В Україні гримить черговий корупційний скандал, у якому фігурують топпосадовці Офісу генерального прокурора. Операція «Карфаген» зачепила високі щаблі української влади саме тоді, коли Україна заявляє про дефіцит в оборонному бюджеті й просить ЄС завчасно виплатити кошти, закладені для неї на наступний рік.
- Як у Євросоюзі, що нині є ключовим фінансовим донором України, сприймають нову корупційну історію?
- Наскільки ефективно Брюссель контролює, як в Україні витрачають гроші європейських платників податків?
- Чи достатньо нинішніх механізмів перевірки?
Радіо Свобода поговорило про це з депутатом Європарламенту від Німеччини Даніелем Фрьондом. Він представляє «Зелених» і входить до Комітету Європарламенту з бюджетного контролю.
У своєму останньому звіті Фрьонд, зокрема, звертав увагу на відсутність єдиного консолідованого й прозорого огляду того, як розподіляються та витрачаються кошти ЄС для України.
Даніель Фройнд, євродепутат партії «Зелені» (Комітет з бюджетного контролю (СONT) дає інтерв'ю Радіо Свобода. Брюссель, Бельгія, 10 вересня 2026 року
Гучні розслідування корупції
– Пане Фрьонд, почнімо зі свіжих подій. Як ви, напевно, знаєте, генпрокурор України та його заступниця подали у відставку після корупційного розслідування, яке стосується Офісу генерального прокурора. Як такі події впливають на довіру ЄС до України в той час, коли країна значною мірою залежить від європейської фінансової підтримки?
– У ЄС ми всі дуже уважно стежимо за тим, що відбувається. І ми хочемо, щоб Україна досягала прогресу в боротьбі з корупцією, у судовій реформі.
Ми визначили цілу низку контрольних показників, які український уряд має виконати, щоб отримувати кошти, які ми хочемо надавати Україні.
Ми хочемо підтримувати український уряд і народ України в усіх їхніх зусиллях – зокрема в захисті країни, але також у забезпеченні функціонування держави та уряду. Тому ми уважно за цим стежимо.
Якщо хочете викорінити корупцію, то спочатку це неминуче означає появу великої кількості справ
І, звісно, у боротьбі з корупцією завжди трохи складно оцінювати ситуацію, коли з’являються нові справи.
Очевидно, що всі ми воліли б мати систему, вільну від корупції. Але ми знаємо, що в Україні корупція є. І якщо ви хочете її викорінити, то спочатку це неминуче означає появу великої кількості справ, проваджень проти людей і навіть обвинувальних вироків, коли корумповані особи потрапляють до в’язниці.
Саме по собі це не обов’язково щось погане. Це частина процесу очищення.
Але, звісно, коли ми чуємо, що дуже впливові люди, ключові фігури – зокрема й у боротьбі з корупцією – самі опиняються під слідством, подають у відставку тощо, це може підривати довіру.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Сергію Кропиві. Київ, 6 вересня 2026 року
Але, гадаю, наші взаємини достатньо тісні. Ми дуже регулярно спілкуємося, зокрема тут, у Європарламенті. У нас є регулярні контакти з нашими колегами у Верховній Раді, а також з іншими державними інституціями.
Ми також відвідували Україну. Тому, вважаю, в нас досить чітке уявлення про те, що відбувається в країні.
– Ви сказали, що це може підривати довіру. Але поки що цього не сталося?
– Ні. Вважаю, українська сторона загалом виконує свої обіцянки.
Звичайно, були окремі випадки, зокрема й нещодавно, коли раптом незалежність НАБУ опинилася під питанням. Це, я б сказав, викликало серйозне занепокоєння, про яке ми також заявляли. Про це говорив Європарламент, президентка Єврокомісії, національні уряди.
Нас дещо здивувало, що таке (спроба обмежити незалежність НАБУ і САП – ред.) взагалі сталося
Після цього українська влада відступила від цього рішення і скоригувала курс, тож це добре. Але нас дещо здивувало, що таке взагалі сталося.
