«Її місце проживання ‒ непридатні землі. Чому окупований Крим боїться нашестя сарани?

Сарана

Італійський прус та азійська перелітна ‒ таких «гостей» очікують в окупованому Криму в 2021 році. Це види сарани, навалу якої прогнозує «Россільгоспцентр». Марокканська сарана, яка в більшості регіонів сусідньої Росії, у 2021 році перебуватиме у стадії депресії, натомість масово розмножується в Криму. На анексованому півострові запланована обробка пестицидами площі в одну тисячу гектарів, але це менше, ніж планувалося у 2020 році.

Що стає причиною навали сарани в Криму, чи пов'язане це явище з посухою і чи потерпає від сарани материкова частина України? Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Доброго ранку, Крим» порушив ведучий Сергій Мокрушин.

Ще у червні 2015 року обстеження Россельхознадзору сарани в Криму не виявило, тоді повідомлялося: «У Республіці Крим личинками блакитнокрилого та зеленого коника заселено 1,35 тисячі гектарів. Середня чисельність ‒ 2,9 екземпляра на квадратний метр, максимально ‒ 8 екземплярів. Коники харчуються дикою рослинністю, культурні рослини не пошкоджуючи». Тоді обробка пестицидами не застосовувалася, але до 2016 року з'являлися повідомлення про активність сарани в Криму.

«Сарана в Криму з'являтиметься все частіше»

«Різке збільшення кількості сарани в Криму трапляється циклічно, ‒ розповідав тоді виданню «Кафа» еколог Андрій Плига. ‒ Спекотне літо ‒ це ідеальні умови для розвитку таких комах. Тому потрібно бути готовим до того, що сарана з'являтиметься все частіше. Адже метеорологи прогнозують зміну клімату в бік потепління. Крим знав масштабні періоди неконтрольованого розмноження сарани».

Ситуація різко змінилася у 2017 році. Тоді кримчани почали масово повідомляти про навалу азіатської перелітної сарани. Проблему підтвердили й у кримському Міністерстві сільського господарства, від шкідника постраждало більше від однієї тисячі гектарів у господарствах Совєтського, Джанкойського та Красноперекопського районів. Сарана з'їдала пшеницю, жито, кукурудзу, рис, картоплю та інші овочі. У ті ж дні «Россільгоспцентр» повідомив про знищення шкідників.

А через два роки ‒ у 2019-му ‒ на Кримському півострові виявили осередки розмноження марокканської сарани. Тоді повідомлялося, що особливо великі скупчення виявлені в Джанкойському та Первомайському районах: середня чисельність личинок становила 100 особин на квадратний метр, максимальна ‒ понад 300. На той момент було уражено близько 10 відсотків на досліджених 225 гектарах.

Марокканська сарана в Білогірському районі Криму, червень 2019 року

Нинішнього року ситуація повторюється, аномальне розмноження сарани захопить і частину сусідньої Росії.

«Азіатська перелітна сарана в стадії масового розмноження буде присутня в Калмикії, Криму, Дагестані, Північній Осетії, Чеченській республіці, Астраханській, Волгоградській та Ростовській областях, Ставропольському краї. Масове розмноження і наростання чисельності марокканської сарани прогнозується в Криму, Волгоградській та Ростовській областях, Ставропольському краї», ‒ повідомили в «Россільгоспцентрі».

Старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії, що навала сарани, якої очікують у Криму, безпосередньо пов'язана з посухою на півострові та зростанням кількості покинутих господарств

Сарана не йде в дикі місця, її місце проживання ‒ непридатні землі, і таких ділянок через осушення річок і водойм з кожним роком з'являтиметься в Криму все більше
Андрій Федоренко

‒ Є два чинники. Перший ‒ зміна клімату ‒ спекотніші погодні умови стимулюють появу стадної форми сарани. Другий ‒ антропогенний фактор ‒ вплив людини, поява непридатних земель (землі, що стали з тих чи інших причин непридатними для ведення сільського господарства ‒ КР), занепад сільського господарства. Подібна ситуація була в Луганській області, на території покинутого висушеного рибгоспу була масова навала сарани. Обробка хімікатами ‒ це вирішення проблеми тут і зараз. Щоб вирішити проблему загалом, необхідно або відновити сільське господарство, або дочекатися повернення виведених з обороту земель у їх вихідний дикий стан. Сарана не йде в дикі місця, її місце проживання ‒ непридатні землі, і таких ділянок через осушення річок і водойм з кожним роком з'являтиметься в Криму все більше. Згодом Крим повернеться до свого початкового стану до зрошення ‒ до степу.

Андрій Федоренко, керівник лабораторії моніторингу Інституту захисту рослин НАНУ

Водночас, зазначає Андрій Федоренко, у Криму сарана була завжди, вона має дуже широкий ареал проживання. Однак за нормальних умов сарана перебуває в маленькій чисельності, але при додаванні низки сприятливих умов кількість цього виду різко зростає.

Необроблюване поле біля села Молочне Сакського району, серпень 2019 року

Господарства України в нормі

Щодо території сусідньої з Кримом Херсонської області фахівці не відзначають спалахів чисельності сарани. Причина тому ‒ нормальне ведення сільського господарства, зазначає головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів Держпродпотребслужби України в Херсонській області Лариса Коломієць.

Проблеми такої, як у Криму, немає, фахівці нашого управління постійно проводять обстеження, моніторинг земель Херсонської області
Лариса Коломієць

‒ На території Херсонської області спостерігається спад чисельності сарани вже п'ять років поспіль, незважаючи на сприятливі погодні умови. Проблеми такої, як у Криму, немає, фахівці нашого управління постійно проводять обстеження, моніторинг земель Херсонської області. За результатами осінніх ґрунтових обстежень сарана виявлена на двох відсотках обстеженої площі. Середня щільність ‒ 0,3 екземпляра на квадратний метр, це менше, ніж торік.

Кліматичні умови степового Криму та Херсонської області загалом схожі, однак на півострові є осередки розмноження сарани, Херсонську область така проблема обійшла.

Лариса Коломієць вважає, що річ не у рівні роботи господарств.

‒ Усе залежить від комплексної роботи господарств і служб, які відповідальні за це. Думаю, що в Криму поширення відбувається через невчасне виявлення та локалізацію сарани.

Сарана на пшеничному полі. Росія, Краснодарський край, липень 2015 року

Із 1 січня 2020 року в Криму указом підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксенова була ліквідована Служба земельного та фітосанітарного нагляду (Кримсільгоспнагляд), її повноваження були передані федеральній службі «Россільгоспнагляду».

Фахівці зазначають, що окрім хімічної обробки, допомогти може тільки погода ‒ вчасні дощі перешкоджають розмноженню сарани.

(Текст підготувала Інна Аннітова)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Буріння свердловин та нові водогони у Криму: чому висихає район, із якого подають воду для Сімферополя?