ПРООН: українці найбільше звертаються по безкоштовну психологічну допомогу через стрес і втрати

ПРООН зазначає, що на початку 2025 року лінія тимчасово зупиняла роботу через припинення фінансування USAID

Програма розвитку ООН (ПРООН) підбила підсумки роботи Лінії безкоштовної психологічної допомоги, яка діє за її підтримки – відповідний звіт отримала редакція Радіо Свобода. Дані про роботу лінії надала Національна психологічна асоціація України.

Від початку роботи лінії з 1 червня 2022 року по 30 листопада 2025-го її фахівці надали українцям 20 206 консультацій. За цей час люди зверталися по допомогу з 21 країни, 82% дзвінків надійшли з України.

ПРООН зазначає, що на початку 2025 року лінія тимчасово зупиняла роботу через припинення фінансування USAID. Вона продовжила роботу в серпні, отримавши нову підтримку.

Читайте також: Психотравми дітей на окупованих територіях Донбасу

«До роботи лінії залучено понад 30 фахівців – психологів і психіатрів. Дзвінки первинно приймає адміністратор із психологічною освітою, який скеровує заявника до відповідного спеціаліста. Тривалість кризової консультації становить близько 20-40 хвилин, а у випадку суїцидальних ризиків – понад годину», – йдеться в повідомленні.

За даними ПРООН, найчастіше причинами для звернень були:

  • реакція на стрес – 7 502
  • сімейні та міжособистісні труднощі, переживання втрати – 6 795
  • симптоми психічних розладів – 3 753
  • вимушене переміщення – 2 078
  • соціальні запити з психологічним компонентом – 1 876
  • втрата роботи або доходу – 1 294
  • суїцидальні наміри – 957
  • досвід насильства та його наслідки – 923

Найчастіше психіатри лінії опрацьовували запити щодо гострої реакції на стрес і розладів адаптації – загалом таких звернень було 8 362.

Віцепрезидентка Національної психологічної адаптації Валерія Палій зазначає, що структура запитів поступово змінюється. Зокрема, в 2022-2023 роках працівники лінії фіксували більше запитів, пов’язаних із тривожною симптоматикою:

«Люди хвилювалися про майбутнє, про те, що на них очікує; було багато невизначеності, зокрема щодо того, як розгортатиметься війна. У 2024-2025 роках ми фіксуємо більшу кількість розладів і скарг на депресивну симптоматику. Це свідчить про те, що люди певною мірою адаптувалися до ситуації й навчаються з нею жити, намагаються зрозуміти, коли і як це закінчиться, а також які способи підтримки вони можуть знайти в поточних умовах».

Читайте також: Роки на фронті. Які психологічні проблеми переживають солдати і офіцери?

НПА фіксує, що найбільше по допомогу зверталися люди від 35 до 64 років (10 554). На другому місці люди від 25 до 34 років – 5 344 – а також молодь від 19 до 24 років (1 988).

«Значну групу (1 257 – ред.) становлять люди віком 60+ – часто самотні мешканці невеликих громад, для яких анонімність та конфіденційність є критично важливими. Найстаршій людині, яка телефонувала на Лінію, було 90 років», – йдеться в коментарі.

У листопаді 2025 року Міністерство оборони дозволило залучати цивільних психологів для допомоги військовослужбовцям.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Студентка у 59. Які можливості на ринку праці для старших людей?