Так само, здається, минулого року ми вперше побачили невиконання окремих контрольних показників у межах Ukraine Facility.
Є чіткий план виплати коштів ЄС українській стороні, але для цього мають бути виконані певні умови та контрольні показники. І вперше деякі з них не були виконані.
Президент України Володимир Зеленський і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Брюссель, Бельгія, 17 серпня 2025 року
Гадаю, це дещо тривожно, адже ми хочемо, щоб Україна отримувала ці гроші.
Ми також хочемо, щоб Україна просувалася до інтеграції в ЄС. Ми дуже раді, що перші переговорні розділи вже відкриті й переговори тепер тривають. Але для цього, очевидно, потрібні відповідні кроки з іншого боку – необхідні реформи також мають бути проведені.
І, звичайно, коли ми бачимо, що цей процес сповільнюється, що дедлайни не дотримуються, – це не дуже добре. Але ми знаємо, наскільки складною є ситуація…
Ми розуміємо, як багато українці продовжують робити навіть за цих надзвичайно складних обставин. І, думаю, це також потрібно враховувати.
Депутат Європарламенту Даніель Фрьонд (Німеччина). Партія «Зелені», Комітет Європарламенту з бюджетного контролю. Страсбург, Франція, 19 травня 2026 року
– Ми також бачили низку розслідувань – ви вже частково про це згадали – в яких фігурують люди, близькі до президента. Як ви це сприймаєте: як свідчення того, що антикорупційні органи України справді здатні розслідувати справи проти впливових людей, чи радше як ознаку глибшої, системної корупції в країні, яка прагне приєднатися до ЄС?
Сподіваюся, те, що ми зараз бачимо, є свідченням, що реформи працюють
– Я б сказав, що і те, й інше. Ми знаємо, що в Україні є проблема з корупцією і що йдеться не лише про невелику групу людей. Це системна проблема, і вирішувати її потрібно системно.
Потрібна реформа судової системи, потрібна ціла низка інших змін. Сподіваюся, те, що ми зараз бачимо, є свідченням, що ці реформи працюють.
І, звичайно, коли розслідування можуть вестися щодо віцепрем’єрів чи інших справді ключових представників влади, я сприймаю це як ознаку того, що антикорупційні органи здатні працювати, що їх не залякує ані вплив людини, ані посада, яку вона обіймає.
Обрання запобіжного заходу Андрієві Єрмаку на суді, Київ, 12 травня 2026 року
Якщо є підозра, незалежно від того, про кого йдеться, має бути можливість провести розслідування. А далі вже відповідні інституції, а згодом і суди мають встановити, чи справді було скоєно правопорушення, чи має людина бути засуджена і потрапити до в’язниці.
Тому я сприймаю це радше як позитивний сигнал. Але, звичайно, повторюся: проблема корупції існує, і йдеться не лише про дрібну корупцію. Ймовірно, до неї причетні люди навіть на дуже високих політичних чи інших посадах – або ж вони бачать певні речі, але не повідомляють про них. Саме тому такі розслідування – необхідні.
– Коли, на вашу думку, кількість таких новин врешті почне зменшуватися?
Важливіші не окремі справи і навіть не їхня кількість. Я хочу бути впевненим, що структури та інституції працюють
– Гадаю, ми всі сподіваємося, що якомога швидше. Але зрештою для мене як для людини, яка дивиться на це з боку Європейського Союзу, важливіші не окремі справи і навіть не їхня кількість.
Я хочу бути впевненим, що структури та інституції працюють, що законодавча база є належною і що ми врахували найкращий міжнародний досвід.
Важливо, щоб ці інституції мали належні ресурси, фінансування і достатньо працівників. Гадаю, зрештою все це важливіше – і це легше контролювати, ніж окремі справи чи їхню кількість.
