«Владо, досить грабувати власний народ», «Кожне євро – для перемоги, а не для корупції», «Підтримуємо мирний план президента Трампа» – з такими написами на плакатах 25 квітня учасники вийшли на акцію у Вроцлаві. За інформацією польських журналістів, люди могли отримувати готівку за участь або за те, що тримали плакати й прапори.
Організатори ж заявляють: таким чином українці в Польщі хотіли привернути увагу української влади до проблеми корупції. Водночас вони заперечують, що захід – проплачений, і вважають, що організацію намагаються дискредитувати.
Тим часом світлини з акції вже поширюються у російських медіа та соціальних мережах із тезами про «три тисячі українських біженців вийшли на мітинг проти Зеленського в Польщі», «європейські медіа проігнорували подію».
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» разом із представником української громади у Вроцлаві, послом України та польськими експертами проаналізував, чому такі акції в сусідній країні відбуваються не вперше, які наслідки вони можуть мати і чи впливають на українсько-польські відносини.
Перша акція новоствореної організації?
25 квітня на площі Новий Тарг у Вроцлаві відбулася акція проти корупції в Україні. У ній взяла участь понад тисяча осіб – частину організовано підвозили автобусами з Бидгоща, Кракова та Катовіце, повідомили журналісти видання InPoland.net.pl.
Серед учасників були й неповнолітні, а також іноземці, зокрема, громадяни Білорусі та Казахстану, йдеться в матеріалі медіа.
Акція проти корупції в Україні у Вроцлаві, Польща, 25 квітня 2026 року
Журналісти поспілкувалися з низкою учасників акції, які розповідали, що дізналися про неї від знайомих або із соцмереж. Мету акції більшість пояснювали корупцією в Україні.
За інформацією видання, учасникам пропонували від 100 до 150 доларів готівкою за участь – залежно від міста, звідки вони приїхали. За ці кошти вони мали тримати плакати або прапори України, Польщі, США.
За даними журналістів, організатором заходу було товариство WSPÓLNA DROGA-UKRAINA I PRZYJACIELE, яке зареєстрували 16 квітня – за дев’ять днів до акції. Його статутна діяльність – допомога українцям в адаптації та пошуку роботи. Керівницею є українка з Полтави Марія Клепач, яка вже сім років живе у Польщі.
У коментарі журналістам InPoland.net.pl. ще до заходу, Клепач повідомила, що не має досвіду організацій подібних мітингів, хоча раніше брала участь у публічних заходах як учасниця. За її словами, там вона бачила багато людей, які хочуть висловити свою позицію і бути почутими. І додала, що їй не байдужа доля України.
Акція проти корупції в Україні у Вроцлаві, Польща, 25 квітня 2026 року
«Мета мітингу – привернути увагу до ситуації, яка може суттєво підірвати довіру західних партнерів, а саме США та ЄС, до української влади. Йдеться про гучні корупційні скандали та непрозоре використання міжнародної допомоги. Україна залежна від допомоги партнерів, і ми не хочемо, щоб підтримка зменшувалася.
Боротьбою з корупцією, звісно, мають займатися антикорупційні органи. Ми ж, як громадськість, можемо лише звертати увагу на проблему та вимагати від влади її вирішити».
Марія Клепач зазначила, що їй відомо про повідомлення у соцмережах, де невідомі особи пропонують людям гроші за участь у заході. Водночас вона підкреслила, що не підтримує такої практики і вважає це спробою дискредитувати ініціативу. Кому це може бути вигідно, за її словами, Клепач не знає.
«За два дні тисячу людей не збереш»
Голова правління фундації «Україна» у Вроцлаві Артем Зозуля розповідає: про акцію дізнався за два дні до її проведення. Одразу обговорив ситуацію з українським консулом, і разом звернулися до місцевої влади з проханням звернути увагу на захід.
За словами Зозулі, у відповіді влада зазначала, що захід зареєстрований як масове зібрання, і навіть якщо потенційно може загрожувати інформаційній безпеці, формально організатори нічого не порушили під час організації. Водночас, каже він, доведення факту оплаченої участі може тривати місяці.
Артем Зозуля
Маркетингову компанію, якщо люди мають прийти безкоштовно, треба проводити завчасноАртем Зозуля
«Я думаю, що організатори акції могли передбачити спроби протидії, тому не інформували про нього за тиждень наперед. Загалом, коли організовуються масові заходи, інформація за два дні до заходу не збере не те що тисячу людей на площу, а й сто не прийде. Тому маркетингову компанію, якщо люди мають прийти безкоштовно, треба проводити завчасно.
