Колишня прессекретарка президента Володимира Зеленського Юлія Мендель 3 серпня опублікувала скриншоти таблиць із переліком блогерів і телеграм-каналів. За її твердженням, це звіти щодо блогерів, які за оплату поширювали меседжі Офісу президента України.
У списку опинилися 14 фейсбук-акаунтів, серед яких викладачі КНУ Петро Олещук та Ігор Петренко, шість телеграм-каналів – «Резидент», «Крокодил», «Картель», «Женщина с косой», «ЗеРада» і «Легитимный» – та два ютуб-канали.
Міністерство закордонних справ України заявило, що висловлювання Юлії Мендель містять «маніпуляції та дезінформацію, які не відображають реальної ситуації в Україні та суперечать інтересам держави». Речник МЗС України Георгій Тихий у соцмережі X заявив, що після останніх виступів Мендель у французьких медіа журналістам варто проявляти «максимальну пильність» та не сприймати її заяви як достовірне джерело інформації.
Радіо Свобода перевірило доступні посилання, порівняло дати й зміст публікацій, звернулося до фігурантів списку та запитало експертів, чи свідчать ці таблиці про координацію дописів з боку Офісу президента і чи доводять, що за них заплатили.
«Ось так виглядали звіти Даші Зарівної щодо блогерів, які відпрацьовували меседжі влади. Це лише частина. І невеликий доказ того, що ці люди працюють на владу і всі їхні пости проплачені», – написала експрессекретарка президента України Юлія Мендель.
Наразі з 14 посилань на фейсбук-дописи залишаються доступними 11. Десять із них вийшли 9 грудня 2020 року – у першу річницю зустрічі лідерів Формат переговорів України, Німеччини, Франції та Росії щодо врегулювання війни на Донбасі, започаткований у 2014 році. До грудня 2020 року відбулося шість зустрічей лідерів у цьому форматі. Остання пройшла 9 грудня 2019 року в Парижі, тому 9 грудня 2020-го була перша річниця саме цього паризького саміту. у Парижі.
У грудні 2020 року Юлія Мендель очолювала пресслужбу президента. Вона називає документ «звітами Даші Зарівної», однак на оприлюднених скриншотах такого прізвища немає. Дарія Зарівна у той час була позаштатною радницею тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з питань комунікацій. Радіо Свобода звернулося до неї за коментарем, але на момент публікації відповіді не отримало.
У більшості публікацій, попри різний стиль і акценти, повторювалися схожі тези: автори позитивно оцінювали політику президента Володимира Зеленського щодо Донбасу, серед її результатів називали режим припинення вогню, який діяв із 27 липня 2020 року, та зменшення кількості обстрілів і втрат. Спільною була й думка, що Україна виконує домовленості, а Росія гальмує переговори. Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року. Він передбачав особливі правила місцевого самоврядування, мовні гарантії, створення загонів народної міліції та проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу за українським законодавством. Конкретної дати виборів закон не визначав. Більшість його положень мала запрацювати лише після виконання безпекових умов і проведення таких виборів. Оскільки закон був тимчасовим, парламент щороку продовжував строк його дії; 15 грудня 2020 року його в останнє продовжили до кінця 2021-го.автори подавали як необхідну умову для мирних переговорів і збереження санкцій проти Росії.
Частина авторів критикувала Петра Порошенка й опозицію, нагадуючи, що Мінські угоди підписали за його президентства. У кількох дописах Зеленського описували як президента, який прагне миру, проте не поступається українськими інтересами.
Лише один із доступних фейсбук-дописів був опублікований напередодні, 8 грудня. Це іронічна реакція журналістки, радіоведучої та блогерки Олени Монової на новини про можливе продовження переговорів у нормандському форматі, допис якої помітно відрізнявся від решти.
Блогерка стала єдиною зі згаданих у таблиці авторів, яка публічно відреагувала на появу свого імені у списку. Вона висміяла включення допису до таблиці та оприлюднила вказане навпроти її прізвища посилання знову.
Що публікували телеграм-канали
Щодо дописів у телеграм-каналах, то всі шість посилань, наведені в таблиці, залишилися доступними. Дописи вийшли також 9 грудня 2020 року, причому п’ять із шести каналів опублікували їх упродовж 48 хвилин – між 14:28 та 15:16.
