931 року в Києві) – відомий український художник-авангардист, живописець і теоретик мистецтва.

Філософське бачення Дубовика спрямоване на універсальні значення, що виходить далеко за межі географії чи національності

Провідна постать андеграундного художнього руху 1960-х років, він розробив «сугестивний реалізм» і відомий своїм яскравим, абстрактно-символічним стилем, що кидав виклик радянському соціалістичному реалізму.

Дубовика вважають представником «неофіційного» мистецтва радянського часу, відомого сьогодні як мистецтво українських шістдесятників.

Дубовик глибоко українець – за своїм корінням, місцем народження, своїм художнім становленням та невгамовним духом свободи.

Однак його мистецтво, його характерна система знаків і символів, його філософське бачення спрямовані на універсальні значення, що виходять далеко за межі географії чи національності.

Поки в Оксфорді відкривається виставка Дубовика, у Києві одночасно відбудеться низка масштабних заходів, присвячених його творчості: масштабна виставка «Лабіринти значень», на якій буде представлено понад 250 (!) робіт, в Українському домі та мультимедійний проєкт «Тріумф букета», представлений у рамках фестивалю Bouquet Kyiv Stage. Ми не планували такої паралелі. Однак, можливо, саме так працюють символи та знаки.

Олександр Дубовик, картина «Лабіринт» (1978)

Оксфордська виставка має назву «Білий букет: лабіринт символізму у творчості Олександра Дубовика».

Букет – один із центральних символів у художньому всесвіті Дубовика. Поєднуючи квадрат і коло, він утворює те, що сам художник назвав своєрідним абсолютним палімпсестом.

Картина Олександр Дубовика «Букет» (1966 рік). Stedley Art Foundation

Букет втілює єдність і композицію, щедрість і безкорисливість, дарування і людяність, красу і гармонію, а також непохитне прагнення до світла.

«Колись мій букет вважатимуть квадратом Малевича», – не сумнівається майстер.

Ідеї, втілені в «Букеті» Дубовика, стали основою багатопрофільного фестивалю «Букет Kyiv Stage», який ми організовуємо щорічно з 2018 року, зокрема чотири рази протягом років повномасштабної війни – у знаковому оточенні Софії Київської.

Тому особисто для мене символи та знаки Дубовика не є абстракціями. Рік за роком наші фестивалі демонструють, як жива сила знаків та символів пов’язує події, місця та людей крізь час і простір.

Картина Олександра Дубовика

Значення символів та глибших значень з особливою силою увійшло мені в ніч на 15 червня, коли ворожі ракети та безпілотники навмисно цілилися в Києво-Печерську лавру. У ту мить, коли Успенський собор загорівся, біль вдарив, як щось фізичне – ніби це було твоє власне серце, що горіло зсередини.

Символи та знаки Дубовика не є абстракціями

Багато моїх друзів та знайомих поділяли це відчуття. Бо Києво-Печерська лавра – це не просто архітектурна пам'ятка, яку руйнували та відбудовували протягом своєї історії.

Це, перш за все, символ Києва як палімпсесту історичних епох, символ духовності та національної ідентичності.

У такому світлі мистецтво Олександра Дубовика – з його стійкою спрямованістю на світло на противагу руйнуванню та хаосу – набуває особливого резонансу.

Картина Олександра Дубовика «Вказівник» 1978 року (приватна колекція)

З цієї причини виставка «Білий букет: лабіринт символізму у творчості Олександра Дубовика», представлена в рамках Оксфордського фестивалю мистецтв, є набагато більшою, ніж просто міжнародним визнанням окремого митця.

Це свідчення того, що українське мистецтво є важливою невід'ємною частиною світової культурної розмови.

Власне, саме в цьому полягає місія Kyiv Art Sessions – це культурна ініціатива «Дому Майстер Клас» (Україна), заснована спільно з Art Shield (Велика Британія) у 2024 році. У 2025 році Kyiv Art Sessions отримали міжнародне визнання, отримавши дві престижні премії SABRE Awards у категорії «Збереження мистецтва в кризі», а також нагороду від PR Daily., яка розпочинає свій шостий сезон в Оксфорді виставкою саме Олександра Дубовика.

Ірина Буданська – засновниця Kyiv Art Sessions, сезонів української культури та фестивалю Bouquet Kyiv Stage

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Музей художника Івана Марчука: ідея таки зрушила з місця?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Рєпін по-сучасному. Як українські вояки пишуть листа Путіну

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Українець свідомого вибору». Що зробило Казимира Малевича творцем сучасного мистецтва?