Натомість тут була інша стратегія: будемо повідомляти людей не завчасно, але давати додаткову винагороду. Але, заради справедливості, скажу, що таких людей, на жаль, можна знайти в усьому світі – у кожній країні є ті, хто за 100 доларів погодяться на будь-що».
Артем розповідає: це вже не перший подібний захід у місті – схожий відбувся у грудні 2025-го. Чому саме Вроцлав стає майданчиком для таких акцій – має свої думки.
«По-перше, Вроцлав – це місто-приклад, має хороші, тісні контакти з українськими містами. Тут проживає велика кількість українців, діє інтеграційна програма, місто виступає за нормальний діалог й інтеграцію українців і поляків. Водночас Вроцлав – це місто різних поглядів. І місто з ослабленою владою: скандали і політичний тиск на президента міста не дають йому сильної позиції, щоб відбиватися від наступних атак і ставати на чийсь бік. Навіть якщо йдеться про захист добробуту мешканців Вроцлава українського походження».
Раніше журналісти Bihus.Info повідомляли про аналогічні мітинги за участю українців у Вроцлаві та Варшаві, які відбувалися у грудні торік. Тоді учасники також тримали українські прапори та плакати з гаслами, спрямованими проти президента України й української влади. А в телеграм-каналах, йдеться в розслідуванні, людям пропонували підзаробити – 100 доларів за участь.
Редакції Bihus.Info вдалося ідентифікувати на фото та відео з акцій одних і тих самих українців, які їздили з міста до міста. Також вони встановили організаторів. Серед них Вікторія Доценко, волонтерка та очільниця представництва польсько-української господарської палати у Бидгощі. Вона має благодійній фонд як в Україні, так в і Польщі. У грудні 2025-го Доценко отримала відзнаку Міністерства оборони України «за сприяння обороні», йдеться у розслідуванні. У коментарі журналістам жінка зазначила, що є «головною». Ігор Саєнко підтвердив редакції, що займається набором людей, проте заперечив, що платить учасникам.
За спостереженнями голови правління фундації «Україна», ця акція у Вроцлаві була менш успішною, ніж попередня, хоча витрати, ймовірно, могли бути більшими.
Акція проти корупції в Україні у Вроцлаві, Польща, 25 квітня 2026 року
Першочерговою метою заходу, на думку Зозулі, міг бути вплив на суспільну думку в європейських країнах.
Посіяти ворожнечу між українцямиАртем Зозуля
«Мені здається, що метою могло бути, зокрема, посіяти ворожнечу між українцями. Показати українцям в Україні, що в Польщі українці виступають за них, за Україну чи проти влади. Українцям за кордоном – що в Україні вже настільки корупція, що от люди протестують і треба щось із Зеленським робити. Але мені здається, що це опосередкована мета.
Більше це могло бути розраховане на внутрішню аудиторію. У Росії вийшли статті про те, що європейські уряди блокують свободу слова в Європі, щоб про такі акції ніхто не дізнався. Тобто, по суті, вони визнали, що не змогли потрапити до європейських медіа, і змінили наратив: мовляв, це ж фашизм у Європі, все блокують, все замовчують».
У російських медіа та соцмережах справді можна знайти публікації з твердженнями, що «європейські медіа відмовилися висвітлювати протести проти Зеленського в Польщі» або що «три тисячі українських біженців вийшли на протест проти Зеленського, але європейські медіа промовчали».
«Те, що роблять на замовлення – видно»
Надзвичайний і повноважний посол України в Польщі Василь Боднар розповідає, що дипломати зазвичай знають про подібні акції. Напередодні заходу у Вроцлаві консульство на своїй сторінці у соцмережах поінформувало громаду про можливу провокацію.
Василь Боднар
У дописі звертали увагу, що захід організовує нещодавно створена структура, вона може мати ознаки фіктивності, а учасників шукають через соціальні мережі, пропонуючи фінансову винагороду за участь.
«Те, що пізніше підтвердила наша громада – здебільшого у заході взяли участь громадяни України, які не проживають у Вроцлаві. Це були люди, яких привезли. Ми не маємо підтвердженнь, але найбільш ймовірно, що вони могли брати участь в акції за винагороду.
Ми, звичайно, розуміємо і підтримуємо активність громадян, але ставити вимогу в Польщі до влади України про мир – це неадекватна поведінка, тим більше з боку громадян України. Найкращим адресатом тут є посольство Росії чи будь-які інші установи, які пов’язані з країною-агресором».
