«Вивезла дитину з війни, щоб тут хтось із ненавистю ледь не вбив його». Хто й навіщо душив 4-річного українця у Мюнхені?

Стрічка української біженки в Німеччині Ірини Мотенко в соцмережах регулярно оновлюється дописами про збори на авто, одяг чи медикаменти для військових. Та справжній резонанс викликав інший пост української волонтерки з Харкова: про інцидент, що трапився з її сином у дитсадку Мюнхена, де вони живуть нині. Після нього Ірина вирішила більше не пускати свою дитину до закладу.

«Просто не вкладається в голові. Коли я рятувала сина від війни, мені навіть у страшному сні не могло приснитися, що в іншій країні діти можуть бути такими жорстокими», – пише Мотенко у Facebook. Допис зібрав понад 24 тисячі реакцій і три з половиною тисячі репостів.

Наслідки удухи на шиї хлопчика

Проілюстрований він світлинами травмованої шиї дитини. Мама хлопчика стверджує, що в садочку її сина «намагалися задушити».

«Не могла курточку вдягнути»

Інцидент стався 27 січня. Того вечора Ірина як завжди прийшла забирати свого 4-річного сина Даниїла з садка, який завжди, каже, дитині подобався. Та цього разу – вперше за весь рік відвідування – хлопчик заходився від плачу, а його шия була покрита численними крововиливами, розповідає жінка проєкту Радіо Свобода «Ти як?»

Ірина з сином

«Він був на руках у вихователя. Його заспокоювали до мого приходу… Коли він пішов до мене на руки і я побачила оту борозду на шиї, в мене вимкнулося все… Я не могла йому курточку вдягнути – йому боляче було… Вихователі мені намагалися щось розповісти, але я була в такому шоці-стресі, що вже не розуміла, що вони там німецькою мовою кажуть».

Жінка стверджує, що до садочка за сином вона йшла, не підозрюючи, що на неї там чекає. За словами Мотенко, ніхто з персоналу їй не телефонував, щоб розповісти про інцидент, про обставини якого мамі донині відомо небагато.

«Лікарі підтвердили механічне удушення – і все. Хто зробив, як зробили – я цього не знаю».

Українка воліє дочекатися результатів офіційного розслідування й бездоказово не звинувачувати нікого, щоб не стати самій потім об’єктом зустрічних звинувачень. Не розповідає, каже українська біженка, їй про події в садочку й син. А вона своєю чергою – не змушує їх пригадувати.

«Я його не питаю, бо не хочу акцентувати на цьому зовсім його [увагу], щоб він не думав про це».

З цієї ж причини – не поглибити завдану психічну шкоду – Ірина того вечора поспішила забрати сина з дитсадка, не вчиняючи там скандалу й не вдаючись у подробиці інциденту.

Радіо Свобода не може незалежно підтвердити цю інформацію, оскільки редакції невідомий номер дитячого садка, який відвідував Даниїл. Його мама не розголошує дані, пояснюючи це вимогами розслідування. Поліція Мюнхена також їх не надала.

4-річний Даниїл

Із садка, за словами Мотенко, вони з сином пішли додому. У березні 2022-го хлопчик з мамою і бабусею переїхав із рідного Харкова до Мюнхена. Двоє рідних і намагалися його заспокоїти. По гарячих слідах Ірина повела Даниїла до лікаря, який після огляду діагностував механічну задуху.

«Озброївшись» цією довідкою, жінка з дитиною направилася до місцевого відділку поліції, де подала заяву. Розслідування триває. Ірина Мотенко чекає на результати. Жодних контактів із садком від 27 січня, каже, не мала і не шукає їх. Зв’язок тримає тепер виключно з правоохоронцями.

«У моєї дитини ніколи не було поганих діток і хороших. Зараз у нього є це поняття. Він навіть у поліції малював поганих діток і хороших. Він розуміє, що є діти погані й хороші… Ми не можемо на сто відсотків стверджувати, що це зробили діти, доки не буде офіційного документа. Просто в нього зараз це є. А я кажу те, що говорить моя дитина».

Жінка не готова пов’язувати українське походження свого сина й проявлену до нього агресію. Не має фактів, які би вказували на це, й тому не хоче «бути голослівною».

Ірина з сином

Версія від поліції. Нещасний випадок?

«Сьогодні знову було багато зроблено. Була розмова з поліцією (дякую моїй знайомій за допомогу). Але поки триває слідство – деталей писати не можу. Потім купа листів… і в якийсь момент я просто зірвалась і розплакалась… Чекаю відповіді від адвоката», – написала 2 лютого у Facebook Мотенко, не розкриваючи подробиць своїх контактів із правоохоронцями.

Радіо Свобода зв’язалося з поліцією Мюнхена, щоб дізнатися проміжні результати розслідування. Там підтвердили, що отримали заяву «щодо заподіяння небезпечних тілесних ушкоджень».

«Виходячи з поточного стану розслідування, припускається, що інцидент, найімовірніше, був нещасним випадком. Подальші слідчі дії очікуються. На жаль, наразі ми не можемо надати жодної додаткової інформації. Просимо вас з розумінням поставитися до того, що права на конфіденційність причетних – у пріоритеті», – повідомили Радіо Свобода в головному управлінні поліції Мюнхена (Німеччина).

Сліди на шиї хлопчика

Утім, українські лікарі-травматологи, подивившись на знімки, дійшли іншого висновку.