Але так: якщо існує належна система верховенства права, якщо добре працює система правосуддя, зрештою вона має витіснити корупцію.
Чи знадобиться для цього три роки, п’ять чи десять – ми не знаємо…
Депутат Європарламенту Даніель Фрьонд (Німеччина). Партія «Зелені», Комітет Європарламенту з бюджетного контролю. Страсбург, Франція, 27 квітня 2026 року
ЄС довіряє й перевіряє
– Чи відновлено довіру до України після того, як українська влада раніше намагалася послабити антикорупційні інституції? Я маю на увазі ситуацію з НАБУ і САП влітку 2025 року.
– У такому процесі можуть траплятися, скажімо так, збої – це нормально. Можуть бути помилки. Ми живемо в демократичних суспільствах, такі речі трапляються.
Україна має значну підтримку, рівень довіри високий
Але загалом – і, гадаю, тут я справді можу говорити від імені значної більшості депутатів Європарламенту та загалом інституцій ЄС – у нас дуже тісне партнерство з Україною.
Україна має значну підтримку, рівень довіри високий. Ми також ведемо дуже тісний діалог.
Як депутат Європарламенту можу сказати: у нас більше контактів, більше обмінів і більше візитів до України, ніж, гадаю, з будь-якою іншою країною-кандидатом, а, ймовірно, навіть більше, ніж із багатьма державами-членами ЄС.
Тож, вважаю, діалог дуже тісний і рівень довіри високий. Але водночас це дуже делікатний процес. Країна перебуває у стані війни. Тому, певною мірою, такі надзвичайно тісні відносини, за яких ми постійно обмінюємося інформацією та думками, є і необхідними, і корисними. Думаю, саме це зрештою і формує взаємну довіру.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і голова Європарламенту Роберта Мецола під час засідання Європейського парламенту. Страсбург, Франція, 8 червня 2022 року
– Довіру повністю відновлено?
– Гадаю, у нас усе добре. Зрештою, тут має бути баланс між довірою і контролем – і ми робимо і те, і інше. Ми довіряємо українцям. Але водночас існують і механізми перевірки, щоб переконатися, що все відбувається за планом.
– Поговоримо про контроль. У своєму звіті ви попереджали, що немає єдиного консолідованого й прозорого огляду того, як витрачаються кошти ЄС в Україні. Чия це провина?
– Це провина ЄС. Ми повинні гарантувати належний контроль за коштами, куди б вони не спрямовувалися, і, звичайно, за коштами, які надходять Україні.
Зараз, наприклад, ми проводимо масштабну реформу системи ЄС із протидії шахрайству. Ми переглядаємо роботу відповідних інституцій – Європейської прокуратури, Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству, Європолу тощо. Усе це зараз переглядається.
Деякі речі, зокрема й те, як ми контролюємо використання коштів, в Україні працюють інакше
Очевидно, що Україна є одним із найбільших отримувачів фінансування ЄС, тому на це потрібно звертати увагу. І знову ж таки, країна, яка перебуває у стані війни, – це особлива ситуація.
Деякі речі, зокрема й те, як ми контролюємо використання коштів, в Україні працюють інакше, ніж у країні, де панує мир і не потрібно постійно думати про ракети та дрони.
Але, гадаю, це питання, яким нам потрібно займатися. Особливо після зміни адміністрації у Сполучених Штатах.
У мене склалося враження, що за адміністрації Байдена існував певний розподіл обов’язків і, можливо, американська сторона уважніше, ніж європейці, стежила за питаннями боротьби з корупцією та судової реформи.
За Трампа все це зникло. Він більше не надає жодної підтримки. Але вони також більше не чинять тиску в цих питаннях…
…Гадаю, європейська сторона все ж посилила свою роботу в цьому напрямку, – але я не впевнений, що ми повністю заповнили прогалину, яка утворилася після відходу американців за Дональда Трампа.