Усі публікації присвячувалися Мінським домовленостям і містили різку критику Петра Порошенка. Усюди повторювалася думка: експрезидент сам підписав невигідні для України угоди, але тепер критикує Зеленського за спроби їх виконувати.
Всі шість телеграм-каналів зі «списку Мендель» – «Резидент», «Легитимный», «ЗеРада», «Картель», «Женщина с косой» і «Крокодил» – уже згадувалися через поширення проросійських меседжів та можливі зв’язки з Росією.
У липні 2020 року журналістське розслідування Любові Величко, опубліковане у Liga.net, Texty.org та Інституті масової інформації, вказувало на звʼязок між адміністраторами телеграм-каналів «Резидент» і «Легитимный» та російськими структурами. У лютому 2021 року СБУ заявила, що «Резидент», «Легитимный» і «Картель» входять до агентурної мережі анонімних каналів, створеної спецслужбами РФ. У липні 2022 року СБУ, РНБО, ГУР та інші державні органи назвали ці канали, а також «Женщину с косой», «ворожими ресурсами», роботу яких фінансує і координує Росія. «ЗеРаду» та «Крокодил» у цій заяві не згадували, однак «Детектор медіа» у своїх моніторингах фіксував поширення ними проросійських меседжів і дезінформації.
Одна дата, майже одночасна поява дописів і повторення теми, оцінок та аргументів можуть вказувати на скоординоване поширення меседжів. Особливо це помітно в телеграмі: усі шість каналів різко критикували Порошенка й підтримували підхід чинної влади до Мінських домовленостей.
Аналітик та засновник ГО «Укрмедіа» Олег Чеславський припустив, що дописи у фейсбуці мали надавати тезам експертності й переконливості, тоді як анонімні телеграм-канали поширювати їх у більш агресивній формі.
«Фейсбук легітимізує. Там експерти, там аргументи, там цифри військової допомоги і посилання на міжнародні зобов’язання. Телеграм атакує. У шести каналах немає жодного доброго слова про досягнення влади, там тільки Порошенко і Мінськ», – написав Олег Чеславський.
Показники в таблиці свідчать, що дописи у фейсбуці мали значно менше охоплень, ніж анонімні телеграм-канали. На думку аналітика, автори у фейсбуці могли забезпечувати тезам цитованість і видимість експертної дискусії, а телеграм – масове поширення.
Олег Чеславський припускає, що річниця паризького саміту була лише приводом для хвилі дописів. Їхня мета могла полягати в підготовці суспільної реакції до голосування за продовження закону про особливий статус Донбасу та в поясненні, що це не «зрада» Зеленського, а продовження політики, започаткованої ще за Порошенка.
«Це моя власна оцінка»
Політолог, керівник аналітичного центру «Об’єднана Україна» та професор катедри політичних наук КНУ ім. Т. Шевченка Ігор Петренко опинився серед згаданих у таблиці авторів. У коментарі Радіо Свобода він зазначив, що його публікації є власною аналітикою:
«Я – аналітик. Усе, що я публікував, – це моя власна оцінка, побудована на фактах, і вона нікуди не поділася: мої дописи відкриті, їх можна прочитати й перевірити самостійно, зокрема й ті, що були незручними. Я не писав тез, у які не вірю, і не змінював висновків, залежно від того, кому вони зручні».
Політолог наголосив, що після публікації автор уже не може контролювати, хто і як використовуватиме його дописи:
«Публічна аналітика на те й публічна, що її може цитувати, поширювати чи згадувати будь-хто – вплинути на це автор не може й не мусить. Я відповідаю за зміст того, що написав, а не за те, як хтось цим розпорядився далі».
Радіо Свобода також звернулося за коментарем до політолога, доктора політичних наук і викладача катедри політичних наук КНУ імені Тараса Шевченка Петра Олещука, чиє ім’я є в оприлюдненій таблиці. Він наразі не відповів.
«Серйозні люди працюють на контракті»
Стверджувати, що вони робили це за гроші, абсолютно не можнаНаталія Лигачова
«Єдине, що можна стверджувати: так, схоже, що ці блогери працювали за повісткою від Офісу президента. Стверджувати, що вони робили це за гроші, абсолютно не можна», – вважає медіаекспертка, засновниця і шеф-редакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова.
