Лідери країн Європейського Союзу погоджуються, що Україні потрібне додаткове фінансування, однак мають різні позиції щодо використання для цього заморожених російських активів. Данія і Фінляндія закликають повернутися до цієї ідеї, Австрія вважає, що юридичні й фінансові ризики досі не зняті, а Бельгія застерігає від використання активів без одностайної згоди ЄС. Про це європейські лідери заявили журналістам на саміті в Брюсселі 16 жовтня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Питання стало особливо актуальним через нові фінансові потреби України. Попри погоджений раніше кредит ЄС на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, Київ потребує додаткових коштів для покриття бюджетних і військових видатків. За оцінками, які обговорюють у Брюсселі, додаткова потреба України у фінансуванні наступного року може перевищити 70 мільярдів євро.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен вважає використання заморожених російських активів найкращим варіантом.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україні бракуватиме мільярдів на оборону від Росії. ЄС має рішення, але тимчасове«Заморожені російські активи – це найбільш очевидне джерело коштів, до якого варто звернутися. Це рішення має подвійну мету. Воно дозволить профінансувати оборону Європи, а також означатиме, що Росія, яка зараз спричиняє стільки руйнувань в Україні та Європі, сама платитиме за все, що робить», – заявила Фредеріксен, прибуваючи на другий день саміту 16 жовтня.
Водночас вона визнала, що не всі держави ЄС підтримують таке рішення.
«На жаль, деякі держави-члени ЄС блокують це. Ми цього не робимо. І ніколи не робили. Тому я досі вважаю використання заморожених російських активів одним із найкращих рішень, які маємо перед собою», – наголосила данська прем’єрка.
Прем’єр-міністр головуючої в Раді ЄС Ірландії Міхол Мартін заявив, що Ірландія раніше активно підтримувала використання активів, однак попередні переговори завершилися безрезультатно.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Бояться Путіна чи щось інше. Чому ЄС не дає Україні «заморожені» російські гроші«Минулого разу ми рішуче підтримували ідею використання заморожених російських активів, але зрештою нічого не вийшло. Саме тому було використано кредитний механізм на 90 мільярдів євро», – нагадав він.
Мартін наголосив, що головне зараз – знайти рішення, яке дозволить забезпечити Україну коштами швидко й ефективно.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер висловив схожу думку. «Ми обговорювали питання заморожених активів рік тому. Тоді виникали різні питання. Не останнє з них – наскільки великі ризики ми беремо на себе, зокрема юридичні. І ці питання досі залишаються без відповіді. Тому для мене заморожені активи зараз не є варіантом», – заявив Штокер у відповідь на запитання журналістів.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, своєю чергою, припустив, що Європейському Союзу, найімовірніше, доведеться надати Україні ще один кредит. За його словами, це вже знайомий для ЄС механізм, який можна використати для покриття нових фінансових потреб Києва.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мерц виступив проти передачі заморожених російських активів під контроль СШАВодночас головна дипломатка ЄС Кая Каллас закликала знайти механізм розподілу ризиків між державами-членами, щоб використати заморожені російські активи для допомоги Україні вже зараз.
Обережну позицію займає і прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Саме в Бельгії, у депозитарії Euroclear, зберігається більша частина російських активів, заблокованих у Європі.
«Моя особиста позиція така: коли ви маєте іммобілізовані активи, то, як і під час будь-якої війни – навіть Другої світової – їх не чіпають. Але наприкінці конфлікту завжди укладається мирна угода. І частиною цієї мирної угоди є питання використання іммобілізованих активів», – заявив бельгійський прем’єр.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Сікорський: краще використати російські активи на оборону України, ніж на відбудовуВін визнав, що серед європейських лідерів є прихильники використання цих коштів ще до завершення війни, але відмовився коментувати такі пропозиції.
Водночас де Вевер погодився, що фінансові потреби України необхідно покрити. «Якщо ви говорите, що українці воюють за наші цінності та свободу, тоді ви повинні бути послідовними й забезпечити фінансування потреб України», – сказав він.
На запитання, чи підтримала б Бельгія новий спільний кредит ЄС замість використання російських активів, де Вевер не дав прямої відповіді. За його словами, передчасні обіцянки покрити всі фінансові потреби України коштом ЄС послабили б переговорну позицію європейців щодо інших партнерів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Голова МЗС Бельгії пояснив позицію Брюсселя щодо передачі Україні заморожених російських коштівДискусія про заморожені активи триває з 2025 року. Тоді Єврокомісія запропонувала використати заблоковані російські суверенні кошти для забезпечення так званого репараційного кредиту Україні. Однак через юридичні й фінансові застереження, насамперед із боку Бельгії, лідери ЄС не змогли погодити цей механізм.
Натомість у грудні 2025 року ЄС домовився про кредит на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, який фінансується через запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету Євросоюзу.
При цьому ЄС зберіг за собою право використати російські активи для погашення кредиту відповідно до європейського й міжнародного права.
У Європейському Союзі заблоковано близько 210 мільярдів євро активів російського Центробанку, більшість із яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.