Ситуація на фронті все гостріше ставить перед Кремлем питання: де взяти людей, щоб не те що наростити, а хоча б зберегти нинішні, і без того невисокі темпи просування? Про можливість другої хвилі мобілізації все частіше говорять як у самій Росії, так і за її межами. Чи готова Москва піти на цей крок? Що може підштовхнути Кремль до такого рішення і коли його можуть прийняти?
«Армія РФ наразі не наступає по всьому фронту»
Темпи просування російської армії на фронті значно знизилися. За даними проєкту Deep State, у травні війська країни-агресора змогли окупувати лише 14 квадратних кілометрів території України. На це є кілька причин. Й одна з них – велика кількість вбитих та поранених. За даними Генштабу ЗСУ, втрати особового складу армії РФ у травні склали від 35 до 39 тисяч.
За словами командувача Сил безпілотних систем України Роберта Бровді, у грудні 2025 року Сили оборони вперше змогли ліквідувати приблизно стільки ж окупантів, скільки підписали контракти з армією РФ, а з січня ці показники почали складатися на користь Сил оборони. Тобто Україна підтверджено знищує більше, ніж Росія мобілізує.
«Російській Федерації сьогодні фактично не вистачає людського ресурсу для того, щоб продовжувати окупаційну війну проти України. У неї немає якихось технічних, технологічних або тактичних рішень, які вивели б її на сприятливі показники проведення наступальних операцій.
Наразі вони вимушені діяти досить примітивно, намагаючись штурмувати здебільшого суто за рахунок піхоти», – каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
«Міноборони РФ на цей момент завербувало на війну 1321 людину віком від 18 до 26 років»
А з поповненням піхоти в армії РФ не все гладко. Днями російський опозиційний ресурс «Важливі історії», посилаючись на дані про витрати бюджету РФ, повідомив, що в першому кварталі цього року одноразові виплати за підписання контрактів з Міноборони на військову службу отримали 71 200 людей. Це на 20 відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого року. В умовах фактичного ступору на фронті.
«У порівнянні з минулими літніми кампаніями повномасштабної війни, армія РФ наразі не наступає по всьому фронту. Лише на кількох вибіркових напрямках. Костянтинівка, Краматорськ-Слов'янськ, Лиман. Щобільше – на деяких ділянках фронту в наступ переходять вже ЗСУ, чого не було досить тривалий час», – зазначає військовий історик Сергій Розе.
«Вони приходять – замість «броні» на них там чекає співробітник військкомату»
Якщо контрактників-добровольців уже не вистачає – де взяти людей для фронту? Поки що російська влада проводить так звану приховану мобілізацію, намагаючись залучити на військову службу строковиків, мігрантів, ув'язнених, створюючи негласні квоти для приватних і держпідприємств, згідно з якими вони мусять віддати армії певну кількість співробітників.
«Як це відбувається? Викликають людей, припустимо, з підприємств «Татнафта» чи «Норнікель», які постачають міністерству оборони необхідні для війни ресурси. «Татнафта» – паливо для танків, «Норнікель» – відповідно, нікель.
Тобто співробітники цих підприємств усі мають «бронь». Їм кажуть: «Йдіть оформіть цю «бронь» у відділі кадрів». Вони приходять – замість броні на них там чекає співробітник військкомату з повісткою. Величезну кількість людей так примусили підписати контракт і мобілізували», – пояснює представник проєкту «Йдіть лісом» Іван Чувіляєв.
Він впенений, що наразі це працюватиме приблизно так само. Людям будуть брехати, примушуватимуть, погрожуватимуть. Видаватимуть відправлення на війну за відрядження, за записування в мобілізаційний резерв, за підписання контрактів з усілякими проксі-силами міноборони РФ типу «Барса» і таке інше.
«Але насправді спрацює, найімовірніше, зовсім інший принцип. Масові скорочення. «Баба з воза – кобилі легше», а людина, яка втратила роботу, не матиме просто іншого виходу, окрім як підписувати контракт. Тим більше, якщо їй багато свистітимуть у вуха про те, як це вигідно, здорово і чудово», – каже Чувіляєв.
Окрема тема – залучення на фронт молоді – студентів. На окупованих територіях і в самій Росії викладачі та представники міноборони ведуть активну агітацію, обіцяючи у разі підписання контракту на один рік зберегти місце у ВНЗ із можливістю повернутися до навчання після закінчення контракту, скласти сесію автоматом та сумарний дохід від 70 тисяч доларів за перший рік служби.