Президент США Дональд Трамп піднімається на борт Air Force One перед вильотом з регіонального аеропорту Редінга в окрузі Беркс, штат Пенсильванія, США, 23 червня 2026 року
Тож, думаю, нам потрібно уважніше на це подивитися. І в мене є запитання, наприклад: чи достатньо у нас людей безпосередньо в Україні, щоб перевіряти й контролювати, чи справді гроші надходять туди, куди вони мають надходити?
Ці гроші призначені для того, щоб працювали школи... а не збагачували якогось корупціонера
Тому що, відверто кажучи, тут у нас спільний інтерес. Ці гроші призначені для того, щоб працювали школи, щоб лікарні були належно оснащені, щоб забезпечувалися воєнні потреби, щоб люди на передовій, які борються за наші спільні свободу й незалежність, мали необхідне спорядження, харчування тощо.
Гадаю, ми всі зацікавлені в тому, щоб гроші йшли саме на це, а не збагачували якогось корупціонера, який, можливо, навіть уже не перебуває в Україні, але привласнює частину цих коштів.
Тому це, на мою думку, має бути спільним завданням Європейського Союзу та України – гарантувати, що гроші, призначені для допомоги українцям, справді їм допомагають, а не збагачують корупціонерів.
Підозрюваний у справі «Мідас» бізнесмен Тимур Міндіч. Скриншот з матеріалу видання «Українська правда»
– Тобто наразі незрозуміло, чи вдалося суттєво покращити ситуацію відтоді, як ви підготували цей звіт, правильно?
Ми підготуємо окремий звіт про ситуацію з коштами ЄС в Україні
Гадаю, покращення були. Питання в тому, чи їх достатньо. І, знову ж таки, ми продовжуємо за цим стежити. Більше того, ми підготуємо окремий звіт про ситуацію з коштами ЄС в Україні. Тож у найближчі місяці ми досить детально це вивчатимемо.
Але, як я вже сказав, це безперервний процес постійного моніторингу з нашого боку.
– Наскільки я розумію, значну частину первинного контролю здійснюють самі українські інституції. Наскільки Європейський Союз може покладатися на перевірку Україною самої себе?
– Певною мірою це нормальний принцип роботи в Європейському Союзі. Так само система працює і в усіх державах-членах ЄС. І ми вже бачили в минулому, наприклад, як в Угорщині були вкрадені мільярди євро коштів ЄС.
Ми бачили, як система зруйнувалася за Віктора Орбана, як члени його родини та друзі стали мільярдерами завдяки вкраденим коштам ЄС. І ми бачили, що реакція на це може бути повільною.
ЄС заморожував частину фінансування Угорщини через занепокоєння щодо верховенства права, корупції та захисту бюджету Євросоюзу. Орбан та угорська влада звинувачення в системній корупції відкидають.
Я сам та інші депутати Європарламенту завжди боролися за те, щоб це припинити і щоб це мало наслідки. І зрештою в Угорщині ми вирішили цю проблему, заморозивши фінансування.
Після цього угорці позбулися Віктора Орбана, і тепер там є уряд, який хоче виправити ситуацію та відновлює інституції. Коли це буде зроблено, фінансування зможе відновитися.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан реагує на оплески після оголошення попередніх результатів парламентських виборів у Будапешті, Угорщина, 12 квітня 2026 року
Не можемо на мікрорівні керувати роботою, скажімо, державної аудиторської служби
Певною мірою в Україні система працює схожим чином. Ми не можемо на мікрорівні керувати роботою, скажімо, державної аудиторської служби. Ми стежимо за тим, як загалом функціонують інституції. Ми надаємо рекомендації.
Ми вимагаємо певних змін у межах контрольних показників, якщо бачимо – або якщо міжнародні експерти бачать, – що щось можна покращити.
Якщо ж ми бачимо більш системні проблеми, якщо контрольні показники не виконуються, тоді виплата частини коштів – або потенційно всіх коштів – може бути призупинена доти, доки ми знову не будемо впевнені, що система працює належним чином.