«На фото схоже на странгуляційнуСтрангуляційна асфіксія (задушення) – це небезпечний для життя стан, викликаний здавлюванням органів шиї (петлею, руками). Вона перекриває дихальні шляхи, судини та нервові пучки, призводячи до кисневого голодування, втрати свідомості, а без негайної допомоги – смерті. Основні ознаки: странгуляційна борозна, садна, синці

борозду. Можна виставляти синдром жорстокого поводження з дитиною... Освідчення і офіційне заключення робить судово-медичний експерт», – сказав Радіо Свобода завідувач травмпункту лікарні «Охматдит» Олександр Мухопад.

У департаменті освіти Мюнхена не змогли прокоментувати Радіо Свобода конкретний інцидент через брак інформації, в якому саме закладі він стався. Імен і прізвищ дитини й мами виявилося недостатньо.

Син Ірини Мотенко Даниїл під час святкування свого дня народження. 31 грудня 2025 року йому виповнилося 4 роки

«Ми не маємо списків із іменами всіх дітей, які відвідують дитячі садки Мюнхена, тим більше, що поряд із нашими міськими закладами у місті працює багато незалежних громадських та приватних операторів. Без уточнення, в якому саме закладі стався інцидент, ми не можемо з’ясувати додаткову інформацію», – відповіли Радіо Свобода в департаменті освіти й спорту Мюнхена.

Роз’яснюючи загальні принципи своєї роботи, у департаменті запевнили, що реагують на всі отримані повідомлення.

Ірина з сином

«Нагляд дуже серйозно ставиться до свого обов’язку захисту дітей, навіть на рівні підозри. Тому важливо, щоб і батьки, і працівники закладів знали про можливість звернення зі скаргою до органу нагляду… Кожне звернення або скарга (навіть анонімна) розглядається серйозно, документується та перевіряється», – зауважили у відомстві.

Ірина Мотенко стверджує, що подала відповідну скаргу. А доки очікує на реакцію, намагається відновити моральний стан своєї дитини. Після інциденту в садку Даниїл, каже, напрочуд тривожно спить і уникає контактів із дітьми.

«Прокидається 5-6 разів (за ніч – ред.). Він шукає захисту. Ми спимо удвох зараз у такій ситуації. Я йому кажу: мама поруч. Я його обіймаю – і він засинає. А через деякий час знову прокидається. Зараз він боїться виходити з квартири. Не хоче зустрічатися ні з ким», – розповідає Радіо Свобода мама Даниїла. Українка сподівається, що винні будуть притягнуті до відповідальності.

Сліди на шиї хлопчика

«Тут (у Німеччині – ред.) зовсім по-іншому треба йти. Не нахрапом, не криками, не бійками, а згідно з законодавством. Так, якщо розуміти, що ти пишеш, як ти робиш, і не вимагати – от я сказала, мені потрібно, а робити, як треба, згідно з законом, то винні будуть покарані».

Із Мотенко, дізнавшись про інцидент, також виходило на зв’язок генеральне консульство України в Мюнхені. Радіо Свобода звернулося до дипустанови за коментарем і опублікує його, щойно отримає.

У Німеччині знайшла прихисток найбільша кількість українських біженців – близько 28 відсотків від усіх, що втекли від війни до ЄС. Останні дані Євростату станом на кінець листопада 2025 року свідчать, що від початку повномасштабного вторгнення Німеччина прийняла понад 1,24 мільйона українців. З них майже 44 % становлять дорослі жінки й близько 31% – діти.

У ЗМІ й раніше з’являлися повідомлення про скривджених українців у Німеччині. Проте не всі були зумовлені національною чи етнічною мотивацією.

Так, у лютому 2024 року 15-річний українець неподалік Дюссельдорфа отримав серйозні травми в результаті нападу на ґрунті расової ненависті, повідомляла агенція DPA з посиланням на німецьку поліцію. У квітні 2024 року в місті Мурнау від ножових поранень загинули двоє українських військових, що перебували в країні на реабілітації. Суд засудив за вбивство до довічного ув’язнення 58-річного росіянина. У травні 2024-го ще одного підлітка тяжко поранили неподалік Дортмунда.

У червні 2025 року в лісі неподалік від Дорстена знайшли мертвою 32-річну українку та її 19-місячну доньку. У злочині зізнався українець, що мешкав в одному притулку з ними. Згідно з повідомленням Північнонімецького радіо (NDR) з посиланням на поліцію, у серпні 2025-го хворий на шизофренію громадянин Іраку штовхнув під поїзд 16-річну маріупольчанку – вона загинула.

2024 року дослідження Bertelsmann Stiftung зафіксувало: частка тих, хто вважає, що Німеччина «досягла межі» прийому біженців, зросла до 60% у 2023-му (проти 36% у 2021-му). Окремого фокусу саме на вихідцях із України в опитуванні не було.

Опитування інституту INSA, зроблене на замовлення таблоїду Bild і оприлюднене на сайті видання в жовтні 2025 року, мало на меті з’ясувати, як ставляться німці до фінансової підтримки українських біженців та перебування в країні чоловіків із України. Воно засвідчило що дві третини німців виступають проти надання соцвиплат українським біженцям і лише близько 17% підтримують їх. Виплати отримує понад 700 тисяч українців у Німеччині, переважна більшість яких – працездатна.

Більшість опитаних також вважає, що українські чоловіки призовного віку мають повернутися в Україну. Cтатистика про ставлення саме до українських жінок та дітей у Німеччині в публічних опитуваннях 2025 року відсутня.