За даними проєкту «Хочу жити», міноборони РФ на цей момент завербувало на війну 1321 людину віком від 18 до 26 років. Серед яких є студенти з окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької областей та Криму.
«Якщо буде стояти завдання виключно утримати окуповані території, перебуваючи в обороні, – це може бути від 300 до 500 тисяч особового складу»
«У студентів виникає резонне питання: «Ви хочете мене відрахувати, якщо я не підпишу контракт? Що за дурниці? Я краще просто відрахуюсь. Навіщо мені тоді взагалі вступати? Я навчаюсь тут для того, щоб до армії не піти. Це для мене можливість насамперед отримати відстрочку. Це ні для кого не є секретом. У Росії вища освіта так працює», – зазначає Чувіляєв.
«Хлопчики навчаються не тому, що хочуть професію здобути, а тому, що треба від армії відкосити. Тому майже не працює вся ця агітація», – додає він..
«Зараз ми оголосимо мобілізацію, і ти підеш помирати»
Від початку цього року російським чоловікам призовного віку масово розсилають листи з вимогою з'явитися до військкоматів з різних підстав: за повістками, розпорядженнями, для уточнення даних. Статистика Google показує, що у травні в Росії кількість запитів за словом «мобілізація» досягла максимального значення за стобальною шкалою.
Особливу тривогу викликає у громадян РФ призовного віку видача мобілізаційного розпорядження – документу, який зобов'язує їх самостійно прибути до пункту збору в разі нового призову. Іван Чувіляєв вважає паніку в Росії з цього приводу необґрунтованою. Мовляв, мобілізаційне розпорядження і так завжди вклеювали у військовий квиток.
«Насправді воно взагалі нічого не означає. Єдине, як його можна дійсно використовувати – це говорити: «Дивися, у тебе у військовому квитку мобілізаційне розпорядження. Ти що – хочеш бути мобілізованим? Зараз ми оголосимо мобілізацію, і ти підеш помирати. Давай-но ти краще підпишеш контракт і поїдеш куди-небудь у спокійне місце, ще й грошей заробиш». І то не факт, що це так працюватиме», – підкреслює Чувіляєв.
Your browser doesn’t support HTML5
«Божевільні» втрати Росії: що визначить результат війни? | Донбас Реалії
Про проведення часткової мобілізації очільник РФ Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року, і юридично вона досі триває. Тоді Росія змогла призвати до війська близько 300 тисяч людей, що допомогло стабілізувати фронт та перейти в наступ на Донбасі. Водночас із Росії за перший рік повномасштабної війни, за різними даними, виїхали від 300 000 до 1 300 000 людей.
«У 2022-му ситуація була інша – російський фронт практично розвалювався, і за допомогою мобілізації Путіну вдалося зупинити цей процес. Тоді мобілізованих фактично розділили на три групи. Перших кинули в бій без будь-якої підготовки, просто як гарматне м'ясо. Вони практично всі й загинули відразу або були поранені. Другу групу вже використовували після хоч якоїсь підготовки, а з третьої формувалися нові частини», – пояснює Розе.
«Можливо, 300 тисяч вже й не потрібно, але десь 150 тисяч точно»
Відтоді масової мобілізації в Росії не було. Однак держава послідовно готувала законодавчу базу для жорсткішого контролю над військовозобов'язаними. У 2023 році з'явилися електронні повістки: через сім днів після розміщення в системі вони вважаються врученими автоматично – незалежно від того, бачила їх людина чи ні.
- За неявку у військкомат влада може обмежити право на отримання кредитів, керування автомобілем, операції з нерухомістю та виїзд за межі країни. Роком пізніше запрацював єдиний реєстр військового обліку, який дозволяє оперативно відстежувати та оновлювати дані про потенційних призовників, включаючи відомості про їхнє місцеперебування.
«З'ясувалося, що там є окремий модуль, доступний Білоусову (міністру оборони РФ Андрію Білоусову – ред.) та вищим членам Міноборони, який дозволяє складати у «скриню» всі особисті дані тих чоловіків, які можуть бути мобілізовані у разі, якщо хтось цього захоче, якщо з'явиться така потреба. Це перший, власне, сигнал до того, що мобілізація може початися», – відзначає Чувіляєв.
