Українські медійні й правозахисні організації звернулися до Верховної Ради України, її спікера Руслана Стефанчука, народних депутатів й українського суспільства із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України «в редакції, яка створює системні загрози для свободи слова, журналістських розслідувань, відкритості публічної інформації і права громадян знати правду».
Звернення оприлюднили в День журналіста, який 6 червня відзначають в Україні.
«Низка положень проєкту нового Цивільного кодексу може створити небезпечний «охолоджувальний ефект». Редакції, журналісти, розслідувачі, OSINT-аналітики, громадські активісти й викривачі почнуть уникати суспільно важливих тем не через відсутність доказів, а через ризик юридичного переслідування», – йдеться в заяві, яку цитує «Детектор Медіа».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Скандал навколо нового Цивільного кодексу: що не так із законопроєктом 15150?Автори звернення зазначають, що зокрема, занепокоєння викликають норми, які можуть:
- обмежити журналістські розслідування через надмірно широке «право на відповідь», навіть коли оприлюднена інформація є достовірною;
- створити ризик позовів за матеріали про підозрюваних у корупції чи інших правопорушеннях через нечітке формулювання про презумпцію невинуватості;
- послабити захист викривачів, які добросовісно повідомляють про можливі корупційні дії;
- дозволити публічним особам вимагати видалення архівних матеріалів через розмите «право на забуття»;
- надати юридичним особам надмірні права на «цифрову приватність», що може ускладнити використання відкритих даних, OSINT-інструментів і перевірку компаній, пов’язаних із корупційними, санкційними або російськими ризиками;
- обмежити публікацію суспільно важливого листування юридичних осіб, навіть якщо воно свідчить про зловживання;
- поставити під загрозу приховану фіксацію в журналістських розслідуваннях;
- створити можливість превентивної судової заборони матеріалів ще до їх публікації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Я б не драматизував». Спікер парламенту Стефанчук відреагував на критику проєкту Цивільного кодексуАвтори звернення закликали парламент забезпечити «повноцінне, відкрите й інклюзивне» доопрацювання проєкту нового Цивільного кодексу із залученням медійних організацій, правозахисників, журналістів-розслідувачів, експертів із доступу до інформації, цифрових прав й антикорупційної політики.
Проєкт нового Цивільного кодексу України ухвалений парламентом 28 квітня у першому читанні. 19 травня завершився термін подання поправок до законопроєкту, одним із авторів якого є Руслан Стефанчук. Ще на етапі розробки кодекс викликав численні дискусії й зібрав сотні сторінок критичних зауважень. Застереження висловлювали і європейські партнери України.
Юристи, правозахисні організації й профільні експерти подали сотні сторінок пропозицій щодо змін до документа. Офіційно подати їх до другого читання можуть лише народні депутати – у формі правок. Частина парламентарів погодилася внести пропозиції правозахисників від свого імені.
Your browser doesn’t support HTML5
У Києві протестували через новий Цивільний кодекс: що обурило людей
Вже після 19 травня поправки почав розглядати профільний комітет Верховної Ради, який і вирішуватиме, які з них підтримати, а які – відхилити. Після цього законопроєкт винесуть до сесійної зали на друге читання.
Крім застережень щодо впливу проєкту нового Цивільного кодексу на свободу слова й роботу журналістів, зауваження в публічному просторі викликають норми, які стосуються розлучень, репродуктивних прав і визначення сім’ї.
Однією з найбільш дискусійних новацій проєкту стала так звана «доброзвичайність» – термін, який автори пропонують застосовувати до широкого кола цивільних відносин: від укладання договорів до сімейних спорів і захисту честі та гідності. У тексті кодексу це поняття визначається як сукупність моральних норм, етичних стандартів і загальноприйнятих уявлень. Водночас чіткого юридичного наповнення воно не має.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Врахуйте правки або відкликайте»: у Києві протестували проти нового Цивільного кодексуУ відповіді на запитання Радіо Свобода про те, чи планують автори відмовитися від цього поняття через хвилю критики, Руслан Стефанчук заявив, що вважає сам термін необхідним і таким, що має європейське підґрунтя. Втім, голова Верховної Ради також визнав, що нині депутати радяться, чи не потрібно додатково уточнити межі застосування цього поняття. Зокрема – прямо прописати, що «доброзвичайність» не може бути підставою для дискримінації, втручання у приватне життя чи нав’язування певної моделі поведінки.
Автори законопроєкту неодноразово заявляли, що їхня мета – впорядкувати сімейні відносини й усунути прогалини чинного законодавства. На думку критиків, норми формують тенденцію до більш консервативного й обмежувального підходу в регулюванні приватного життя.
Чинний Цивільний кодекс України був ухвалений у 2003 році. Попри численні зміни, правозахисники і юристи неодноразово називали його застарілим.