Російська культура втратила право голосу ‒ письменниця Оксана Забужко

Письменниця Оксана Забужко на Львівському медіафорумі

ЛЬВІВ ‒ Чи чують сьогодні Україну у світі і як її розуміють? Як розуміють українську національну ідентичність? Що має зробити держава, щоб українців зрозумів західний світ? Відповіді на ці запитання прозвучали у виступі письменниці Оксани Забужко на триденному Львівському медіафорумі, який проводять 25–27 травня у Львові. А також вона говорила про виклики, які постали перед західними журналістами щодо висвітлення масштабного вторгнення Росії на територію України.

Оксана Забужко відповіла також на запитання Радіо Свобода.

Україну починають чути у світі. Відбулась зміна дискурсу щодо висвітлення війни в Україні, наголосила письменниця Оксана Забужко у своєму виступі на дев’ятому Львівському медіафорумі. Україну почали чути у світі за час масштабного вторгнення Росії на територію України. А це вже 15 місяців важкої боротьби.

Вперше ми бачимо серйозний перегляд російсько-українських  відносин в історичному контексті
Оксана Забужко

«Країну знають не тому, що вона з’являється в новинах. Єдиний спосіб, що країна може зробити, щоб її почули, стати суб’єктом власної історії ‒ це зробити так, щоб впізнавали за її культурою. Україні не бракує уваги з боку медіа. Фактично повномасштабне вторгнення Росії ‒ це вже третій раз у цьому столітті, коли Україна опинилась на перших шпальтах світових ЗМІ.

Був Помаранчевий Майдан, Революція гідності.

Захід раптом і несподівано для себе відкрив, що Україна ‒ це не Росія, що у нас є громадянське суспільство, яке може боротися за демократію. Нарешті, вперше ми бачимо серйозний перегляд російсько-українських відносин в історичному контексті», ‒ зауважила письменниця у своєму виступі на медіафорумі.

Українська письменниця Оксана Забужко на медіафорумі у Львові

Чи вдалося Україні відірватися у культурному просторі від Росії? Чи це відчутно у Європі? Оксана Забужко відповіла на ці запитання Радіо Свобода:

Я відмовилась брати участь у програмі разом з російським письменником Борисом Акуніним
Оксана Забужко

‒ Вдалося, у тому числі завдяки численним скандалам, коли це забрало нам шмат колективного зусилля всім – це десятки людей, які представляють Україну за кордоном в усіх галузях. Це митці, інтелектуали, які відмовляються сидіти за одним столом, на одному і тому самому майданчику з росіянами.

Це не було легко пояснити західним організаторам, тому що не розуміли ‒ чому. Я відмовилась брати участь у програмі разом з російським письменником Борисом Акуніним. Аргументом організаторів було те, що Акунін виступає проти Путіна. І це, насправді, тоді був дуже серйозний виклик – пояснити людині, що не досить бути проти Путіна, треба бути ще проти російської імперії і це забрало деякий час, щоб сформувати дискурс: дайте говорити нарешті і українцям, ви слухали росіян, даруйте, 300 років.

Ви бачите вислід російської культури в Бучі, Ірпені, Маріуполі, кого виховала ця культура, то що ще хочете почути від цих людей, які, перепрошую, за 30 років не потрафили вас навіть попередити про те, що в них в країні зріє фашизм? Куди ви їх запрошуєте тепер, коли же пізно?

Бачите вислід російської культури в Бучі, Ірпені, Маріуполі, кого виховала ця культура

І ось важливо ‒ послідовно триматися цього дискурсу, не дискутувати, не влізати в суперечки: хто хороший і поганий росіянин. Тобто, навіть не варто в це вдаватися.

Все ‒ російська культура, як така, втратила право голосу на рівні з українцями. Це теж частина, що називається наративною війною.

Для мене важливим показником змін стало те, що британська «The Guardian» відряджає в Україну журналіста ‒ заввідділом культури. Щоби подавати репортажі про українську культуру у час війни, що тут ставлять на театральних сценах, як відкривають книгарні. Ось цей образ уже поважної європейської країни, яку атакувала Росія. Це справді інший імідж. Зміни відбуваються не одномоментно і не самі собою, над ними треба працювати.

‒ Чи працює над цим українська держава?

‒ Про державу мені якось навіть сумно говорити. Дуже велике питання до Міністерства культури, чим воно займалося. Велике питання до МЗС. Можна виставити цілий список претензій, ткнути пальцем і сказати ‒ не зроблено, не зроблено, не зроблено. МЗС мало б подумати і подбати про якесь інформаційне забезпечення теми. На культурному саміті в Единбурзі я говорила про культурні руйнування української культури під час війни.

Міністерство культури не спромоглось зробити нормальний сайт, який би читали у світі
Оксана Забужко

З жахом виявила, що Міністерство культури не спромоглось зробити нормальний сайт, який би читали у світі. Він нібито є, але зроблений формально. Набагато кваліфікованіше, фаховіше подає статистику про ці руйнування в Україні ЮНЕСКО. У них інші цифри завданої Україні шкоди по культурних об’єктах, інфраструктурі. Мінкульт мав би у цілому світі, при кожній нагоді, говорити про ці руйнування.

Нині є культурна волонтерка. Це велика армія людей, які виїхали за кордон, не заробітчани. Українськими професорами та інтелектуалами обсаджені світові університеті, міжнародні культурні фонди.

Завдяки культурним волонтерам не видно колосальних прорахунків, допущених Українською державою
Оксана Забужко

Доступ до мікрофону отримала велика, невидима армія людей, які самі для себе і від себе займаються тим, чим не займається Українська держава і таким чином закривають прогалини.

Ці люди працюють на громадських засадах. Маємо європейський майдан. Завдяки цим культурним волонтерам не видно колосальних прорахунків, допущених Українською державою, яка цей культурний фронт просто занедбала.

Львівський медіафорум, 25 травня 2023 року

Україну почали чути у світі

Тим часом колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що Україну у світі сьогодні сприймають не через культуру.

Українців уже помітили, починають поважати, але українців ще не розуміють.
Павло Клімкін

«У багатьох країнах українська культура поки що не заходить, але Україну і українців стали сприймати. На відміну від логіки Путіна, що ми або Росія, або антиРосія, стали сприймати як Україну, народ якої має іншу систему цінностей і готовий за неї боротись. Західний і незахідний світ кожен по-своєму розуміє, за що ми боремось.

Нам треба сказати, що ми боремося за цінності, які ми поділяємо, що вони важливі, бо це частина ідентичності і це поважають у світі і на це потрібно накладати культурне поле. Українців уже помітили, починають поважати, але українців ще не розуміють. Можливість зрозуміти, що таке українська система цінностей, чим вона відрізняється, чому європейська, водночас унікальна ‒ ця дискусія почалась в Європі і це важливо», ‒ каже в коментарі Радіо Свобода Павло Клімкін.

Завданням цьогорічного Львівського медіафоруму, як кажуть організатори, є заручитися підтримкою України в міжнародних фахових середовищах, щоб зміцнити вплив України у світі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: З уроків великого блефу: чому 40 мільйонів українців кинули на поталу «серійному вбивці»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські музиканти відмовилися виступати на одній сцені з росіянкою Нетребко, яка підтримує Путіна – DW
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Достоєвський і Буча: російська культура вбиває?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Масована пропаганда Кремля. Як створювали міф про «велику російську мову»?