ЛЬВІВ ‒ Поляк Борис Тинка приїхав із Кракова у Львів, щоб провести 27 серпня одиночну «картонну» акцію підтримки українців на тлі зростання кількості повідомлень про словесні образи, побиття та напади на українців у Польщі.
Борис Тинка написав путівники про Київ, Одесу, Чорнобиль. Він ‒ волонтер і допомагає доставляти гуманітарну допомогу до Одеси. У вересні 2022 року ініціював випуск марки із відомими одеськими котиками-патріотами.
До поляка підходили десятки львів’ян і гостей міста, щоб висловити подяку за підтримку і допомогу Україні.
Борис Тинка вночі виїхав із Кракова, щоб вже зранку бути біля міської Ратуші з плакатом. Розповів Радіо Свобода, що спеціально написав звернення до українців на картонці, бо це вже мода в Україні:
«Я – поляк. Мене звати Борис Тинка. Багато років я підтримую Україну. І мені не була потрібна війна, щоб довести, таких, як я, у Польщі переважна більшість. Не забувайте про це».
Останні два-три тижні Борис Тинка думав, що потрібно якось показати українцям свою підтримку. Хоча він постійно організовує проукраїнські акції у Кракові.
«Вульгарних і брутальних випадків направду мало. Я почав займатися допомогою Україні ще перед початком великої війни. Написав путівники про Чорнобиль, Київ, Одесу, є туристичним гідом. З лютого 2022 року опинився в Одесі, коли почалась велика війна, і три місяці залишався там і допомагав українцям.
Подумав, що моя акція стане сигналом для українців, що більшість поляків залишаються з українцями. Це мені дуже важливо, щоб знали українці», ‒ каже Радіо Свобода польський волонтер.
Борис Тинка у Львові
Те, що антиукраїнські настрої у Польщі посилились, вважає Тинка, означає, що польські політики використовують незнання поляками історії.
«Раптом всі поляки пригадали собі Волинь. Забули про Катинь, а чудово пам’ятають Волинь. 90% поляків не мають поняття, де ця Волинь знаходиться», ‒ говорить поляк.
Для Бориса Тинка Україна завжди була важлива, тому що тут живуть його друзі. Він добре знає історію Польщі та України. А ще сьогодні бачить, скільки молодих українців мусять гинути на війні, щоб довести незалежність України.
Йому, каже, часто доводиться розвінчувати міфи і про червоно-чорний колір, який не має антипольського змісту для українців. А у час війни для українців це символ боротьби, жертовності.
А ще трагічні події ХХ століття в історії українського і польського народів, вважає, мають залишитись для молитви та істориків. У Польщі останні роки він часто чує на свою адресу, що є «зрадником польської нації», бо захищає українців «від зростаючої хвилі ненависті в Польщі». Але цей негатив, зауважує, пишуть йому не лише російські «боти», але й реальні поляки, і це засмучує.
Українці дякували за підтримку
До поляка Бориса Тинки протягом його одичної акції постійно підходили львів’яни і гості міста, щоб потиснути руку і подякувати за позицію та підтримку. Робили спільні світлини.
Юлія з сином Максимом приїхали у Львів з Одеси і теж підійшли зі словами подяки до громадянина Польщі. Вони – польського походження, громадяни України і тут живуть. Юлія розповіла, що не відчуває в Україні до себе жодного негативного ставлення. Але її болить те, що сьогодні відбувається у Польщі, коли зростають антиукраїнські настрої.
«Розумієш, що є контингент таких людей, яким не вистачає освіти чи емпатії. Навіть, коли я буваю у Польщі, а я польського походження, полька з України, то чують мій акцент і одразу таке непривітне ставлення. Дуже вдячна Борисові Тинці, що приїхав з такою акцією. Так такого бракує. Ми маємо минуле залишити», ‒ каже Юлія.
Юлія з сином Максимом
Єпископи Польщі засудили агресію і закликали до примирення
Днями польські єпископи на Постійній Раді, яка збиралась у Ченстохові (Польща), засудили випадки агресії між поляками і українцями, а також закликали до чесного історичного діалогу.
Постійна рада єпископів оприлюднила звернення, в якому закликає «шукати в польсько-українських відносинах передусім дух примирення та християнської любові».
Члени Постійної ради єпископів заявили, що останнім часом медіа повідомляють про випадки зростання агресії між українцями та поляками.
«Всі ці події, незалежно від того, чи мають вони національне, хуліганське або кримінальне підґрунтя, заслуговують на засудження», – мовиться у зверненні щодо польсько-українського примирення.
Єпископи Польщі закликали не розпалювати національних аргументів, спрямованих вороже проти будь-кого і звернулись до державної влади з проханням ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті, водночас забезпечуючи дотримання закону всіма, хто перебуває на території Польщі.
Щотижня ‒ інциденти
Ледь не щотижня у якомусь з польських містечок трапляються інциденти між поляками і українцями. За даними польських ЗМІ з посиланням на прокуратуру, 2 серпня восьмеро поляків у Радомі (Польща) напали і побили трьох молодих українців. Бійку, як мовиться, спровокував житель Любліна, який приїхав у Радом на весілля, а після цього ввечері гуляв містом і захотів українцям прочитати «лекцію» про Волинську трагедію. Про цей випадок стало відомо лише днями.
За офіційною інформацією, за перші шість місяців 2026 року поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні напади чи інші прояви агресії, що більш ніж на 30% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
День Незалежності України у Варшаві, Польща, 24 серпня 2026 року
Польська поліція і влада різко реагують на задокументовані випадки агресії.
У понад 22 містах Польщі відбулися акції «Не будь байдужим» проти нападів на українців та представників інших національних меншин. Зокрема вони пройшли у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Познані, Любліні, Лодзі.
Втім, зауважують експерти, у соціальних мережах у Польщі щоразу більше нагнітання антиукраїнського дискурсу.
Згідно з новими даними опитування Res Future, близько 50% польських інтернет-дописів про українців містять мову ненависті.
Акція «Моя Польща не б’є, не ображає, не розпалює ненависть» проти нападів на українців у Варшаві, Польща, 7 серпня 2026 року
Міністерство закордонних справ України фіксує системні прояви ксенофобії, побутових конфліктів та випадків фізичних нападів на українців, у тому числі й дітей. І це посилюватиметься у польській школі, прогнозують експерти.
Причиною посилення антиукраїнських настроїв у Польщі називають те, що українське питання буде головним на виборах у Польщі у 2027 році, а Росія, кажуть, дуже вправно цим маніпулює.