Медіаекспертка розповіла Радіо Свобода, що у 2014 році мала схожий випадок, коли через власний допис про Іловайськ її звинуватили в замовності. Тому наявність прізвища і посилання у звіті не доводить, що автор отримав завдання або оплату.
Наталія Лигачова нагадала, що команда Зеленського ще під час президентської кампанії 2019 року вибудувала масштабну роботу в соцмережах. Тодішній керівник діджитал-напряму Михайло Федоров розповідав про «глибоке таргетування»: штаб ділив виборців на окремі авдиторії та добирав для кожної з них свої теми й повідомлення. Команда також використовувала тригерні розсилки, залучення спільнот, моніторинг і рекламу в соцмережах. На думку Лигачової, можливе залучення блогерів до поширення потрібних меседжів цілком відповідало б такому підходу:
«Звісно, сюди непогано вписується і робота з тим, щоб потрібні їм меседжі поширювали певні блогери, які мають свою авдиторію. Тобто це надає масовості, можливість посилання, авторитет».
Політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що частина людей зі списку могла співпрацювати з Офісом президента, але не як блогери за разову оплату, а як політичні консультанти або члени експертної команди.
Володимир Фесенко
«Інформаційна підтримка може бути частиною їхньої роботи поряд з аналітикою і консультуванням. Вони самі продукують тези, а не просто повторюють щось чуже», – вважає Фесенко.
За словами політолога, для Порошенка, Тимошенко та інших «великих гравців» звично залучати експертів до постійної роботи в команді, а не лише платити їм за окремі дописи. Така співпраця може охоплювати інформаційну підтримку, аналітику й консалтинг.
«Це ж не звіт про оплату. Тим більше, що серйозні люди працюють на контракті», – сказав він, зазначивши, що документ може бути звичайним внутрішнім моніторингом публікацій.
На думку медіаекспертки Наталії Лигачової, у 2019–2020 роках авдиторія більше довіряла блогерам і телеграм-каналам, тому поширення політичних меседжів через них могло мати значний вплив. Зараз цей ефект слабший: люди частіше критично ставляться до інформації, більше знають про маніпуляції та медіаграмотність, а загальна недовіра до інформації й влади зросла.
«Це проблема, бо я вважаю, що все ж таки блогери і журналісти мають висловлювати власну думку. А коли вони вже вписуються в якісь інформаційні кампанії, навіть неважливо, за гроші або не за гроші, це просто нівелює суспільну дискусію», – вважає вона.
Секрет Полішинеля?
Поява скриншотів знову актуалізувала дискусію про інструменти політичного впливу на суспільну думку.
Публіцист Віталій Портников розповів у соцмережах, що ще на початку 1990-х відмовився від практики отримання грошей за лояльне висвітлення подій, яку, за його словами, демонстрував тодішній президент Узбекистану Іслам Карімов на прикладі окремих московських журналістів. Портников наголошує, що журналіст, який бере гроші за свою роботу на користь когось, перестає бути журналістом.
Колишній урядовець і народний депутат Павло Розенко, зі свого боку, заявив з приводу оприлюднених даних, що про них «всі давно знають» і це «такий собі секрет Полішинеля».
Водночас самі таблиці не містять доказів того, що автори діяли за вказівкою Офісу президента або отримували за свої дописи оплату. Частина опитаних Радіо Свобода експертів вважає координацію можливою, однак наголошує: для її підтвердження, а тим більше для доведення оплати, потрібні додаткові докази.
Юлія Мендель (нар. 1986)– журналістка, колишня прессекретарка президента України Володимира Зеленського (2019–2021). До роботи в Офісі президента працювала на українських телеканалах та співпрацювала з низкою міжнародних видань. Під час перебування на посаді неодноразово ставала об'єктом критики через свої заяви та інциденти з журналістами. Зокрема, вона кілька разів фізично відштовхувала журналістів Радіо Свобода Сергія Андрушка та Крістофера Міллера, коли ті намагалися поставити запитання Володимиру Зеленському. У 2026 році привернула увагу інтерв'ю американському ведучому Такеру Карлсону, в якому різко критикувала Зеленського та зробила низку заяв про війну й переговори з Росією. 3 серпня МЗС України закликало критично ставитися до її висловлювань, заявивши, що вони повторюють наративи російської пропаганди. Скриншоти Мендель про можливу оплату Банкової блогерам і політологам представники влади не коментували.