Посол зазначає, що вже було декілька випадків проведення подібних провокативних акцій. За підтвердженою інформацією, каже він, учасники такої акції у Варшаві отримували певну невелику винагороду. Щодо іншої акції на початку року відбулося розслідування, були ухвалені відповідні рішення.
Як наслідок – українська громада припиняє співпрацю з подібними організаціями. Водночас, наголошує дипломат, що на польсько-українські відносини вони не впливають.
Акція проти корупції в Україні у Варшаві, Польща, 1 грудня 2025 року
30 жовтня 2025 року у Варшаві відбувся мітинг під гаслом «Ні війні», на який звернули увагу журналісти Kyiv Post. Зокрема, вони відзначили, що мітингарі з цими гаслами пройшли не під посольство Росії, а під посольство України. За інформацією медіа, людей на цей захід набирали через фейкові акаунти у соцмережах і обіцяли по 150 злотих за участь.
Потрібно критично аналізувати інформаціюВасиль Боднар
«Те, що робиться на замовлення, видно здалека. Ми пам’ятаємо акції під час Революції Гідності, Помаранчевої революції – наскільки спонтанно, за покликом діяла громада. Те, що є природним, люди підтримують. А те, що спеціально сконструйоване, має чітко визначені рамки і, на жаль, свою ціну. Тому закликаю наших громадян не продаватися за цих 30 срібняків.
Потрібно критично аналізувати інформацію, заклики, які ви отримуєте, не брати участі в сумнівних заходах, не реагувати на пропозиції з різних невідомих телеграм-каналів, від невідомих користувачів щодо нелегальних чи незрозумілих дій. І також уникати будь-яких дій, які можуть негативно впливати на ставлення до українців чи показували Україну в негативному світлі».
Акція проти корупції в Україні у Варшаві, Польща, 1 грудня 2025 року
За словами Боднара, такі заходи можуть бути організовані та профінансовані країною-агресоркою.
Є спроби використання українців саме в інтересах ворожих спецслужбВасиль Боднар
«Для нас важливо, щоб Україна тут була представлена як цивілізована країна, що громадяни дотримуються порядку і законодавства країни перебування. Бо досить часто є спроби використання українців саме в інтересах ворожих спецслужб. Я вважаю, що це один із методів гібридного впливу на ситуацію в європейських країнах, де руками українців намагаються створити негативний наратив про українську державу.
Ті люди, які мають щирі переконання у необхідності боротьби з корупцією чи досягнення миру, могли б висловити це практичними діями – допомагаючи обороні України або долучаючись до війська. А не через участь в проплачених заходах у безпечних європейських країнах».
Польща як мішень для російських операцій?
Давід Денерт – польський юрист. Після початку повномасштабного вторгнення він активно спростовує у своїх соцмережах фейки та маніпуляції, що стосуються українців – як воєнних мігрантів, так й історичних подій. А також допомагає жертвам, що зазнали нападів на національному ґрунті.
Давід розповідає, що зі схожою ситуацією стикнувся декілька місяців тому у Варшаві, коли виходив після зустрічі з посольства України.
Давід Денерт
Найбільше мене вразило те, що деякі люди закривали обличчяДавід Денерт
«Під вікнами посольства на проспекті був протест, формально представлений як спонтанна акція громадян України проти війни. Тоді я зробив декілька фотографій. Пізніше виявив, що в месенджерах, зокрема в Telegram, була реклама з пропозицією взяти участь у протесті за гроші. Найбільше мене вразило те, що деякі люди закривали обличчя – ніби знали, що беруть участь у чомусь ганебному або принаймні двозначному».
У випадку з Вроцлавом механізм виглядає дуже схожим, каже Давід.
«На мою думку, більшість людей у Польщі розуміють механізми інформаційної війни, розглядають їх як пропаганду, спрямовану і проти України, і проти польсько-українських відносин. Мета таких дій – перекласти відповідальності за війну з Росії на Україну, створити хибний образ нібито втоми від війни, наратив, що проблема – в Україні чи її владі, а не в російській агресії.
На жаль, у Польщі також є проросійські або радикально антиукраїнські групи. Для них такі протести дуже зручні, бо вони можуть сказати: «Дивіться, самі українці протестують проти України». Проблема в тому, що цей образ може бути штучно створений».
Акція проти корупції в Україні у Вроцлаві, Польща, 25 квітня 2026 року
З юридичної точки зору, зазначає юрист, оплата участі в зібранні не завжди автоматично є злочином. Водночас проблема виникає, коли діяльність інспірована, фінансована або координована іноземною особою.
