Міськрада Дрогобича заборонила використання російськомовного культурного продукту

За словами мера Дрогобича Тараса Кучми, інцидент через російськомовну музику є неприпустимим, тому міська рада скерувала звернення до відповідних органів, щоби притягнути винних до кримінальної відповідальності

На сесії Дрогобицької міської ради 6 серпня ухвалили рішення про заборону публічного використання російськомовного культурного продукту на території громади.

Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, приводом став інцидент через російськомовну музику, що стався наприкінці минулого місяця: компанія дорослих агресивно відреагувала на прохання підлітків вимкнути таку музику. Поліція проводила перевірку. На відео інциденту одна з жінок каже, що їхня компанія «з Донбасу», що в них рідні служать в армії і що «війна почалася через західну Україну». Пізніше через розголос жінки просили вибачення за свою поведінку.

«Публічне відтворення російської музики, нецензурна лайка, погрози й агресія у відповідь на зауваження підлітків, а також озвучення антиукраїнських наративів є абсолютно неприпустимими. Ми, як представники спільноти ВПО Дрогобицької громади, засуджуємо таку поведінку. Неважливо, де народилася людина, бо насамперед усі ми – громадяни однієї Держави», – таке звернення на сесії озвучила рада спільноти внутрішньо переміщених осіб у Дрогобичі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Хочемо, щоб вони знали історію України»: як у Чехії допомагають дітям зберегти українську ідентичність

За словами мера Дрогобича Тараса Кучми, випадок, який стався в громаді, є неприпустимим, тому Дрогобицька міська рада скерувала звернення до відповідних органів, щоби притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Від сьогодні, згідно з рішенням міськради, на території громади діятиме мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту, що створений і використовується за допомогою російської мови в будь-яких формах, до моменту повного припинення збройної агресії Росії проти України.

4 серпня цього року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики підтримав законопроєкт № 15412. Згідно з цим документом, передбачено внесення змін до низки законів України для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Зокрема, йдеться про те, щоб усунути прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Мовне питання за гроші Москви»: як Росія платила за просування «закону Ківалова-Колесніченка» (розслідування)

Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов’язані володіти державною мовою і застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Ця вимога стосуватиметься також парламентарів, керівників державних закладів культури і наукових установ, приватних виконавців, арбітражних керуючих і аудиторів, членів виборчих комісій і комісій з референдуму.

Також документ гарантуватиме захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу.

Розробники чи продавці комп’ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов’язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки. Працівники дитячих закладів будуть зобов’язані створювати винятково українськомовне середовище. У позашкільної освіті не допускатиметься використання російської мови.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Ми були «луга*донами». А сьогодні мої студенти воюють за Україну»: історія військового лікаря з Луганська

Тим часом приватні заклади загальної середньої освіти матимуть право вільного вибору мови викладання, але з суворою забороною на використання російської мови.

У культурній сфері законопроєкт передбачає офіційну заборону на публічне виконання, показ і демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів російською.

Нові правила торкнуться і громадських об’єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання російської мови буде заборонено.

Законопроєкт мають розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Зачарованість злом». Андрій Курков про російську мову в українських школах і «кремлівського кощея»

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Говорю по-русски». Чому школярі Києва більше спілкуються російською?

Your browser doesn’t support HTML5

«Росія – минуле»: шведська перекладачка вивчила українську мову й відкрила «українську версію» себе