«Можливо, 300 тисяч вже й не потрібно, але десь 150 тисяч точно. Росіяни ж увесь час намагаються створювати нові частини та підрозділи, розгортати, припустимо, бригади в дивізії. І для цього теж потрібні люди, яких вони не мають. Тобто для того, щоб виконати цей план, потрібне близько 70 тисяч осіб. Тобто 70 тисяч на поповнення, 70 тисяч на розгортання, десь 150-200 тисяч, я гадаю, їм потрібно», – каже Розе.
Кількість мобілізованих буде залежати насамперед від завдань, які поставить перед військовими російське керівництво.
«Якщо буде стояти завдання виключно утримати окуповані території, перебуваючи в обороні, – це може бути від 300 до 500 тисяч особового складу. Якщо ми говоримо про проведення повноцінних наступальних дій, як у 23-му, 24-му, але без механізованої компоненти, переважно людьми, то це, звісно, набагато більше, ніж 500 тисяч.
І цей процес може розтягнутися в часі десь на пів року, навіть довше, і торкнутися не лише кінця 26-го, а й початку першого кварталу, а можливо, навіть і першого півріччя 2027-го», – наголошує Коваленко.
«Це рішення ухвалює особисто Путін»
Офіційно російська влада від можливої другої хвилі мобілізації поки що відхрещується. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв ще навесні заявив: з усіма завданнями в Україні армія РФ, що поповнюється контрактниками, і так справляється.
Але Z-блогери та російські політики не такі оптимістичні. Наприклад, депутат Держдуми від «Єдиної Росії», генерал-лейтенант Андрій Гурульов в огляді ситуації на фронті у своєму телеграм-каналі прямо заявив: мобілізації бути. Восени. Щоправда, пізніше Гурульов написав, що його телеграм зламали і тексти з його сторінки пишуть вороги.
Щодо України – президент Володимир Зеленський після чергової наради з силовиками наприкінці травня написав у себе в соцмережах наступне: «Отримуємо й усе більше внутрішньої російської інформації про підготовку додаткової мобілізації в країні-агресорці.
Передусім це має на меті компенсувати особливо високі втрати російської армії на окупованій території України. Політичне керівництво Росії поставило завдання збільшити окупаційний контингент. Ідеться щонайменше про десятки тисяч додатково».
Військовий історик Сергій Розе зазначає: «Особисто я взагалі не очікую, що друга хвиля мобілізації буде найближчим часом. Це рішення ухвалює особисто Путін. Він вважає, що у нього все добре, що територію так званої «ЛНР» вони вже захопили повністю, територія так званої «ДНР» взята вже на 85 відсотків.
Тому я не бачу, щоб він раптом дійшов висновку, що потрібно терміново проводити мобілізацію. Спочатку він повинен отримати інформацію про те, що фронт застряг і у нього немає успіхів, або армія РФ зазнала відчутної поразки. Після цього має пройти якийсь час, доки він це усвідомить. І лише після цього буде мобілізація».
Враховуючи ситуацію на фронті, військово-політичне керівництво РФ фактично стоїть перед дилемою – або знов масово вигрібати людей з в'язниць, або таки проводити другу хвилю мобілізації.
«Наразі вони не ризикують її проводити зовсім не тому, що бояться народного гніву, – в державі, де всі під ковпаком ФСБ, такий розвиток подій малоймовірний. Не ризикують, бо їм здається, що це буде не так вдало і виграшно, як набрати зеків. Тому що їхніми трупами можна сміливо закидати українську землю у необмеженій кількості», – каже Чувіляєв.
«Вони готуються до мобілізації, яка може розпочатися десь наприкінці жовтня – на початку листопада. Одразу після виборів у Росії, щоб якось не хвилювати суспільство, не створювати панічні настрої. Літня наступальна кампанія армії РФ вже не підпадає під загальну мобілізацію. Навіть якщо вони розпочнуть її, наприклад, завтра – вони все одно не встигнуть якось вирішити питання з людським ресурсом.
Відповідно, можна сказати, що літня наступальна кампанія буде абсолютно провальною для російського командування. Але далі вони будуть намагатися утримати контроль над тимчасово окупованими територіями як мінімум, і, відповідно, дуже складним буде для України кінець 26-го, початок 27-го років», – зазначає Коваленко.
Сьогодні Кремль намагається поповнювати армію без нової мобілізації, стимулюючи людей грошима, обіцянками та все більш жорстким контролем. Але потреби фронту зростають. І питання вже не в тому, чи потрібна Росії нова хвиля мобілізації, а в тому – коли влада вирішить, що без неї війну продовжувати неможливо.