Це, знову ж таки, постійний моніторинг. Ми хочемо надавати ці гроші.
Ми хочемо підтримувати Україну. Але ми також хочемо, щоб ці кошти доходили до українців, а не осідали в кишенях корумпованих осіб. Саме так ми працюємо.
І для цього, знову ж таки, Єврокомісія працює безпосередньо в Україні. Ми, депутати Європарламенту, які займаються бюджетним контролем, також були в Україні й спілкувалися з інституціями, з конкретними людьми. Причому не лише з представниками влади.
Ми зустрічалися з опозицією, журналістами-розслідувачами, представниками громадянського суспільства, щоб отримати повну картину того, що відбувається і що можна покращити.
Депутат Європарламенту Даніель Фрьонд (Німеччина). Партія «Зелені», Комітет Європарламенту з бюджетного контролю. Брюссель, Бельгія, 15 липня 2026 року
– Де наразі бачите найбільші прогалини в чинній системі контролю? Можливо, потрібні додаткові запобіжники?
– Не думаю, що існує якась одна величезна прогалина. Тут радше йдеться про цілу низку складових.
Ми повинні переконатися, що існує здорове громадянське суспільство, яке взаємодіє з парламентом та державними інституціями. Має бути здорове медіасередовище, мають працювати журналісти-розслідувачі…
У цій системі раптом просто бракує людей. Тому маємо подбати, щоб це середовище було достатньо сильним
Але, звичайно, коли, наприклад, американці припиняють усе фінансування антикорупційних організацій, журналістів-розслідувачів тощо, це завдає удару.
У цій системі раптом просто бракує людей. Тому маємо подбати, щоб це середовище було достатньо сильним і могло контролювати всіх учасників системи.
А далі, звичайно, є інституційні реформи. І тут, по суті, перелік зрозумілий: реформа Рахункової палати та всі інші пункти, передбачені контрольними показниками.
Не можу сказати, що, наприклад, третій контрольний показник важливіший за сьомий.
Зрештою, виконані мають бути всі, тому що одна інституція може працювати чудово, але цього недостатньо. Якщо у вас, скажімо, прекрасно працюють суди, але слідчі не передають їм жодних справ, це нічого не дає.
Зрештою, мають працювати поліція, слідчі органи, суди, пенітенціарна система. Усі ці елементи мають працювати разом, щоб система загалом могла функціонувати належним чином.
Баланс між топ-пріоритетом і «бездоганним аудитом»
– Наразі ЄС надає Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Як член Комітету Європарламенту з бюджетного контролю, чи вважаєте ви, що нинішні механізми контролю достатньо надійні для фінансування такого масштабу?
– Ми підходимо до цього радше з іншого боку. Україна захищає міжнародне право, а також нашу безпеку і нашу незалежність. Якщо Україна впаде, наступними будемо ми. Буде напад на держави-члени ЄС.
Перше питання – як зробити так, щоб Україна вистояла
Тому наше першочергове питання – не те, чи повністю адаптована система аудиту до фінансування такого масштабу. Перше питання – як зробити так, щоб Україна вистояла, щоб український народ вистояв, щоб держава продовжувала функціонувати і щоб країна могла продовжувати оборонятися. Гадаю, саме на це ми дивимося насамперед.
Звичайно, ми не хочемо, щоб ці 90 мільярдів були вкрадені. Ми хочемо, щоб ці 90 мільярдів євро принесли Україні користь на всі 90 мільярдів. Саме тому існують контрольні показники, вимоги щодо реформ тощо.
Президент Євроради Антоніу Кошта, президент України Володимир Зеленський, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (зліва направо). Брюссель, Бельгія, 6 березня 2025 року
Але передусім ми дивимося на те, чого потребує Україна. Що нам усім разом потрібно для миру й безпеки в Європі?