«У таких випадках необхідно проаналізувати, чи пов’язана ця діяльність із дезінформацією, провокацією або дестабілізацією, чи є частиною впливу іноземної держави. У крайніх випадках можуть розглядатися положення щодо дій на користь іноземної розвідки, підтримки інформаційних операцій іноземної держави, фінансування конкретних видів діяльності та можливих звинувачень щодо введення громадськості в оману.
Але кожен такий випадок потребує доказів: хто організував акцію, хто платив, звідки взялися гроші, хто готував гасла, хто робив матеріали, де вони потім використовувалися та через які пропагандистські канали їх поширювали».
Найбільше, припускає Давід, такі дії можуть бути вигідні Росії – напряму або через посередників. А участь українців у подібних заходах, навіть несвідома, може бути використана проти всього українського суспільства.
Акція проти корупції в Україні у Вроцлаві, Польща, 25 квітня 2026 року
Це класична інформаційна операціяДавід Денерт
«Такі матеріали потім можна показувати в російських медіа або на проросійських каналах як доказ того, що «українці проти власного уряду», що «Європа сита Україною», що «Польща відвертається» або що «війна триває через Україну, а не через Росію». Це класична інформаційна операція: створити хибний образ, зафіксувати його, а потім неодноразово використовувати в пропаганді.
До таких випадків варто ставитися серйозно – не як до простого інциденту, а як до можливого елементу інформаційної війни на території Польщі. На мою думку, відповідні служби повинні розслідувати це, зокрема, щодо джерел фінансування, організаторів та каналів зв’язку. Польща є однією з ключових країн, що підтримує Україну, і тому є природною мішенню для російських операцій впливу».
Цікавість до електорату?
Матеуш Каміонка, політолог, експерт у сфері польсько-українських відносин, доцент кафедри польсько-українських студій Ягеллонського університету в Кракові, розповідає: громадяни України – як в межах свої країни, так і в Польщі – можуть мати різні погляди не лише залежно від регіону походження, мови, а й політичні уподобання.
Матеуш Каміонка
За його словами, більшість українських мігрантів хвилюються за майбутнє своєї країни. Хоча, каже, серед українців, які не хочуть інтегруватися в польське суспільство, бояться повертатися додому чи не мають куди, дедалі частіше можуть звучати настрої втоми та критики.
«Варто також пам’ятати, що хоча досвід може бути схожим у людей, життя за кордоном змінює їхнє бачення. Деякі люди не знайшли свого місця в Польщі, працюють нижче своєї кваліфікації і, зрозуміло, розчаровані життєвою ситуацією. Тому вони можуть шукати винних, хоча навряд чи вони безпосередньо будуть звинувачувати Польщу.
Два мільйони громадян України – значна група потенційних виборцівМатеуш Каміонка
У цьому контексті варто нагадати, що в Польщі зараз проживає приблизно два мільйони громадян України – значна група потенційних виборців. У контексті виборів у Молдові, де Майя Санду перемогла частково завдяки голосам діаспори, важко говорити про відсутність інтересу до цього електорату з боку різних політичних сил, зокрема зовнішніх».
Політолог додає, щонайменше з 2022 року українська громада у Польщі виглядала досить єдиною, хоча й звучали думки щодо так званих «самопроголошених лідерів» спільноти.
Акція проти корупції в Україні у Вроцлаві, Польща, 25 квітня 2026 року
«Щодо польсько-українських відносин, окремий захід такого типу навряд чи матиме суттєвий впливу на них. Але, звичайно, питання розвінчання міфу про єдність та репрезентативність українців у Польщі може вплинути на нинішніх лідерів. Такі гасла, як «зупинити корупцію» та «ми підтримуємо мирний план», знаходять благодатний ґрунт – як серед поляків, так і серед українців у Польщі.
Українські громади в Польщі перебувають у полі зору іноземних спецслужб, що підтверджується, зокрема, випадками саботажу. Повідомлення про можливі виплати за участь у таких заходах можуть ще більше посилити ці підозри. З іншого боку, не можна виключати, що ми спостерігаємо початок передвиборчої кампанії опонентів чинної влади в Києві. Незалежно від того, хто стоїть за акціями, очевидно, що хтось уміло використовує проблеми українців в Польщі для досягнення власних політичних цілей».
За словами Каміонки, також інформація про участь у ймовірно оплачуваних мітингах може підірвати довіру і до справжніх протестів у майбутньому.