І я радий, що ми взяли на себе відповідальність, коли американці відійшли вбік і залишили Україну саму. Дуже сподіваюся, що цих 90 мільярдів буде достатньо – і для українців, і для всіх нас.
Але й це питання перебуває під постійним контролем. Ми стежимо за ситуацією і ведемо тісний діалог з українським урядом, щоб переконатися, що коштів достатньо.
– Оборонні закупівлі створюють особливий виклик, адже витрати під час війни неминуче є менш прозорими. Як Європейський Союз може забезпечити належний контроль за тією частиною фінансування, яка спрямовується на оборону, не вимагаючи при цьому від України розкривати чутливу інформацію, що могла б зашкодити її безпеці?
Що нам зрештою дасть ситуація, коли ми зможемо сказати: «Україна впала, Путін переміг, він вторгся в Європу, зате наші аудиторські процедури були бездоганними»?
– Нам потрібно швидко вчитися. І насправді в цьому питанні ми можемо багато чого навчитися в України. Тому що якщо подивитися, наприклад, на оборонні закупівлі в Німеччині, то ми витратили мільярди й мільярди на застарілі системи озброєнь, на речі, які зрештою не працюють.
Водночас ви маєте рацію: історично і статистично закупівлі в умовах війни пов’язані з підвищеним ризиком корупції та неналежного управління. Існує ризик марнування коштів, їх неналежного використання тощо.
Але мушу сказати: якщо я дивлюся на те, як це робить Україна, з якою швидкістю вона адаптувала систему закупівель, як швидко перейшла до дронів, наскільки швидкими є цикли навчання й адаптації, – то, звичайно, ми маємо пристосовувати до цього наші системи моніторингу та контролю.
Але водночас це те, чого державам-членам ЄС самим варто повчитися в України: як значно швидше проводити закупівлі й адаптуватися до потреб безпосередньо на місцях.
Військовослужбовець 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» ЗСУ перевіряє далекобійний ударний дрон FP-1 перед його запуском на бойове завдання. Місце зйомки не розголошується, Україна, 2026 рік
Тому що, зрештою, нам потрібно знайти баланс. Ми хочемо, щоб оборонні зусилля були ефективними, і це має бути нашим найвищим пріоритетом. Бо що нам зрештою дасть ситуація, коли ми зможемо сказати: «Україна впала, Путін переміг, він вторгся в Європу, зате наші аудиторські процедури були бездоганними, найвищого стандарту – тут нам нема в чому дорікнути»?
Тож, очевидно, ми маємо правильно розставляти пріоритети. Але одним із пріоритетів також є те, щоб ці гроші не марнувалися і не були вкрадені. Це той баланс, який нам постійно доводиться знаходити…
– Ви знаєте, що Україна просить Європейський Союз виплатити цьогоріч частину кредиту в 90 мільярдів євро, передбачену на наступний рік, щоб покрити дефіцит бюджету.
Як гадаєте, чи можуть ці корупційні справи зробити держави-члени, скажімо, більш неохочими погоджуватися на це? Чи, як ви вже сказали, головним пріоритетом залишатиметься можливість України надалі функціонувати у військовому та фінансовому плані?
Ніхто з нас не зацікавлений у тому, щоб в України закінчилися гроші
– Я принаймні сподіваюся, що зрештою переможе саме цей аргумент. Дискусія, можливо, буде. Але якщо українці говорять, що гроші потрібні їм зараз, інакше вони збанкрутують або просто не матимуть коштів, – то яка користь казати їм: «Зараз грошей не буде, але не хвилюйтеся, у 2032 році надійде більше», якщо ми до того часу взагалі не дійдемо?
Тож це, знову ж таки, дискусія, яку потрібно вести. Можливо, це вже не стільки питання для нас тут, у Європарламенті, скільки для глав держав, які мають вирішувати його із Зеленським.
Але зрештою, гадаю, ніхто з нас не зацікавлений у тому, щоб в України закінчилися гроші або щоб вона не могла фінансувати свої оборонні зусилля.